Навсупір Брюсселю. Як українські біженці можуть допомогти Польщі

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого збільшило навантаження для міграційних відомств європейських країн, куди були змушені втекти від війни, за даними Агентства ООН у справах біженців станом на 11 травня, понад 6 млн осіб. Частина біженців уже повернулася до України. Так, в ООН наприкінці червня повідомляли про 5 млн українців, які все ще перебувають у країнах Європи.

Потік українців, які повертаються додому, не слабшає. Проте виклики перед міграційними відомствами до ЄС, як і раніше, актуальні. Особливо для Польщі, яка взяла на себе головний міграційний удар. У травні в Польщі налічувалося близько 3 млн. українців, у червні – 1,17 млн. осіб. Але щодо останньої цифри, то варто зауважити, що йдеться про тих, хто отримав спеціальний статус захисту.

Так чи інакше перед польською владою стоїть сьогодні завдання трансформувати країну в імміграційну, якою Польща досі, в принципі, не була "завдяки" консервативній політиці правлячої партії "Право та Справедливість".

Так, українці працювали та працюють у Польщі. Так, частка українців серед мігрантів (зокрема трудових) є найбільшою. Проте їхня присутність у країні переважно мала тимчасовий або сезонний характер.

Ситуація змінилася, адже українців побільшало. І вони залишаться у Польщі на тривалий термін (залежно від подальшого розвитку подій на полі бою та ступеня завданих збитків), якщо не назавжди.

Згідно з результатами опитування, проведеного Національним банком Польщі, як пише Strefa Biznesu, 59% українців проведуть у Польщі менше року, 20% — дещо довше, ніж рік; а залишитися назавжди виявили бажання 16%, або, за оцінками експертів Oxford Economics, близько 250 тис. осіб.

Це прогноз британського think tank. Варшавський Wise Europa ж у своїй великій – на 144 сторінках – доповіді "Гостинна Польща 2022+" (Gościnna Polska 2022+), підготовленій 30 експертами, вважає, що кількість українців, яка залишиться в Польщі, може становити від 1,5 до 2,3 млн. осіб.

Wise Europa, очолюваний економістом Мацеєм Буковським, який часто критикує економічну політику ПіС (наприклад, порівнюючи її з грецькою ), докладно аргументує необхідність нової міграційної політики, яка врахувала б нові реалії і допомогла б інтегруватися українцям, які бажають залишитися в Польщі, що справді допомогло б Польщі стати країною імміграції.

Недалекоглядність

Щоб сформувати розуміння причин потенційної міграційної кризи, автори доповіді пропонують згадати та проаналізувати події, що передували вторгненню росіян до України.

По-перше, Wise Europa констатує (втім, як і інші експерти раніше), що більшість жителів США, Західної та Центральної Європи не сприйняли серйозно російський реваншизм, розраховуючи на економічну та військову міць ЄС і НАТО, що дозволили їм впоратися з такими викликами як: терористична діяльність "Аль-Каїди", фінансова криза 2008 р., боргова в ЄС 2012 р., та, в принципі, міграційна криза 2015-2016 рр., а також пандемія Covid-19.

По-друге, навіть коли Росія напала на Україну в 2014 р., еліти країн Заходу якщо й пожвавилися, то їхня реакція на агресію РФ була недостатньо сильною, як і допомога Києву, оскільки вони не вірили у можливість повноцінної війни в Європі. І тому витрати на збройні сили не збільшувалися, а з енергозалежністю від Росії Європа, насамперед "Стара Європа", не надто й боролася, незважаючи ані на 2014 р., ані на вбивства, замахи, підриви військових складів, кібератаки та шпигунство росіян.

Східна Європа, та ж Польща, у цьому плані була рішучішою та успішнішою, хоча знову ж таки, як підкреслюють автори доповіді, була досить пасивною, бо не поспішала розвивати альтернативну енергетику та модернізувати військову техніку.

По-друге, міграційна криза в Польщі, яка вже позначилася на горизонті, стала, на думку аналітиків, наслідком рішення влади Польщі у 2015-2016 рр.. дистанціюватися від ЄС щодо вирішення міграційної кризи, спровокованої вторгненням РФ до Сирії.

ПіС, як і безліч євроскептично-популістських правлячих партій Європи (Угорщина, Австрія, Італія) влаштували тоді бойкот політиці квот. Варшава, не вірячи в те, що на її кордонах можливо подібне до того, що спостерігалося на Балканах і в Середземному морі, відмовилася від створення національної міграційної стратегії.

Це відгукнулося Варшаві вже у 2021 р., коли режими Лукашенка та Путіна направили потоки мігрантів з Афганістану, країн Африки та Близького Сходу до Європи через Білорусь. Польські прикордонники змогли впоратися з кризою, кількість мігрантів тоді була значно меншою, аніж після 24 лютого 2022 р.

У чому, на думку аналітиків Wise Europa, владі допомогли як ефективні дії служб та відомств, які найчастіше просто імпровізували в межах чинного законодавства, так і, частково, сформовані після 2014 р. на трудовому ринку Польщі ліберальні умови для громадян України та Білорусі.

Адаптація

Як зазначається у доповіді, ці умови були відповіддю не на агресію РФ, а на вирішення проблем аграрного сектору Польщі. Втім, спрощені процедури працевлаштування зробили Польщу "країною з одним із найліберальніших режимів у ЄС у сфері найму іноземців".

До 24 лютого у Польщі жили 1,35 млн українців, з яких працювало близько 95% — переважно чоловіки.

За даними польської мінпраці за 2018-2021 рр., 71% українців отримали дозволи на роботу в Польщі та 98% — на сезонну роботу. Приплив кадрів забезпечила розвинена комунікація та координація між країнами.

І саме ця система працевлаштування для українців та білорусів може стати відправною точкою для формування нової міграційної стратегії та подолання потенційних криз в економіці, демографії, в системах освіти та охорони здоров'я, на ринку житла та праці.

Польща вже витратила $5,3 млрд, або 1% ВВП, на підтримку українських біженців. І це без урахування величезної військової допомоги, обсяги якої за зрозумілих причин на сьогоднішній день оцінити неможливо.

Витрати польської скарбниці, вочевидь, вплинуть на економічне зростання країни. До речі, аналітики з Capital Economics ще у квітні змінили свій прогноз зростання ВВП Польщі у 2022 р. з 4,5% до 3,5%.

Тому влада Польщі з 1 липня скасувала виплату допомоги українцям у розмірі 40 злотих на день (за винятком вагітних, багатодітних сімей, осіб з інвалідністю), констатувавши, що більшість біженців уже знайшли роботу; а скасування допомоги простимулює решту теж це зробити.

Загалом, згідно з доповіддю, статистика щодо кількості зареєстрованих біженців з України в Польщі виглядає так:

47,35% (519 567) — діти та підлітки;

41,96% (460 361) — жінки;

3,89% (42 710) — чоловіки.

6,8% — люди непрацездатного — старше 60 років — віку (0,98%, або 10 701 — чоловіки).

Робота для українців

У Польщі на ринку праці вже кілька років спостерігається нестача кадрів, що зумовлено низькою народжуваністю у 90-х рр. та особливостями стрімкого економічного розвитку країни, а також, власне, трудовою міграцією поляків до Західної Європи, особливо після вступу до ЄС.

Як зазначають аналітики Wise Europa, за останніми прогнозами вже до 2030 р. кількість осіб працездатного віку знизиться на 1,2 млн, а до 2050 – на 5,5 млн.

Зрозуміло, що нинішній приплив кадрів з України, хай це будуть лише 250 тис. осіб, може покращити ситуацію.

Попит на українських працівників після 24 лютого лише зростає. Тим більше, що 90-100 тис. чоловіків, задіяних у будівництві, залишили Польщу, щоб вступити до ЗСУ чи територіальної оборони. Що, до речі, також стало однією з причин кризи, що насувається, у сфері будівництва.

Станом на кінець травня третина працездатних біженців (160 тис. осіб) змогла знайти роботу. Більшість із них – 75% – це жінки.

Починають українські біженці з низькокваліфікованої роботи, хоча половина з них має вищу освіту. Близько 15% працюють на виробництві, 10% — у сфері обслуговування та торгівлі.

Чому так? Як резонно зауважили автори доповіді, таку роботу простіше знайти та влаштуватися. До того ж у тих чи інших ситуаціях позначаються бар'єри: мовний, інформаційний (немає єдиного реєстру вакансій та відсутність знань про ринок праці у Польщі); необхідність доглядати дітей; складнощі з визнанням диплома про вищу освіту та мультикультуризм.

Однак у довгостроковій перспективі насичення цієї трудової ніші разом із зростанням цін на продукти та паливо може швидше завдати шкоди економіці.

Тому автори доповіді рекомендують польській владі насамперед зламати ці бар'єри, що сприятиме якнайшвидшій інтеграції українців, а саме:

• створити єдину базу вакансій для українців;
• ініціювати мовні програми та навчання за рахунок Фонду праці та з фондів Єврокомісії;
• створити програми догляду дітей, особливо у віці до 3 років;
• запровадити механізми захисту працівників від негативних наслідків адаптації роботодавців до мультикультуризму;
• розробити систему захисту працівників від недобросовісних роботодавців (занижені зарплати).

Виклики та рішення

Окремо варто відзначити аналіз варшавським think tank стану справ на ринку житла, у системах освіти та охорони здоров'я.

Житло. Донедавна, у 2020-2021 рр., Польща демонструвала один із найкращих показників у сфері будівництва житла, зрівнявшись із Японією. Приріст — +1,5% від житлового фонду загалом, що вище, ніж у тому ж таки ЄС (0,8%).

Проте прибуття величезної кількості біженців (разів) та відтік українських будівельників (два) призвели до дефіциту житла у Польщі. Вже понад 40% забудовників у Польщі, як повідомили у Польській асоціації роботодавців будпромисловості, скаржаться на нестачу робочих рук, яку аналітики з Wise Europa пропонують частково компенсувати за рахунок біженців.

Тобто спостерігаються проблеми як із будівництвом житла, так і із забезпеченням ним біженців. Втім, як і з орендою, яка у Польща не була особливо розвиненим, прозорим та захищеним сегментом ринку. Тому владі автори доповіді пропонують низку заходів: лібералізувати законодавство про оренду, облаштувати для проживання приміщення, де ніхто не мешкає (покинуті); зводити модульні містечка, спростити процедуру передачі державних ділянок під забудову для приватних забудовників.

Освіта. До дитячих садків та шкіл Польщі навесні цього року ходили близько 200 тис. українських дітей, які втекли від війни. Але з 1 вересня кількість їх зросте вдвічі, і це вимагає від влади активізації у питаннях приміщень, персоналу, освітніх програм, які б дозволили інтегрувати нових учнів до польської системи освіти зі збереженням національної ідентичності.

Здоров'я. Значно зросло навантаження на польських медиків, а отже владі необхідно буде направити більше ресурсів на забезпечення доступу українців до медичної та психологічної допомоги, що включає і подолання мовного бар'єру (тобто потрібні перекладачі).

Перспективи

Зважаючи на все вищевикладене, експерти з Wise Europa тому й наполягають на формуванні урядом комплексної міграційної стратегії, яка б змогла подолати поточні проблеми, впоратися з майбутніми і вийти, так би мовити, в плюс, використовуючи той факт, що тисячі та тисячі українських біженців – це вирішення демографічних проблем та проблем на ринку праці. Тобто необхідні інвестиції, які власне вже є позитивний ефект для польської економіки.

На думку аналітиків з Oxford Economics, українські біженці, а здебільшого це жінки, можуть забезпечити зростання ВВП Польщі на 2-3% у наступні 30 років. За умови, звісно, якщо нинішня польська влада виробить комплексну програму.

Крім економічної складової є геополітична. Варшава, ставши лідером у захисті та підтримці українців, заклала фундамент для подальшого посилення свого впливу всередині Євросоюзу, чого до цього вона добивалася спорадичними жорсткими клінчами із "Центром" — Брюсселем, Берліном, Парижем.

ПіС Качиньського, який, до речі, днями виступив проти входження Польщі до єврозони, отримала новий важіль політичного тиску на ЄС, протиставляючи свою колосальну допомогу Україні та жорстку протидію Кремлю відносній м'якотілості "Старої Європи", що зволікала з постачанням озброєнь в Україну і не поборола залежність від російських енергоносіїв, коли до цього закликали Польща, Україна, США, Великобританія.

Тому слід очікувати, що Варшава не змінить свого зовнішньополітичного вектора, адже завдяки йому вона має непогані шанси стати потужним політико-економічним центром навсупір Брюсселю за підтримки Литви, Латвії, Естонії, Великобританії.