Російський слід. Хто такий Крістофер Уайлі, який пов'язав Путіна і Цукерберга
Але головним джерелом інформації, до того ж такою, якою експерти і журналісти схильні вірити, стали не ці чутки, а виступ у вівторок перед британськими парламентаріями колишнього співробітника компанії Cambridge Analityca Крістофера Уайлі. Воно не тільки проливає світло на небезпеку методів роботи цієї компанії та її можливі зв'язки з Кремлем. Але і змушує серйозно задуматися над безпекою власних мізків в той момент, коли ми дивимося на дисплей.
Аморально, але законно
Ми довгі роки раділи тим облегчениям, які комп'ютери і смартфони внесли в наше життя, полегшивши доступ до інформації і спілкування з близькими. Навіть вигадували про це анекдоти, як, наприклад, про старої одеситці, восхищающейся скайпом: "Яка зручна річ: у вас гості, а годувати не треба".
Тому попередні десятиліття часто називали десятиліттями "Майкрософта" і "Гугла" з-за тих змін у житті, які внесли продукти цих компаній. Нинішнє багато за аналогією вже хотіли назвати ерою "Фейсбуку". Але останні події навколо компанії показують, що якщо це і станеться, то навряд чи в позитивному, як у випадку з попередніми двома компаніями, сенсі (хоча і щодо можливостей використання "Гугла" для несумлінного таргетування вже теж говорять).
Саме по собі таргетування, тобто вичленовування цільової аудиторії і напрям на неї рекламного продукту, не є протизаконним і широко поширене в бізнесі. І застосовувалося воно задовго до того, як інтернет став невід'ємною частиною нашого життя. Наприклад, на телебаченні товари для домогосподарок рекламувалися в мильних операх і кулінарних шоу, а політична реклама розміщувалася ближче до випусків новин. Це себе, звичайно, виправдовувало і виправдовує, але по точності від застосування таргетування в інтернеті відрізняється, як килимове бомбардування від "Томагавки", який, кажуть, може влетіти точно в півметрову віконце. Адже рекламістам добре видно, якими товарами цікавиться той чи інший юзер. Завдяки чому на екранах спливає реклама саме того, чим ми нещодавно цікавилися. Так що, якщо ви, наприклад, шукали собі готель в Римі на відпустку, будете бачити саме пропозиції різних квартир у Вічному місті.
З політичною рекламою складніше. Вже те, що вашу увагу будуть загострювати на аспектах передвиборної програми кандидата, які стосуються вакансій, що вас проблем, може посприяти вибору на його користь. Наприклад, батьків, які готуються до відправлення дитини до школи і гуглящих "краща гімназія міста", "забомблять" матеріалами про наміри кандидата реформувати освіту. Про новий податок на утримання собак, який просуває той же кандидат, вони можуть і не дізнатися. Про нього посилено будуть інформувати тих, хто поширював у "Фейсбуці" пости про необхідність примусу господарів прибирати екскременти за своїми вихованцями.
Це, звичайно ж, не зовсім чесно, але і не протизаконно. Адже батькам-собачників ніхто не заважав ознайомитися з виборчою програмою кандидата повністю. І ніхто не заперечував, що в ній є пункт про новий податок. Просто не залучали до нього уваги, зосередившись на питаннях, в яких вони з кандидатом згодні.
Як це працює
Проте, судячи з новими показаннями Крістофера Уайлі, Cambridge Analityca виходила далеко і за цей спектр не зовсім моральних методів політичної агітації. Насамперед, це стосувалося методів збору інформації про користувачів "Фейсбуку", серед яких значаться і не цілком законні. Можна поки не робити поспішних висновків щодо законності використання цією компанією алгоритму експерта з психометрії з Варшави Михайла Козинського, який, як ще рік тому писала "ДС", в ході своїх досліджень у Кембриджі визначив, що "68 лайків у Facebook показують расу користувача з 95%-ною вірогідністю, сексуальну орієнтацію - з імовірністю 88%, політичні погляди і ймовірний вибір із запропонованого набору кандидатів - з ймовірністю 85%. 150 лайків дозволяють пізнати людину краще за батьків, 400-500 - краще його самого, а 1000 - дають повний контроль". Також, як і про законність сумнівних тестів типу "Ким Ви були в минулому житті" або "Яке Ви тварина" (судячи з останніх подій, які взяли участь в останньому, особливо в останні роки, коли вже щосили звучала інформація про небезпеку таких тестів, - поголовно барани).
І лайкали, і в тестах брали участь люди добровільно. Але ось збір через такі тести особистих даних не давали на це згоди 50 млн друзів їх 270 тисяч учасників - вже за межею. Так само як і повідомлення про те, що один із головних фігурантів скандалу - професор психології Кембриджського університету Олександр Коган - пропонував людям навіть невеликі гонорари за проходження тестів, обіцяючи використовувати дані, виключно в наукових цілях. А замість цього передав їх Cambridge Analityca для використання у політичних кампаніях.
Такі звинувачення Крістофера Уайлі стосуються вже зовсім незаконних дій його колишніх роботодавців. А саме: створення фейкових новин та демонстрація їх різним виділеним завдяки збору особистих даних аудиторій з метою підштовхнути їх до певного політичного вибору. Ефективність цієї методи пояснюється тим, що більшість людей в потоці політичної інформації краще сприймає таку, яка відповідає їх переконанням. І переконати їх, що це - дезінформація, дуже важко (саме тому Київ намагається, поки, щоправда, не дуже успішно, захистити "ватников" на підконтрольній території від фейків з російських ЗМІ і соцмереж). Особливо, якщо переконувати буде нікому, адже люди з іншими політичними уподобаннями цього меседжу просто не побачать.
Таким чином, людей, так і обмежили свій доступ до альтернативної інформації видаленням з друзів політичних опонентів і підпискою на підтримуючі їх переконання ЗМІ (а, як стверджують багато дослідників, величезна кількість людей стежить за новинами саме своїй фейсбук-стрічки), остаточно замкнули в світі їх політичних ілюзій. І згодом використовували це для підштовхування до певного вибору на виборчій дільниці.
Діяти глобально
Крістофер Уайлі стверджує, що до розголошення методів роботи Cambridge Analityca його підштовхнуло сприяння, надане цією компанією перемоги Дональда Трампа (у ЗМІ можна зустріти інформацію про те, що не тільки прихильників нинішнього американського президента мобілізували тенденційною і фейкової інформацією прийти на вибори, але і прихильників Хілларі Клінтон "расхолаживали", переконуючи, що їх кандидат і так переможе).
Однак, за його словами, ця британська фірма причетна й до інших політичних кампаній. Найгучніша з них - референдум про Брекзите, в ході підготовки до якого його колишні роботодавці для мобілізації прихильників виходу Британії з ЄС застосовували не тільки вищеописані методи впливу на виборців, але і фінансові махінації. Уайлі розповів британським парламентаріям, що на таргетингову рекламу і поширення фейків були витрачені не передбачені британськими правилами електоральних компаній додаткові 700 тис. євро. Їх міжпартійна організація Vote Leave, яку виборча комісія Великобританії призначила офіційним агітатором за вихід з ЄС, "провела" через канадську "дочку" Cambridge Analityca - Aggregate IQ. І саме ці кошти могли посприяти перемозі прихильників Брекзита, яка, як відомо, була здобута з мізерною перевагою в декілька відсотків.
Всього ж колишні роботодавці Уайлі брали участь у більш ніж 200 електоральних кампаніях в самих різних країнах і на різних континентах). Серед них поки називають Нігерію, Кенію, Чехії, Індії та Аргентини. Не виключено, що список може поповнитися і Україною (чутки про роботу пов'язаної з СА компанії SCL Elections в нашій країні під час Помаранчевої революції вже поширюються, але можуть виявитися фейком). Адже "Лукойл" контактував з Cambridge Analityca ще в 2014 р., так що "обкатку" методи втручання у внутрішню політику інших держав росіяни могли провести і в Україні. І не тільки на позачергових президентських і парламентських виборах. Але і в розпалюванні настільки бажаною для Кремля "громадянської війни". Хоча, як відомо, навіть її видимість РФ вдалося створити тільки введенням "зелених чоловічків".
Російський слід (а про те, що Олександр Коган отримує від Кремля урядові гранти, "ДС" нещодавно писала) знайшов підтвердження і в нових показаннях Уайлі. Він розповів і про зв'язки КА з "Лукойлом", і про часті візити Когана в Росію (він викладає також і в Санкт-Петербурзькому університеті). А також про небезпеки цих зв'язків для інформаційної безпеки Європи. Адже, за його словами (сюжет починається приблизно з 29-ї хвилини), материнська для Cambridge Analityca компанія SCL Group "займається проектами з протидії російської дезінформації в країнах Балтії та Східної Європи, вони також працюють з Центром стратегічних комунікацій НАТО. Це все робить компанію мішенню для російських спецслужб". А часті зустрічі Олександра Когана і КА з росіянами роблять уразливими перед ФСБ і їх, і їхніх партнерів.
Так що, ймовірно, слід чекати швидкого виклику в парламентські комітети (а може, і арештів) і більш високих, ніж Уайлі, учасників скандалу з SCL Group. ЗМІ будуть чекати його з таким же нетерпінням, як і появи в Конгресі США Марка Цукерберга, який погодився "спуститися" до американських парламентарів 10 (за іншими даними - 12) квітня, після довгих спроб прислати замість себе на Капітолійський пагорб заступника або навіть адвоката.
