Небезпечний прецедент. Чи дозволить Facebook владі Казахстану запровадити цензуру на свій контент
Якщо Facebook дійсно дозволив владі Казахстану гратися у своїй системі, це небезпечний прецедент, яким неодмінно скористаються інші автократичні режими, які мають на меті тотальне регулювання інтернету.
Казахстан приголомшив новиною: Facebook, кількість користувачів якого в республіці досягає 3,2 млн осіб (тобто кожен шостий), надав владі країни прямий ексклюзивний доступ до внутрішньої системи соцмережі відстеження та протидії шкідливому контенту. Ошелешив — оскільки влада Казахстану не може похвалитися досягненнями в галузі захисту прав і свобод людини. Відверто кажучи, ситуація діаметрально протилежна.
І все ж 1 листопада на сайті міністерства інформації та суспільного розвитку РК опубліковано повідомлення, де чорним по білому зазначено: соцмережа під приводом захисту прав дітей відкрила для влади Систему сповіщення про контент (CRS).
Таким чином відомство зможе оперативно через систему скаржитися на контент, який воно вважатиме таким, що порушує як правила Facebook, так і закони Казахстану.
Для переконливості до офіційного пресрелізу додається коментар регіонального директора Facebook зі зв'язків із громадськістю Джорджа Чена, який не приховує задоволення від угоди з Нур-Султаном.
Але. Facebook, тобто його материнська компанія Meta, у вівторок офіційно спростувала твердження міністерства про надання йому доступу до CRS. Представник компанії Бен МакКонагі в коментарі Reuters підкреслив, що, мовляв, йдеться не про ексклюзивний доступ до даної системи, а про звичайний канал комунікації, що давно працює, яким уряди країн можуть повідомляти про контент, що порушує їх закони.
Очевидно, заява МакКонагі дисонує, навіть суперечить релізу казахського уряду. І хотілося б зрозуміти, з яких причин.
Шантаж чи дурість
Навскидку поточні різночитання можна пояснити, наприклад, банальним непорозумінням — від помилки працівників пресслужби до неправильного розуміння принципів роботи соцмережі та, власне, помилкових висновків про те, до чого домовилася влада країни з найбільшою у світі соцмережею.
Або ж Facebook насправді надав Нур-Султану доступ до системи, як і будь-який інший великий бізнес поклоняючись всесильному долару, проте через резонансне оприлюднення внутрішніх документів про бардак, що панує в соцмережі, хотів залишити угоду з владою Казахстану в таємниці.
І, нарешті, третя версія: влада Казахстану свідомо дискредитує Facebook і таким чином чинить тиск на компанію, оскільки та не продемонструвала особливого ентузіазму у зв'язку з намірами керівництва країни ще більшою мірою закрутити інтернет-гайки.
Справа в тому, що зараз парламент країни розглядає законопроєкт авторства членів партії влади "Нур Отан" (лідер Нурсултан Назарбаєв) Айодоса Сарима та Дінара Закієва "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань захисту прав дитини".
Так-так, знову діти як привід. Законопроєкт уже пройшов перше читання і, швидше за все, буде ухвалений у другому. Автори закону хочуть змусити техногігантів реєструвати свої місцеві філії як юрособи із призначенням на керівні посади громадян Казахстану.
Документ зі зрозумілих причин викликає гострий опір з боку правозахисників та журналістів, за словами яких завдяки поправкам, закладеним у проєкт закону, влада посилить цензуру в мережі, взявши її під повний контроль.
Facebook формально та публічно прагне стояти на боці непорушності прав та свобод людини. Тому міг запропонувати доступ до CRS як компроміс, адже настільки явне підлещування перед владою Казахстану та допомога їй у вихолощуванні казахського сегменту соцмереж дасть привід для посилення критики на адресу компанії, чия репутація і без того неабияк підмочена.
Бажання зрозуміле. Після того, як, наприклад, у статті журналіста Politico Europe Марка Скотта були у подробицях, з посиланням на внутрішні документи Facebook, описані всі провали соцмережі у сфері відстеження образливого та розпалюючого ненависть контенту в країнах Близького Сходу, Центральної Азії, Африки, що нерідко грало на руку автократам та екстремістським угрупованням.
Виходить, що замість виправлення помилок соцмережа йде назустріч режимам, ховаючись за ребрендинг. При цьому не набирає персонал зі знанням мов у місцеві філії і не оптимізує робочі процеси, а просто віддає свої представництва під контроль урядів. Вмиває руки загалом.
Занадто вільний
Тому можливі і навіть очікувані звинувачення на адресу соцмережі у роботі на автократичні режими. А Казахстан сьогодні, на жаль, можна віднести до таких із погляду свободи слова, зокрема у соцмережах.
Цілком обґрунтовано, зауважимо. Тому що Казахстан має багатий досвід переслідувань і реальних термінів за поширення "неправильного контенту".
Наприклад, у 2015 р. було затримано двох активістів за те, що постили у Facebook цитати з книги іншого активіста про казахський націоналізм, у якій з погляду влади, "казахський народ описується в провокаційних термінах".
Що примітно, "в'яжуть" у Казахстані не лише за образу влади, читання не тих книг, а й за критику президента Росії Володимира Путіна. Один казах так одержав три роки за це.
І ситуація лише посилюється: усі, хто підтримують опозиційні заборонені партії "Кеше" чи "Демократичний вибір Казахстану", автоматично опиняються у чорному списку.
Якщо влада дійсно отримає доступ до інструментів Facebook внутрішнього контролю, то інтернет-простір у Казахстані звузиться до дуже незначних розмірів і буде повністю контрольованим.
Якщо Facebook справді дозволив владі Казахстану гратися у своїй системі, це небезпечний прецедент, яким неодмінно скористаються інші автократичні режими, які мають на меті тотальне регулювання інтернету.