Відкуп, напівзаходи, але без санкцій. Чому ЄС не покарав Москву за Азов
Підсумком зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн Євросоюзу, що відбулася 10 грудня в Брюсселі, стала декларація намірів і півзаходів, а не посилення санкційного тиску на Росію у зв'язку з її атакою на українські катера "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу" з подальшим полоном українських моряків та їх незаконним утриманням в московських казематах. Правда, сюрпризом рішення, точніше, відсутність конкретного рішення в питанні санкцій могло бути лише для тих, хто не стежив за реакцією на інцидент в районі Керченської протоки з боку ключових политикоформирующих держав ЄС - Німеччини та Франції. Чому Берлін і Париж не хочуть погоджуватися на нові обмежувальні заходи відносно Росії "ДС" уже роз'яснювала раніше.
Втім, навіть не знаючи про позиції ФРН і Франції з цього питання, виходячи з що надходять з Брюсселя новин було можна було зрозуміти, що санкцій на даному етапі не передбачається. По-перше, міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль говорила, що ніякі відповідні рішення ще не прийняті. Підтвердив це і глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс, який підкреслив, що даний інцидент є "кричущим порушенням міжнародного права" росіянами, а тому його не можна залишати без відповіді.
По-друге, глава української дипломатії Павло Клімкін у коментарі журналістам після зустрічі хоч і повідомив, що "почув попередню підтримку таких санкцій", також зазначив, що це рішення (про введення санкцій) потребує тривалому аналізі. І крапка. Після цієї фрази все стало ясно.
Однак скопіювати трійцю мавп Мидзару, Кикадзару і Ивадзару Євросоюз теж не міг. Є і Україна, і США, і ряд членів блоку, які не дають спустити на гальмах тему прагнення Росії анексувати акваторію Азовського моря. Тому Брюссель відреагував. Яким же чином?
Перше. Хочете санкцій? Будь ласка. ЄС ввів такі стосовно дев'яти осіб, причетних до організації "виборів" в ОРДЛО.
Друга. Міністри на зустрічі схвалили ініціативу МЗС Нідерландів про створення нового механізму санкцій проти порушників прав людини. Таким дуже часто виступає Росія. Механізм, що отримав "зелене світло" у Брюсселі, її - РФ - і стосується.
В офісі глави дипломатії ЄС Федерики Могерини зробили важливу заяву: зав'язана на "Мінськ" політика санкцій не працює, а тому існує необхідність у створенні нового інструменту покарання Москви. Але з'явиться він не завтра. Як пояснив міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок, в найближчі кілька місяців Європейська служба зовнішніх зв'язків повинна розробити відповідну пропозицію. Зрозуміло, що потім будуть дискусія, внесення правок, нові саміти, хтось буде комизитися (наприклад, Італія) і т. д. - це процес теж на кілька місяців. Хоча, слід визнати, що сама по собі ідея непогана і сигналізує про появу більш комплексного підходу до реагування на дії Кремля укупі з раніше вже аналогічно погодженим механізмом санкцій у відношенні осіб та країн, які застосували хімічну.
Але повернемося до українського питання. Третє. Щоб якось компенсувати відсутність рішення щодо санкцій, Могерини від імені блоку анонсувала надання Євросоюзом допомоги українському Приазов'ї. Але остаточне "так", схоже, ще немає. Розглядаються "кілька варіантів". Серед них, наприклад, спільна програма Європейського інвестиційного банку на 50 млн євро.
Четверте. Створення моніторингової місії в Керченській протоці. Нагадаємо, ця ідея, в контексті розширення поля діяльності СММ ОБСЄ, вже озвучували раніше. У Брюсселі питання підняли знову. Зокрема, за словами Клімкіна, з пропозицією виступив його німецький колега Хайко Маас. Так що це теж своєрідна компенсація, але вже з боку Німеччини - за те, що Берлін відмовився підтримати посилення санкцій. Глава українського Мзс, у свою чергу, зазначив, що ініціатива Маасу сама по собі є санкцією щодо РФ.
Втім, на жаль, все це дуже схоже на банальний відкуп і імітацію бурхливої діяльності. Поки всі ініціативи, як би вони виглядали апетитно, залишаються на рівні декларацій. Звичайно, ніхто нікому нічого не повинен. ЄС і без того виснажений новими викликами, пов'язаними з російськими посяганнями на суверенітет України, які трапляються на тлі безлічі його власних проблем.
Тільки от у багатьох сферах багатьох країн блоку саме Росія стає джерелом і організатором цих проблем, приховано, але щедро обсипаючи Євросоюз двозначностями, маніпуляціями і відвертою брехнею. Sold! - кричать у відповідь деякі члени блоку. Але не британці, до речі. Після отруєння Скрипалів останні ілюзії щодо Кремля на туманному Альбіоні відійшли в небуття. Тому-то саме ще не залишила ЄС Великобританія на сьогоднішній день є тим гравцем, який намагається вплинути на партнерів. На жаль, не завжди успішно.
Взяти хоча б учорашній саміт у Брюсселі. Одночасно з ним єврокомісар з питань безпеки, колишній посол Великобританії у Франції Джуліан Кінг по поличках розклав кремлівську кампанію дезінформації, яка стала відповіддю на актуалізацію Києвом теми окупації Азовського моря Росією.
За словами Кінга, кампанія ця почалася більше року тому. За минулий час росіяни розповідали і про зараження холерою Азовського моря Україною, і про спроби українських спецслужб протягнути ядерну бомбу в окупований Крим, і про роботи з днопоглиблення з метою пропустити на Азов кораблі НАТО, і про плани США щодо українсько-російському зіткнення в регіоні, нібито виношуваних з 1990-х років.
Британський дипломат повідомив, що складну мережу російського фейкотворчества виявило підрозділ Європейської комісії - East StratCom. Але що більш важливо, Кінг прив'язав атаку на українські катери і судно до цього потоку брехні. "Якщо ви думаєте, що інцидент виник нізвідки, ви помиляєтеся", - сказав він у Брюсселі.
Але, мабуть, позиція єврокомісара міністрів закордонних справ блоку не особливо вразила. Так і європейців в цілому, якщо вже так подумати. Оскільки синхронно з самітом в Брюсселі регламентний комітет ПАРЄ вирішив дещо послабити ймовірні антиросійські санкції.
Ні, право голосу російської делегації під час голосування по резолюціях і іншим рішенням Парламентської асамблеї не повертають. Однак у разі повернення делегатів з РФ в ПАРЄ вони зможуть брати участь у виборах генсека Ради Європи, комісара з прав людини, президента ПАРЄ та суддів Європейського суду з прав людини. Пам'ятаючи про вляпавшихся у скандал через контактів з Росією керівників і спробах Москви впливати на Асамблею, в раціональності цього рішення комітету починаєш сумніватися. Хоча з точки зору саме ПАРЄ, воно, в принципі, зрозуміло: Росія не платить внески, а це 10% бюджету.
Що ще цікаво. На тлі дискусії в Брюсселі, за результатами якої Україна і, наприклад, Литва очікували санкцій, спливає інформація, що у Володимира Путіна було посвідчення "Штазі" - Міністерства держбезпеки НДР. Як повідомляє Bild, "ксиву" майора Путіна знайшли в архіві колишнього райуправління східнонімецького аналога КДБ у Дрездені. Посвідчення було видано 31 грудня 1985 року і продовжувалась до кінця 1989-го.
На перший погляд, нічого такого. Про роботу Путіна в якості агента КДБ у Німеччині відомо вже давно. Що змінюється від появи підтвердження видачі таких посвідчень радянським силовикам? Насправді цей факт показує, наскільки радянські спецслужби були залучені в діяльність колег-сателітів. А така тісний зв'язок не зникає безслідно.
Вчорашній майор, а нині беззмінний авторитарний лідер Росії, так само близький до Європи, і, в першу чергу, до Німеччини, як і тоді. При цьому керівництво ФРН будує "Північний потік-2" і час від часу плекає надії на діалог з Кремлем. Навіть в поточних умовах.
До речі, доки Маас пропонував у Брюсселі розширення моніторингової місії, канцлер Німеччини Ангела Меркель теж не діяла в питанні реагування на інцидент в Керченській протоці. Вона провела телефонну розмову з Путіним, в ході якого закликала звільнити українських моряків і забезпечити повноцінне судноплавство в протоці.
Господар Кремля, звичайно ж, намагався переконати візаві в тому, що це все підступи українців і американців. Звільняти моряків, судячи з усього, Путін поки не має наміру. Навпаки - в Росії їм "шиють'статтю про тероризм, збільшуючи термін незаконного ув'язнення до шести років. Робиться це з метою посилити переговорну позицію і створити комфортні умови для торгів. Плюс таким чином відбувається "накачка" населення РФ, який Кремль переконує в неминучості покарання для ворога.
І ще один важливий момент: терористами українських моряків окупанти хочуть виставити з тієї причини, що в іншому випадку доведеться визнавати їх військовополоненими. А це Москва відмовляється робити, повторюючи: "Війни немає". Виникає колізія: полонені - безумовно, комбатанти, захоплені у формі, з озброєнням та внаслідок зіткнення в бою (таким є і одностороннє відкриття вогню).
До речі, Україна грушников Александрова і Єрофєєва теж судила як терористів, але не як комбатантів, оскільки Росія від них за звичкою відмовилася. Однак Київ ні на мить не піддавав сумніву ні статус, ні приналежність українських моряків.
У будь-якому випадку невизнання Росією українських моряків комбатантами дозволяє факт зіткнення забалакати, засунути подалі в спробах якщо не переконати ЄС у тому, що це провокація української сторони, то хоча б змусити сумніватися в необхідності введення нових санкцій.
І такі сумніви є. Євросоюз утримався від нових заходів щодо Росії. Правда, є ймовірність, що поточна ескалація на Азові може стати основою для перекроювання механізму санкцій на декількох рівнях. Можливо, більше конкретики від ЄС надійде під час візиту до Брюсселя президента Петра Порошенка, наміченого на 12-13 грудня.
