Корисний скандал. Чим шпигуни з ОБСЄ допомогли Україні

Інформатор в рядах СММ ОБСЄ поділився з журналістами даними, які, цілком можливо, потрапили і до російських спецслужб
Фото: EPA/UPG

В руках російської ФСБ, ймовірно, виявилася інформація про співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі, причому навіть досить приватного характеру. Таку інформаційну бомбу скинув німецький телеканал ARD у своєму репортажі Fakt. Іміджу місії, і самої ОБСЄ завдано серйозної шкоди. Однак кола розходяться куди далі.

Розслідування

Телеканал повідомив, що якась особа в місії передало російській спецслужбі цифровий носій, на якому була сила-силенна внутрішньої інформації СММ. Копія даного цифрового носія потрапила в руки журналістів з рук інформатора, який також розповів про контакти з ФСБ. У репортажі німецькі журналісти відзначають, що відчували себе агентами часів холодної війни. Правда, не цілком зрозуміло, чи той це чоловік, який злив дані російської спецслужбі чи ні. Якщо - так, то цікаве питання його мотивації. Можна, наприклад, припустити, що росіяни шантажем змусили його передати інформацію, а потім він вирішив убезпечити себе, звернувшись до ЗМІ. Втім, поки це лише здогадка.

Як би те ні було, стало відомо, що російська спецслужба, по всій видимості, отримала доступ до інформації про офісах місії з фотографіями, про розташування камер і навіть до особистої листуванні заступник СММ Олександра Хуга, на підставі якої формувалися особисті досьє на спостерігачів, аж до звичок та уподобань. Ну, наприклад, Хуг писав, що: "Б. ... любить молодих дівчат і розваги", "Е. ... любить гроші і намагається якомога більше заробити", "Т. ... п'є в готельному номері або барі ... Одного разу він так напився, що проспав патрульну службу".

Один з авторів репортажу Арндт Гинцель розповів в інтерв'ю телеканалу MDR про побачене на копії цифрового носія, переданого інформатором: "Документи, які ми бачили, відносяться до розряду "таємних" і містять інформацію про особливих ситуаціях з великою кількістю деталей. Ми отримали можливість дізнатися з них чимало даних про співробітників ОБСЄ: адреси, номери телефонів, навіть ... групи крові. Були також зроблені досьє, які створюють враження, що хтось хотів знати слабкі місця в діяльності цих працівників. Можливо, там зібрана інформація. ...Звичайно, така інформація може зробити людину слабкою перед шантажем".

Реакція

Сам Хуг в інтерв'ю ARD спочатку відхрещувався, але після повідомив, що СММ постарається у всьому розібратися і провести внутрішнє розслідування для можливого прийняття відповідних заходів. ОБСЄ, в свою чергу, також розповсюдила заяву, в якій зазначила, що в курсі репортажу ARD, але без належної верифікації коментувати чи робити припущення не буде. Загалом, очікувано обтічний коментар.

Офіційний Київ був більш прямолінійним. Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін на прес-конференції у Берліні заявив, що всі росіяни у складі місії "є російськими шпигунами". Чим українська сторона, за словами Клімкіна, і пояснює періодичні затримання патрулів для перевірки - тільки тих, у складі яких є громадяни РФ. "Оскільки вони проїжджають, а через 15-20 хвилин починаються обстріл. Ми впевнені, що всі росіяни у складі місії працюють на спецслужби. Тільки єдине, чого я не знаю, так це те, чи працюють вони на одну спецслужбу, або всі разом", - зазначив глава української дипломатії, повідомивши про прагнення зруйнувати СММ зсередини, тому Україна намагається допомагати місії.

Висловився він і про власне розслідування ARD. Він підкреслив роль німецьких журналістів. Мовляв, дуже важливо, що саме вони розкрили цей гнійник на тілі СММ ОБСЄ. "Зараз вже ніхто не скаже, що це упередженість. Це зробили німецькі журналісти, і це піде зараз по всьому світу після слів російського президента, що насправді робить Росія", - додав Клімкін. Якщо, звичайно, до справи не приклалася українська контррозвідка - чого, загалом, теж не можна виключити.

Телеканал ж складно запідозрити в симпатіях до Кремля. Так, траплялися і з ним гучні скандали. Наприклад, у 2015 році, коли в ефірі програми "Репортаж з Берліна" показали колаж з канцлером ФРН Ангелою Меркель в хіджабі. А в контексті Росії ARD відомий своєю серією гучних фільмів про застосування допінгу російськими спортсменами. За що їх автора Хайо Зеппельта, між іншим, росіяни дуже злюбили. Навіть заборонили йому в'їзд в країну на час ЧС-2018, хоча потім все ж змінили думку. Правда, і журналіст сам побоявся їхати в настільки вороже середовище. Так що розслідування є вага і чималий. Хоча, з іншого боку, без мотивації інформатора картина виглядає неповною.

Що далі

Перше, що приходить в голову - історія з передачею даних, особливо якщо вона підтвердиться в результаті внутрішнього розслідування, як-то врозумить місію ОБСЄ в цілому - що контакти з Росією токсичні на будь-якому рівні; що жоден спостерігач не може відчувати себе в безпеці, якщо раптом стане цікавий Москві. Спочатку репутація місії була підмочена зливом позицій ВСУ окупантам. Потім спостерігачами почали крутити бойовики: "Туди не ходи, сюди ходи". А загибель американця Джозефа Стоуна в 2017 році стала ще одним способом впливу/залякування для спостерігачів. Тепер прийшла черга особистого листування Хуга і сексуальних уподобань учасників СММ. Це вже конфіденційна інформація про конкретних осіб, які, взагалі-то, не є сторонами конфлікту.

Вже підніметься нова хвиля обурення щодо ОБСЄ. Знову в повний голос почнуть задавати питання про об'єктивність співробітників місії, про її уразливості. Причому варто взяти до уваги, коли це відбувається, на тлі яких подій у міжнародній політиці. А саме на тлі шпагату над Атлантикою після зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна, сприйнятої світом досить неоднозначно. До всього, американський президент "відзначився" не тільки в Гельсінкі, але і у Брюсселі. Так, він домігся свого від союзників по НАТО шляхом жорсткого пресингу, що викликало гостре невдоволення німців і порадувало Польщу і Литву. Але осад залишився. Плюс присовокупим торгову війну між США і ЄС, а також гострі випади Трампа на адресу Меркель через "Північного потоку-2". На виході виходить досить громіздка конструкція з невдоволення, протиріч і критики. І ось при такому розкладі спливає історія з беззахисністю ОБСЄ перед Росією.

Кремль, до речі, знаходиться в більш вигідному становищі: йому і так ніхто не вірить. У Москві традиційно будуть просто все заперечувати і переводити стрілки на ОБСЄ. Що і буде зроблено за відсутністю іншого виходу, адже чекати від керівництва РФ правди можна, поки всі раки не вимруть.

Отже, авторитет і висновки ОБСЄ під сумнівом. Ура, СММ пора міняти на миротворців. Так, це було б відмінним виходом із ситуації. Але є одне але - і воно знову-таки продукується Росією, блокує введення місії, і як наслідок Захід теж взяв паузу. А для проведення ініціативи допомогою "Єдності заради миру" через Генасамблею ООН немає політичної волі, а є лише політична лінь і невичерпне бажання не провокувати ескалацію. Особливо через зустрічі з Гельсінкі.

У цілому цей скандал може виявитися корисним Україні. З одного боку, це зайвий доказ агресивної політики Росії не лише щодо сусідньої держави, але й для Європи в цілому, а також нехтування її інституціями і нормами. З іншого боку, Київ отримав додатковий аргумент для звинувачень європейських партнерів у надмірній м'якотілості і лояльності до агресора. Нарешті, по-третє, це чергове нагадування про те, що в міжнародних справах немає друзів - є інтереси.