ГРУ допомога. Як російські хакери пособили Берліну та Вашингтону в боротьбі з Москвою

Берлін вимагав від Росії "голову" хакера з ГРУ Дмитра Бадіна, якого, як пише Sueddeutsche Zeitung, федеральна прокуратура Німеччини, що видала відповідний ордер на арешт, називає одним з організаторів кібератаки на Бундестаг.

Атака сталася ще 30 квітня 2015 р. і полягала в розсилці кільком членам німецького парламенту фішингові листи нібито про конфлікт між Україною і Росією. Відкривши цей лист, законодавці переходили на фейковий сайт ООН, паралельно отримуючи подарунок від російських хакерів - шкідливий софт. З його допомогою ГРУ за 20 днів до початку атаки змогло скачати щонайменше 16 Гб даних. Якого роду - німецька прокуратура не повідомляє.

Однак Sueddeutsche Zeitung, в свою чергу, відзначає, що, на думку американських спецслужб, в наміри президента РФ Володимира Путіна входило ослаблення позицій канцлера ФРН Ангели Меркель, або навіть краще - усунення її з політичної арени шляхом втручання у вибори. Меркель на той момент, на другий рік військової агресії Кремля проти України, була вірним союзником Києва.

Для такої мети всі засоби гарні. У тому числі дані з Бундестагу, які і взявся викрасти уродженець Курська.

29-річний Бадін вже встиг наслідити по всьому світу, і особисто з ним поспілкуватися хотіли б не тільки в Німеччині.

Так, у жовтні 2018 р. Сполучені Штати, Канада, Великобританія, а також Нідерланди, які мають досвід співпраці з США по викриттю і стеженню за російськими хакерами, виступили зі звинуваченнями на адресу Росії і ГРУ в проведенні кібератак по всьому світу в період з 2014 по 2018 рр.

Американський мін'юст назвав тоді імена сімох росіян - співробітників військової розвідки РФ, а ФБР опублікувало їх фото на сайті: того самого Дмитра Бадіна, Олексія Моренця, Євгенія Серебрякова, Івана Єрмакова, Артема Малишева, Олега Сотникова та Олексія Мініна.

Моренця, Серебрякова, Сотникова, Мініна Нідерланди звинуватили в спробі кібератаки на штаб-квартири Організації по забороні хімічної зброї (ОЗХО), здійсненої після початку розслідування застосування хімзброї Росією і асадовцами в сирійському місті Дума.

А Бадіна і разом з ним Малишева і Єрмакова ще раніше спецпрокурор Роберт Мюллер в рамках "російської справи" звинуватив у втручанні у вибори 2016 р.

Цей септет також називають відповідальним за злом серверів Національного комітету Демпартії США, атаки на цілий ряд спортивних інституцій, які вивчали допінгові махінації Росії - Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA), Антидопінгове агентство США (USADA), Спортивний арбітражний суд, Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF), Міжнародну федерацію футболу (FIFA) і ще 34 подібного роду організацій.

Безпосередньо про самого Бадина відомо, що він як старший офіцер у підрозділі ГРУ "26165", що відповідає за криптоаналіз і дешифрування перехоплених повідомлень, виконував наглядові функції - контролював і координував дії особового складу військової частини, розташованої на Комсомольському проспекті в Москві, під час кібератак.

Єдиним фронтом

Безумовно, було б наївно вважати, що Росія видасть Бадіна Німеччини або кому-небудь ще.

Однак ряд заяв і кадрових призначень по обидві сторони Атлантики підштовхують до висновку, що союзники в спокої хакерів не залишать і подумують ампутувати киберруки ГРУ.

По-перше, 3 травня The Guardian з посиланням на Національний центр комп'ютерної безпеки Великобританії (NCSC) повідомила, що хакерські угруповання Росії, Ірану і, ймовірно, Китаю обложили британські університети та дослідницькі центри з метою викрасти дані про розробку вакцини проти Covid-19.

У британському парламенті вже вимагають відповісти на дії цих трьох країн.

По-друге, у вівторок, 5 травня, в комітеті з розвідки Сенату США відбулися слухання щодо призначення Джона Реткліффа на посаду директора Національної розвідки.

Відповідаючи на питання сенаторів, висунутий Дональдом Трампом кандидат підкреслив, що його пріоритетом в новій посаді у разі призначення стане протидія іноземного втручання у вибори.

Нагадаємо, президентські вибори у США відбудуться вже через півроку, і для Трампа особисто вкрай важливо не допустити повторення історії 2016 р. і нового Рашагейта. Враховуючи, що 45-у і так непросто зараз - доводиться рятувати рейтинг за пандемії коронавірусу.

Ну і по-третє, ми бачимо паралельно прийняте федеральною прокуратурою Німеччини рішення через п'ять років після кібератаки видати ордер на арешт Дмитра Бадіна.

Таким чином, у США і Німеччині, відносини яких неабияк зіпсовані за час президентства Трампа, з'явилося щось загальне, що може нормалізувати хоч мало-мальськи ці самі відносини.

Не кажучи вже про непрозорі натяки на консолідацію Вашингтона, Берліна, Лондона (виразно підтягнуться як мінімум і Нідерланди) у протидії кибердеятельности Росії.

Виходить, що Москва сама собі зробила неприємно.

З одного боку, Кремль начебто як планомірно "освоює" Європу, розширюючи свій вплив за допомогою скупки оптом і в роздріб різних "експертів", політиків та колишніх чиновників.

У Німеччині це, наприклад, члени ультраправих партій і рухів "Альтернатива для Німеччини" і Pegida, а також колишній канцлер Герхард Шредер, з якого в Росії пилинки здувають, відмовляючись в умовах кризи урізати багатотисячні (в доларах) премії йому та іншим членам ради директорів "Роснафти".

Обробляють росіяни і рядових жителів Європи. І не тільки через зомбоящик, але і через філіали Міжнародного центру бойової та спеціальної підготовки "Вовк", що діють щонайменше в шести країнах Європи: Угорщині, Німеччині, Греції, Італії, Сербії, Швейцарії. В цих секціях, які вже схожі на осередки підпілля, колишні російські військові навчають європейців бойовим мистецтвам.

Але, з іншого боку, інша грань гібридної війни - різного рівня дії Москви, спрямовані проти "партнерів", а саме повсюдні кібератаки, застосування нервово-паралітичних речовин на території Європи, вбивство Зелімхана Хангошвили в столиці Німеччини тощо - все це в сукупності якщо не зводить нанівець успіхи Кремля по дестабілізації Заходу, то, принаймні, створює чималі для нього проблеми.

Як підтвердження можна навести ситуацію навколо "Північного потоку-2", який ще не так давно всупереч тиску США Берлін закривав грудьми, а в Бундестазі міньйони Кремля "АдГ" проштовхували законопроект про його виведення з-під дії Газової директиви Єврокомісії.

За кілька днів до видачі ордера на арешт російського хакера, 30 квітня, німецька газета Handelsblatt, що отримала у розпорядження документ Федерального мережевого агентства ФРН, повідомляє, що відомство вирішило не виводити російський газопровід з-під дії горезвісної Газової директиви.

Тобто про використання всіх потужностей "Північного потоку-2" Москва поки може забути. І це після нефтеудару по російській економіці і на тлі стрімкого поширення Covid-19.