Підклали свиню. Що таке Вейшнория, яку Кремль придумав собі на заході Білорусі (КАРТА)
В Європі утворилася нова держава. Причому завдяки Кремлю. І навіть більше вигадане, ніж ДНР або ЛНР, хоча володіє абсолютно протилежним набором цінностей та ідеологією. Мова про Вейшнории, що з'явилася на білорусько-російських картах минулого тижня, коли військове керівництво обох країн презентувало легенду військових маневрів "Захід-2017".
Перший заступник міністра оборони Білорусі і начштабу ВС цієї країни Олег Бєлоконєв на брифінгу розповів, що "супротивниками" союзної держави виступають Весбария, Лубения і Вейшнория. Перші дві — це Сувалковский коридор. Лубения: північно-схід Польщі та південно-захід Литви; Весбария: Литва і захід/центр Латвії. За легендою між сусідами спалахнув конфлікт одразу з кількох факторів — національною, етнічною, релігійною та територіальному. Нібито умовні країни почали нагнітати обстановку в сусідній Білорусі, засилаючи екстремістів і підживлюючи сепаратизм. В підсумку утворилася Вейшнория — райони Мінської, Гродненської і Вітебської областей. А Москва, як вірний союзник, одразу ж кинулася рятувати Білорусь від внутрішнього ворога.
Цікаво, що вигадка кремлівського "Австрійського генштабу" знайшла несподівану підтримку серед білорусів. Та ще й яку. Фактично менш ніж за тиждень Вейшнория, нехай і в Мережі, знайшла всі ознаки держави. По-перше, умільці створили державний прапор і герб, з'явилися гімн, власна валюта, сторінки української, англійської, російської вікіпедії. Правда, в білоруській ніякої "Вяйшнорыи" немає, а в російській оперативно сторінку замінили інформацією про навчаннях "Захід-2017". До речі, останнє наштовхує на певні роздуми, але про це нижче.
З залишилися в живих англійської і української вікіпедій можна дізнатися, що столицею Вейшнории є Гродно, а каже "країна" білоруською, російською, польською, литовською мовами та ідиш. Релігія — католицизм, православ'я, іудаїзм. Населення: близько 1,5 млн.
За етнічним складом там найбільша кількість поляків. І, як вже звернув увагу ряд оглядачів, якщо поглянути на карту минулих голосувань на президентських виборах, то ці регіони віддавали левову частку голосів за опонента Лукашенка в 1994 р. — лідера "Білоруського народного фронту" Зенона Позняка.
Сама по собі Вейшнория дуже схожа на антипод міфічного південного сходу України, населення якого в уяві росіян з обожнюванням дивиться на кремлівські зірки. З провалом "Новоросії" цю роль сьогодні сяк-так виконують ЛДНР. І зауважимо, що росіяни аналогічно розгойдували і розгойдують ситуацію в Україні, також вторглися до Криму і на Донбас. Безумовно в Москві при створенні легенди вважали, що ворог буде діяти тими ж методами, але насправді лише виставили напоказ свою тактику. Такий геополітичний ексгібіціонізм. Очевидно, російські генерали укупі з можновладцями не вміють мислити іншими категоріями. Або остаточно зрослися воєдино з гібридними сценаріями.
На цьому порівняння не закінчуються. РФ, як всім відомо, заперечує ідентичність та Білорусі і України. Володіє серйозними п'ятими колонами в обох країнах, ревно заперечують національну ідентичність. А в Мінську цього досі сприяє сама влада. Якщо дивитися через призму культурно-історично-соціального розвитку країни і окремих регіонів, то Вейшнория в деякому роді є білоруської Західною Україною — вірною охоронницею цієї самої ідентичності з європейським минулим.
Не дивно, що ті білоруси, які прагнуть кардинальних змін в країні, з радістю вхопилися за цю ілюзію доброчесності, цивілізованості, демократії. Нехай і в жартівливій манері завдяки "МЗС Вейшнории", але величезна кількість громадян Білорусі, кому гріє душу "Жыве Беларусь!", навіть "змінили" громадянство. Ще показовіша, що навчання, які нібито повинні були згуртувати населення двох країн проти спільного ворога — Заходу, в рази чіткіше окреслили розкол в білоруському суспільстві. Шматок країни загублено, а громадяни, замість того щоб захищати цілісність країни, спрямовуються в Білорусь, відмінну від теперішньої країни з КДБ і забороною вільнодумства.
З одного боку, фактично Вейшнория пробудила те, чого не мала. Кремль усіма силами намагався уникнути українського сценарію для Мінська, але у результаті Україна і Білорусь під біло-червоним прапором стали ще ближче. Всупереч запозиченим міноборони Білорусі у РФ страшилок про "Правом секторі", 200 бійців якого нібито будуть перебувати на півночі Рівненщини з-за навчань. У Facebook навіть відкрилося посольство Вейшнории в Україні, що стало черговою майданчиком вираження солідарності між двома народами. Такий діалог значною мірою, нагадаємо, посилився завдяки Революції гідності.
І російські військові не стали "зеленими чоловічками", які три роки тому радісно зустрічали кримські ватники. Навіть навпаки. Наприклад, жителі села Варейцы, куди приходили ешелони триколорных, називають їх "окупантами", а Брест обвішали плакатами "Де російська армія, там війна!" і "Російський солдат, йди додому!".
Ось і виходить, що росіяни особисто підклали собі свиню. Стрепенулися (видалення сторінки у вікіпедії), але було пізно. Тепер доведеться розсьорбувати, заминати, відволікати увагу. Ймовірно, навіть деякі високі чини позбудуться погон і крісел з-за такого прорахунку.
З іншого боку, пограємо в конспірологію. Почнемо, мабуть, з назви сепаратистського утворення на території Білорусі. Є кілька пояснень, але всі вони так чи інакше створюють позитивний образ. Наприклад, є версія, що назва країни базується на балтійському імені Вейшнор — хлібосол фактично ("той, хто залюбки пригощає"). Виходить, що білоруські та російські генерали намалювали собі ворогом якусь землю обітовану. Виникає питання: а навіщо взагалі привносити привабливість в те, що повинно викликати огиду, ненависть і т. п.? Навіть у дурниці є межі.
І, припустимо, за вуаллю дурниці знаходиться тверезий розрахунок. По-перше, сплеск патріотизму на руку білоруським спецслужбам, які візьмуть на олівець ще більше опозиційно налаштованих співгромадян. По-друге, регіону, який мав політичну самоідентифікацію, Кремль безкоштовно подарував і державну. Фантазія може почати ставати реальністю. І в даній ситуації росіяни насправді можуть не залишити територію Білорусі після навчань, як того побоювалися деякі експерти в Україні та сусідніх країнах. "Бацька", навіть розуміючи реальні мотиви росіян, оберігають "братський народ", може й не ризикнути втратити такого "захисту". Просто тому, що буде боятися перспективи втратити владу до того, як підготує наступника на трон. Збігати в Ростов теж нелогічно, бо як Лукашенко довше правил і більше зусиль вклав у своє царство.
Як би не розгорталися події далі, сьогодні з повною впевненістю можна сказати, що режим Лукашенка не так уже й непорушний, якщо інтернет-країна з віком тиждень захопила уми стількох білорусів.