Зустрінемося в суді. Як сварка ЄС з Польщею допекла Європарламент

Ставки в правовому спорі між Брюсселем — з одного боку, Варшавою і Будапештом — з іншого знову зросли.

Сьогодні стартує саміт Європейського Союзу. Крім обговорення питань загального характеру (куди рухаємося, як, навіщо), а також енергетичної кризи в Європі, які традиційно втілюються до форми політичних вказівок, що перетворюються Європарламентом, Єврокомісією і урядами країн ЄС в конкретні рішення і закони, до порядку денного саміту також включено обговорення порушень Польщею принципу верховенства права.

Таким чином ЄС реагує на рішення польського конституційного суду, яким той визнав примат основного закону Польщі над законами Євросоюзу.

У Брюсселі вважають вердикт прямою загрозою стабільності і цілісності ЄС.

Іншими словами, сьогодні лідери ЄС збираються, щоб пропісочити Польщу й Угорщину, які це саме верховенство права ігнорують спірними рішеннями щодо ЛГБТК, ЗМІ, контролю над органами судової влади.

Слід зауважити, що Франція і Німеччина виступали проти включення до порядку денного цього питання, побоюючись різкої ескалації у відносинах між членами Європейського Союзу.

Але карта так лягла, що думку Парижа і Берліна, безперечних лідерів блоку, яка часто є визначальною для ЄС, інші країни і, власне, керівництво Євросоюзу якщо і врахували, то все ж наполягли на своєму: пора закликати Варшаву і Будапешт до порядку.

Масла у вогонь підлив голова Європарламенту Давид Сассолі, пригрозивши Єврокомісії звернутися до Європейського суду, якщо головний виконавчий орган не активує механізм покарання порушників верховенства права.

І не просто пригрозив, але вже дав юрвідділу ЄП розпорядження підготувати відповідний позов.

Що стосується механізму, то в силу новий регламент вступив ще в грудні 2020 р. Він передбачає скорочення асигнувань зі спільного бюджету країн, де є загроза нецільового використання грошей з-за порушень верховенства права.

Його твердження спровокувало серйозний конфлікт між Брюсселем і Польщею, Угорщиною, які у відповідь погрожували заблокувати запуск фонду відновлення країн під час пандемії.

Тоді втрутилася канцлер ФРН Ангела Меркель і змогла досягти з ними компромісу, який виразився в наданні їм права оскаржити рішення про застосування механізму покарання в разі його прийняття.

Що Варшава і Будапешт і зробили, подавши відповідний позов до Європейського суду. Вердикт очікується лише у 2022 р., що не влаштовує ряд країн ЄС.

Та й президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн з головою Євроради Шарлем Мішелем не позаздриш. Вони, і в першу чергу фон дер Ляєн, через ультиматум Сассолі опинилися під перехресним вогнем.

З одного боку, ряд європейських держав вимагають покарати, нарешті, порушників спокою Варшаву і Будапешт за дії, які ставлять під загрозу нормальне існування всього ЄС. Та й Урсула фон дер Ляєн демонструє крайнє незадоволення рішеннями Варшави.

Так, у вівторок на дебатах у Європарламенті президент Єврокомісії, реагуючи на слова прем'єра Матеуша Моравецького про "шантаж" Польщі грошима з бюджету, підкреслила, що постанова конституційного суду Польщі про примат її основного закону є "безпосереднім викликом єдності" Європи, і тому керівництво ЄС вживе заходів щодо Варшави. При цьому фон дер Ляєн додала примирливо, що, мовляв, ЄС вимагає від Польщі лише незалежності судів і суддів.

З іншого ж боку, частина країн, серед яких Німеччина, Франція, як би їх не дратували рішення Варшави і Будапешта, побоюються посилення кризи в Європі, яка не так давно страждала від різкого зростання популярності популістів і євроскептиків, міграційної кризи, а зараз бореться з пандемією Covid-19.

Та ще й Сассолі своїм листом загнав Єврокомісію в глухий кут: або запускайте механізм покарання, або до зустрічі в суді.

Польська оборона

При цьому керівництво Польщі в особі правлячої партії "Право і Справедливість" не стежить мовчки за тим, що відбувається, а вибудовує власну лінію захисту.

Одним з її елементів є максимально широке тиражування заяв офіційної Варшави про те, що Польща — частина ЄС і це не обговорюється.

Будь-які міркування про намір Польщі порвати з ЄС, аж до виходу — від лукавого.

І Моравецький, і презес (де-факто глава Польщі) Ярослав Качинський в один голос на цьому тижні заявляли, що Polexit — це медійна зброя опозиції на чолі з Дональдом Туском.

І якщо вже Польща бачить себе членом ЄС і ніким іншим, ось і бекграунд для наступного елемента захисту: мовляв, ми були і будемо частиною європейської сім'ї, але у неї є проблеми, які ми хотіли б вирішити.

У Варшаві зазначають, що ЄС вже занадто глибоко забирається у внутрішні справи країн-членів. Про це Моравецький в тому числі написав в своєму листі, адресованому лідерам Євросоюзу, підкреслюючи, що ЄС може припинити існування як "союз вільних, рівних і суверенних держав".

При цьому Польща також дотримується принципу "найкраща оборона — це напад".

Тому 18 жовтня польський Мін'юст повідомив про намір звернутися до уряду з проханням подати до суду ЄС на Німеччину "за порушення договорів ЄС у зв'язку з політизацією тамтешньої судової системи".

Заступник голови відомства Себастьян Калета пояснив, що в Німеччині в найвищий судовий орган суддів обирають тільки політики — міністр юстиції і інші міністри — на відміну від Польщі, де до складу Національної судової ради (KRS) "входять 25 осіб: 17 суддів, 6 представників парламенту, 2 представники виконавчої гілки влади".

Це, насправді, дуже вдалий хід, адже у Німеччині є власний досвід оскарження пріоритетності рішень центральних органів ЄС.

Так, в минулому році Федеральний конституційний суд Німеччини дійшов висновку, що Суд ЄС вийшов за рамки повноважень, коли дозволив ЄЦБ проводити політику придбання боргових зобов'язань країн-членів, що Берліну прийшлося не до душі.

Демарш німецького суду привів до того, що в червні ЄК налякала ФРН судом і процедурою про порушення.

Мабуть, частково цей кейс, на який явно натякає Варшава, змушував Німеччину бути стриманішою у контексті підготовки до сьогоднішнього саміту.

І, нарешті, представники "Права і Справедливості" в Європарламенті подали резолюцію про верховенство права в Польщі, де наводиться аргументація, схожа з озвученою Моравецьким і іншими представниками польського уряду.

Автори резолюції захищають право Варшави на примат конституції над європейськими законами, нагадуючи про те, що ЄС — не "наддержава", а "союз суверенних держав".

Крім того, польські євродепутати відзначили, що не тільки Польща ставить під сумнів пріоритетність європейських законів, але і свого часу Федеральний конституційний суд Німеччини, Конституційний суд Італії, Конституційний суд Чехії і Верховний суд Данії, які "дотримуються думки", що слід переглянути права ЄС і діяльність Суду ЄС з точки зору конституційних норм.

Резолюцію польських законодавців Європарламент повинен розглянути сьогодні, в день початку саміту ЄС. Приймуть її чи ні, але в будь-якому випадку кінець цього тижня в ЄС буде дуже спекотним. Результат дискусії визначить подальші дії Єврокомісії щодо Варшави і Будапешта і, відповідно, політику Польщі і Угорщини.