Операція "Навальнення". Хто отримає вигоди з отруєння розкрученого опозиціонера

Отже, стан Навального більш-менш стабілізувалося. Лікарі не знайшли явних слідів отрути (тобто, таких, на яких було б написано "Яд"), але зібрали достатньо фактів, щоб припустити, що Навального отруїли тією же речовиною, якою труїли болгарина Омеляна Гебрева, а також Сергія і Юлію Скрипаль. Іншими словами, тим самим "Новачком".

Це дає Навальному відмінні шанси на виживання і одужання, оскільки тепер зрозуміло, як виводити його з коми, а отруту — з його організму. І якщо Гебра, його син і Скрипалі вижили — то чому б не вижити і Навальному?

І якщо Навальний, найімовірніше, виживе, то виникає питання: що буде далі? Що робитиме врятований викривач російського режиму? Повернеться в Росію і продовжить займатися тим же, чим і раніше, — каналізувати назріле в регіонах невдоволення і культивувати правильний, опозиційний Путіну, а значить, не викликаючий печії на Заході російський патріотизм? І ще: якщо питання "хто?" відпало остаточно, то залишається питання "навіщо?". І ще: Навального точно хотіли вбити?

Візитна картка російських спецслужб

Горезвісний "Новачок", розпіарена "бойова ОР", стала в останні роки символом провалу російських спецоперацій. Справді: Гебра живий, Скрипаль живий, випадково постраждалі син Гебрева і дочка Скрипаля теж живі. Загинула непричетна до розбірок російських спецслужб громадянка Британії, якій викинутий флакон з отрутою подарували, прийнявши його за духи. Будь-яка побутова отрута дала би кращі результати. В крайньому випадку можна було використовувати полоній, що добре зарекомендував себе у випадку з Литвиненко.

У наявності, таким чином, або крайня невмілість виконавців, або неефективність "бойової ОР", або те й інше одночасно, або... Втім, все три випадки дуже різні.

Гебрева, швидше за все, дійсно хотіли вбити, але не змогли дати йому достатню дозу — чи то він щось недопив-недоїв, то чи розрахували погано. З Скрипалем вийшло складніше — його, вочевидь, теж хотіли вбити в науку іншим. Але саме для науки, іншими словами, він повинен був помирати довго і болісно, і явно від отрути, так, щоб це було в усіх новинах, і всі причетні до теми потенційні перебіжчики зрозуміли, що це кара, і зрозуміли, від кого і за що, — а довести в суді нічого було б не можна. Але Скрипалю, судячи з усього, просто дуже сильно пощастило, а його вбивцям — ні. Фактор везіння/невезіння іноді перездає колоду. І, до речі, прямих доказів отруєння Скрипаля саме ГРУ і саме "Новачком" так і немає досі, та й не може бути, оскільки отрута швидко розкладається. Просто і ті, хто готував операцію, і самі "Петров і Бошіров" спрацювали дуже вже неакуратно і залишили занадто багато непрямих доказів. Хоча, з іншого боку, не виявися б Скрипаль таким везучим, все могло б пройти цілком успішно для виконавців, і їх ляпи залишилися б непоміченими. До речі, історія з Гебревим, що трактується саме як невдале отруєння "Новачком", спливла на світло вже після скандалу зі Скрипалем і, багато в чому, завдяки йому.

І ось, після такого гучного провалу, "Новачком" вирішили скористатися всередині Росії, коли, як то кажуть, всі козирі на руках і нікому не треба пояснювати, хто і навіщо приїхав до Томська і які в Томську шпилі. І знову провал. В ідеальних, можна сказати, лабораторно-полігонних умовах. Хоча вже в Росії, коли дійсно хочуть вбити, то вбивають — згадаємо того ж Нємцова.

Ті, хто приймав рішення про використання саме "Новачка", не могли не знати, що отрута міцно засвічена і що отруєння розпіареного Навального приверне до себе загальну увагу. Та й який сенс був його вбивати саме зараз? Вибити Навального з місцевих виборів? Це можна було зробити десятком інших способів. Мало його, чи що, під адміністративний арешт садили?

Нагадаю, що єдиний день голосування в Росії — 13 листопада, і Навальний приїжджав до Томська зняти відеоролик на підтримку активістів своєї "Партії майбутнього" (ПБ), які балотуються там на місцевих виборах. Тепер питання на засипку: додасть або, навпаки, зменшить голосів кандидатам від партії Навального історія з його отруєнням? Ясно ж, що додасть. Ясно, що вбивати Навального, якщо вже дійсно вбивати, треба було або раніше, або пізніше, але ніяк не під вибори. І не так публічно-провально. І вже точно не "Новачком". Заяви про те, що Кремль, мовляв, поспішав позбутися Навального, боячись, що той очолить протести "за типом білоруських і Хабаровська", "передчуваючи масове невдоволення людей", і, взагалі, російська влада "заздалегідь прибирає потенційних лідерів", оскільки перебуває "напередодні краху", розраховані на простаків. Москві глибоко плювати на Хабаровськ з усіма його протестами. Вона тому й не душить ці протести, чекаючи, поки вони не вигорить самі, щоб і їх учасники, і ті, хто за ним спостерігає, зрозуміли, що вони нічого не можуть зробити. І навіть якщо вони вчинять спільне самоспалення разом з усім Хабаровськом, в Кремлі чхати хотіли на весь їхній героїзм і самопожертву. Ніякі "мирні протести" проти справжньої диктатури, що грунтовно окуклилася, труєна санкціями і приміряла на собі положення ізгоя, ніколи і нічого не вирішують. Рівно так само зливають і протести в Білорусі. За тією ж схемою — бузіте, поки самим не набридне. Хоча у білорусів, треба сказати, був шанс змінити владу. Але у них не знайшлося ні справжніх лідерів, ні духу для справжнього протесту, а "мирних протестів" ні в Москві, ні в Мінську ніколи не боялися.

Міркування про героїзм пілотів, які посадили літак в Омську, і про омських лікарів, вколовшіх Навальному атропін, нібито всупереч розрахункам спецслужб, розраховані на ідіотів. Взагалі не розуміють, як все відбувається, коли спецслужби дійсно отримують реальний наказ на чиюсь ліквідацію.

Відповідь тут можлива одна: ніхто Навального вбивати і не хотів. Прибрати — тобто на час вивести з гри — можливо (версія для тих, хто вірить, що Навальний дійсно самостійний і опозиційний гравець в російській політиці). Але, схоже, завдання стояло зовсім інше: поліпшити його імідж опозиціонера і відмити від слави агента-провокатора, на якого цілком свідомо зволікають протестну активність. Концентруючи протестний потенціал в добре контрольованих точках і беручи його на облік. І це все? Ні, очевидно, ще не все.

Переклад в нову якість

Недобитого Навального з явно видимим, відверто розіграним на публіку небажанням випустили в Німеччину. А щоб питання про його повернення в Росію після лікування, яке займе, за досвідом Скрипаль, місяців шість-вісім, не виникло і в подальшому, посилили проти нього судовий пресинг. До того ж і це зробили картинно: путінський "кухар гострих страв" Євген Пригожин нібито викупив у комбінату харчування "Московський школяр" борги самого Навального, юриста Фонду підтримки демократичних ініціатив (також Фонду боротьби з корупцією) Любові Соболь і власне ФБК, що утворилися за підсумками позову комбінату у справі про наклеп (Навальний розкопав, чим вони насправді годують школярів, але комбінат відбився).

Сума переданого боргу становить 87,6 млн руб.

Викупив — не викупив — точно невідомо. Інформація з'явилася в соцмережі "ВКонтакте", на сторінці компанії "Конкорд", пов'язаної з Пригожиним. Але жест, поза сумнівом, був зроблений дуже нетривіальний і, з урахуванням іміджу Пригожина, — красивий. Дозволяє говорити про системне переслідування опозиціонера кремлівською владою. Пригожин, якщо вірити повідомленням в ВК, вже заявив, що "має намір роздягнути і роззути учасників цієї групи недобросовісних людей".

"Безумовно, якщо товариш Навальний віддасть Богу душу, то особисто я переслідувати його на цьому світі не має наміру. Відкладу це на невизначений термін. А пізніше відіграюся з усім задоволенням. Якщо ж Навальний буде жити, то він повинен відповісти за всією суворістю російського закону" , — цитує Пригожина автор повідомлення.

Ну і суди російські теж не дрімають. Уже після вивезення Навального в Німеччину Арбітражний суд Москви виніс рішення про стягнення з нього близько 3,3 млн рублів в якості компенсації витрат на адвокатів, понесених м'ясокомбінатом "Дружба народів" в ході судових розглядів, і теж у справі про наклеп (поставляли за завищеною ціною продукти для Росгвардіі).

Коротше кажучи, можна не сумніватися, що до моменту одужання у Навального буде цілий букет підстав для отримання статусу біженця в Німеччині, і що він цей статус отримає.

Що ми маємо в підсумку?

Навальний, як я вже писав, — це проект російських спецслужб, і не розуміти цього можуть тільки прекраснодушні рожеві поні. При цьому Навальний був таким проектом з самого початку. Це зовсім не випадково-вимушені контакти зі спецслужбами, яких не може уникнути жоден більш-менш помітний російський політик або опозиціонер, а саме і тільки проект однієї з веж Кремля, що безперечно доводить аналіз всієї діяльності Навального і його зв'язків. Але всередині Росії проект на чолі з Навальним надто вже сильно розкрутився. І в силу цього, по-перше, став виходити з-під контролю, а по-друге, у самого Навального теж стали виникати спокуси злізти з гачка, на якому його тримали всі ці роки, і почати власну гру. У агентів такого масштабу такі спокуси виникають досить часто — а у спецслужб, в свою чергу, є багатий і добре відпрацьований набір інструментів для їх припинення і нейтралізації.

У зв'язку з цим кураторам Навального було поставлено ряд завдань, включаючи:

- Мінімізація діяльності ПБ і ФКБ, в рамках загального згортання будь-якої, навіть кишенькової опозиційної діяльності в силу їх непотрібності Кремлю на даному етапі.

- Переклад Навального на новий напрямок, з ослабленням його позицій, але, одночасно, і з максимальним використанням накопиченого їм потенціалу.

Операція з отруєнням і подальшим отриманням статусу біженця в Німеччині обидва цих завдання вирішує повністю. ПБ і ФБК за відсутності Навального впадуть після виборів в тривалу організаційну кому. Те, що в ході виборів, розкрутившись на скандалі з отруєнням, кандидати від партії Навального отримають трохи більше голосів, абсолютно не змінить ситуації в цілому. За відсутності розкрученої постаті їх лідера всі вони дуже швидко виявляться ізольовані на місцях, і від реального доступу влади, навіть мінімального, і один від одного.

Сам же Навальний стане частиною емігрантської антипутінської опозиції, і, в силу своєї попередньої розкрутки, відтягне на себе істотну частину її ресурсів, одночасно залишивши думки про всякі спроби почати власну гру. Отруєння і тривала кома взагалі дуже сильно змінюють погляди і плани людини. До того ж Навальному напевно пояснять, що при необхідності зможуть і повторити екзекуцію, але вже не майже нешкідливим "Новачком", від якого помирають тільки британські бомжі, та й то через одного, а чимось цікавішим.

Бінго. Всі поставлені завдання виконані. Можна ставати в чергу за орденами.

Що ж стосується пострадянських режимів, що путінського, що лукашенківського, то, як ми бачимо на прикладі протестів в Мінську і Хабаровську, вони і не думають критикувати. Їх сила зовсім не в Путіні, не в Лукашенко, не в ФСБ РФ і МГБ РБ, не в гумових кулях і "Новачку". Їх сила — в радянському людському матеріалі, який впевнено тягне ці країни назад в СРСР. В Україні, до речі, ситуація дуже і дуже подібна. І виходів з неї поки не видно. Нам всім ще дуже довго доведеться бродити по пострадянській пустелі, і далеко не факт, що ми не повернемося в результаті в точку старту, з поправкою на витрачений час і втому від безплідних ходінь.