Нова залізна завіса. Як Росія зробила Білорусь загрозою Європі

Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Браян Вітмор у своїй статті для Ради аналізує поточну ситуацію в Білорусі, прийшовши до висновку, що в Європі незабаром опуститься нова залізна завіса.

Олександр Лукашенко минулого тижня вибрав досить символічне місце для заяви, що Білорусь скоро отримає величезну партію військової техніки з Росії.

Виступаючи 1 вересня в Бобруйську, диктатор заявив, що Росія "в найближчому майбутньому" відправить бойові літаки, вертольоти і зенітно-ракетні комплекси, можливо, включаючи ракетні системи С-400.

Символізм заяви в Бобруйську повинен бути зрозумілий кожному, хто стежив за грою в кота й мишки, якій були російсько-білоруські відносини в останні роки. З 2013 р. Володимир Путін намагається силою озброїти Лукашенка, щоб той дозволив побудувати нову російську авіабазу в цьому місті, і Лукашенко увесь час чинив опір.

Так було, мабуть, до недавнього часу. Ще в березні 2021 р Лукашенко заявив, що не буде заперечувати проти розміщення російських винищувачів Су-27 на базі в Бобруйську.

Оголошення Лукашенка про великі партії російських озброєнь стало останньою ланкою в ланцюзі посилення мілітаризації Білорусі і прискоренні інтеграції російських і білоруських збройних сил.

У день виступу Лукашенка в Гродно, недалеко від кордону з Польщею і Литвою, прибули російські зенітно-ракетні формування з метою створення там спільного центру військової підготовки. Через кілька днів на авіабазу в Барановичах (також на заході Білорусі) прибула партія винищувачів Су-30СМ. А в період з 10 по 16 вересня пройдуть масштабні спільні російсько-білоруські навчання "Захід-2021".

Більш того, навчання "Захід-2021" відбудуться після рекордної кількості спільних маневрів двох країн у цьому році, при цьому постійна ротація російських військ фактично означає їх постійну присутність у Білорусі.

Ескалація мілітаризації Білорусі та розширення російської військової присутності в країні представляє собою найбільш значну якісну зміну в рівнянні безпеки на східному фланзі НАТО після анексії Криму Москвою в 2014 р. і збройної інтервенції на українському Донбасі.

Ця тенденція безпосередньо загрожує безпеці Латвії, Литви і Польщі. Вона також дає Москві більше можливостей для блокування Сувальського коридору — ділянки польсько-литовського кордону шириною приблизно в 100 км, затиснутого між Білоруссю і сильно мілітаризованою Калінінградською областю Росії, що фактично відрізало б країни Балтії від решти НАТО.

Можливо, ще занадто рано говорити про знову розділену Європу, але оскільки Білорусь все більше схоже є доповненням Західного військового округу Росії, все безперечно, схоже, йде в цьому напрямку.

На додаток до вже сформованої атмосфери залізної завіси Польща, Литва і Латвія недавно почали будівництво парканів з колючого дроту на своїх кордонах з Білоруссю у відповідь на кризу, яку Лукашенко створив, коли завозив до Мінська мігрантів з усього Близького Сходу, а потім сприяв їх незаконному в'їзду в Європу.

6 вересня польський парламент проголосував за збереження надзвичайного стану, оголошеного президентом Анджеєм Дудою на східному кордоні країни з Білоруссю. Посилаючись на кризу з нелегальними мігрантами, навчання "Захід-2021" та мілітаризацію Білорусі, що підсилюється, прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що "в Москві і Мінську пишуться сценарії", які загрожують безпеці та суверенітету Польщі.

Повзуче військове домінування Росії над своїм набагато меншим західним сусідом також робить менш актуальним довгостроковий проєкт глибшої політичної та економічної інтеграції Білорусі.

Лукашенко вирушив до Москви 9 вересня, напередодні навчань "Захід", на п'яту зустріч з Путіним у цьому році. Вони підпишуть пакет так званих інтеграційних "дорожніх карт".

Але білоруський політолог Артем Шрайбман у недавньому коментарі зазначив, що "з російської сторони явно менше ентузіазму" з приводу формального процесу інтеграції, ніж у 2019 р. Шрайбман додав, що є "більш швидкі методи" жорсткого утримання Білорусі на російській орбіті, включаючи новий військовий об'єкт у Гродно. І "Москва активно їх використовує".

Іншими словами, Росії просто не потрібно анексувати Білорусь за кримським сценарієм. І не потрібно більше залякувати Лукашенка, схиляючи до глибшої інтеграції.

Режим Путіна вже досягає своїх геополітичних цілей у Білорусі, використовуючи ізоляцію і вразливість Лукашенка, щоб створювати там військові об'єкти. Білорусь відтепер є російським військовим майданчиком, і Заходу необхідно адаптуватися до цієї реальності, щоб захистити прифронтові держави НАТО.

Нова залізна завіса дійсно може опуститись на Європу. Можливо, він буде не таким масштабним, як за часів холодної війни, але, тим не менш, він несе серйозні наслідки для європейської безпеки і конфронтації з путінською Росією.