Брекзит без кінця. Чому Терезу Мей залишили цапом-відбувайлом

Прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей змогла увечері 16 січня подолати вотум недовіри після того, як днем раніше Палата громад забракувала текст угоди про вихід Великобританії з Євросоюзу. Тоді проти її плану проголосували 432 депутати, а лише 202. Як зазначає BBC, це голосування стало найбільшим поразкою правлячої партії в історії британського парламентаризму. Над Мей навис дамоклів меч. Чого вона не могла не передбачити, фіксуючи риторику депутатів та їх рішень, які вказували на те, що парламентарії відмовляться підтримати її план. Не могла Мей розраховувати і на підтримку населення. Останнє опитування показало, що майже 60% британців не в захваті від пропонованого угоди, а заступилися за главу уряду скромні 18%.

Результати голосування значною мірою посилили позиції Лейбористської партії. Користуючись цим, її лідер Джеремі Корбін оголосив про ініціювання вотуму недовіри британському прем'єру. Це, між іншим, вже друга загроза відставки. 12 грудня Мей видерлась. Консерватори дали їй ще один шанс. Видерлась та 16 січня - їй не довелося під улюлюкання опозиції розпрощатися з посадою. Поки що. Якби Тереза Мей пішла, то у консерваторів були б лише два тижні на формування нового уряду. В іншому випадку - нові дострокові вибори, які прем'єр назвала "найгіршим варіантом", оскільки вони призведуть до відстрочення Брекзита. Так і вибори мають всі шанси виграти вже лейбористи.

При такому розкладі наступним кроком Корбіна з більшою часткою ймовірністю було б проведення повторного референдуму щодо Брекзита. Про це лідер лейбористів говорив ще в листопаді, але підкреслював, що момент не настав: мовляв, проводити потрібно, але не зараз, давайте подивимося, що консерватори будуть робити далі. Корбін не хотів тоді поспішати, щоб поразка Мей дозріло і настоялося. Час прийшов. Британців нудить від Брекзита, з яким обіцяють світле майбутнє політики не можуть розправитися вже більше двох років. У таборі консерваторів розбрат. Депутати з числа тих, хто хоче повного розриву з ЄС і незалежності від його бюрократії, насправді підклали собі свиню. Дуже забавно виходить, що проти угоди, запропонованого Мей, голосували плечем до плеча і прихильники, і противники виходу з Євросоюзу.

І, як наслідок, кар'єра Мей опинилася на волосині, який Корбін сподівався перерубати в середу. Однак проти відставки прем'єра виступили 325 законодавців, тоді як за - 306. Перевага не такий вже значний, а тому третього шансу Мей, швидше за все, не бачити. Тепер же вона до 21 січня повинна представити альтернативну угоду. Цього від неї вимагала Палата громад, прийнявши відповідну поправку до закону 10 січня. Часу в обріз. Главі уряду доведеться лавірувати і провести не один раунд переговорів з консерваторами, унионистами, спробувати нівелювати загрозу, витікаючу від Шотландської національної партії. SNP тримають расчехленным свою головну зброю - черговий референдум про незалежність. Паралельно, і це по-друге, Терези Мей потрібно вибити у Брюсселя відстрочку щодо Brexit, який повинен стартувати 29 березня.

У Євросоюзі ж чимало тих, кому британські чвари порядком набридли. Терезу Мей бачити в Брюсселі не дуже-то й хочуть. Джерело в дипломатичних колах ЄС сказав BBC, що британському прем'єру краще заощадити паливо для літака і не мчати до Брюсселя, оскільки ніякого спеціального саміту не буде. І все ж...Європейський Союз готовий наслідувати приклад однопартійців Мей і надати їй ще один шанс. У чому британський прем'єр, судячи з усього, вже впевнена, оскільки, як повідомляє Reuters, уряд готує законопроект про відстрочку Брекзита. Це, в свою чергу, тягне за собою інтенсивний внутрішньополітичний діалог.

Лондон може розраховувати на пару-трійку поступок від ЄС, але, як зауважив президент Франції Еммануель Макрон, не більше. Хоча і Макрон може помилятися. Більшу частину його уваги зараз займають "жовті жилети" і те, як опоненти мають намір використовувати їх протести на майбутніх виборах в Європарламент. У пресі з'явилася інформація, певною мірою спростовує песимістичну оцінку ситуації Макроном. Так, за даними німецької газети Handelsblatt, ЄС навіть готовий відмовитися від особливого прикордонного режиму між Північною Ірландією і Республікою Ірландія.

У будь-якому випадку Євросоюз погодиться почекати і надасть відстрочку. Але максимум до липня, щоб британці не брали участь у виборах в Європарламент. На таку поступку в ЄС підуть, оскільки варіант Брекзита без угоди все ближче. Якщо раптом депутати провалять урядовий законопроект про відстрочення часу для Мей затвердити новий план виходу з ЄС буде залишатися усе менше. Євросоюзу Брекзит без угоди також невигідний, бо це означає хаос у всіх сферах: митниця, кордон, авіаперельоти, постачання електроенергії і т. д. Так що, так, Євросоюз підставить плече Лондону. Але тільки тоді, коли британці самі визначаться, чого хочуть. Про це прямим текстом говорять як в керівництві співдружності, так і лідери країн Євросоюзу. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас підкреслив, що зараз м'яч на полі Великобританії.

Правильно його розігравши, Мей отримує необхідну перепочинок, щоб встати на ноги. Для цього їй потрібна була підтримка з боку однопартійців, хоча б трохи більше сотні голосів, і Мей отримала її. Ситуація для прем'єра складалася вкрай неприємна. Насправді у Мей два виходи із ситуації: домовлятися з опортуністами у лавах торі або з лейбористами. Обидва варіанти непривабливі. Але другий куди більш небезпечний тим, що Корбін і компанія - хлопці неблагонадійні і можуть у будь-який момент підкласти свиню прем'єру. Тому-то Мей і її союзники вибрали світову з торі, вимагають "жорсткого" Брекзита - тобто без угоди. Їх об'єднує одна мета - не надати ще більше переваг лейбористів і не програти Брекзит взагалі. Плюс торі просто не знають, кого, власне, посадили в крісло прем'єра замість Мей. Хто ще готовий, як вона, добровільно погодитися на політичне самогубство. Так і з лейбористами консерватори співпрацювати не горять бажанням. Після провального голосування спікер Палати громад Андреа Лідсом заступилася за уряд, не захотевшее проводити переговори з Корбином: "Вчора у Джеремі Корбіна була можливість представити в палаті свої альтернативні пропозиції, але у нього явно немає жодного. Йому потрібно сказати нам, що він хоче зробити. Країна хоче знати, що фактично пропонує Лейбористська партія".

Заява Лідсом якщо не означало, що другий шанс у Мей в кишені, то, принаймні, це був прозорий натяк. Як би від цього не коробило прихильників "жорсткого" Брекзита, їм довелося все ж залишити Мей на чолі уряду. Бо як 15 січня насправді програла не стільки Мей, скільки її недруги у власній партії. Тепер же у хардбрекзитеров є надія, що вдячний прем'єр врахує їхні побажання. І це ускладнює для Мей переговори з однопартійцями, оскільки звужує поле для маневрів. Їй потрібно переконати прихильників "жорсткого" Брекзита в тому, що альтернативний план не гірше, що в ньому враховані їхні вимоги, а наповнення нової угоди залежить від зговірливості Євросоюзу.

Мей доведеться вдатися до вмовлянь і відвертого шантажу, наприклад, повторним референдумом і "м'яким" Брекзитом, які влаштують лейбористів, але посилить розкол в стані консерваторів; або взагалі поверненням в ЄС. Що, втім, викликає змішані почуття в самому Союзі. Ряд високопоставлених чиновників не приховують свого роздратування: ми з вами два роки товкли воду в ступі, чи що? А ось керівництво ЄС не проти, щоб Великобританія все ж залишилася. Принаймні, на це натякнув президент Євроради Дональд Туск, який закликав Лондон знайти мужність "сказати, що є єдиним позитивним рішенням". Мужність завдяки 325 членам Палати громад буде мати Тереза Мей, а що конкретно вона скаже у підсумку - залежить від ходу переговорів.