35 шпигунів під кремлівську ялинку. Обама натякнув Трампу на імпічмент
Перестаньте називати їх дипломатами. Зрозуміло, всі вони числяться за зовнішньополітичним відомством, в їх посвідченнях прописані посади і ранги, але до дипломатії їх діяльність не мала ні найменшого відношення. Ці 35 осіб, яких висилають із США, - шпигуни, використовували дипломатичні прикриття як гарантію недоторканності на випадок провалу. Після катастрофи, що спіткала російську розвідку в США в 2010 році, коли були арештовані 10 агентів, а викритий резидент дивом зміг вислизнути, це розумна міра обережності.
Занадто доріг виявився тодішній провал: публічний суд, висміювання низькою підготовки і примітивних методів роботи, медійна галас навколо принад найвідомішою з десятки - Анни Чапман. Нарешті, зовсім нерівноцінний обмін, адже десятки росіян, засуджених за шпигунство на користь Росії, обміняли на четвірку росіян же, засуджених за шпигунство проти Росії. Зрозуміло, з тих пір росіяни не відмовилися від нелегальної роботи - але постаралися вичавити максимум з дипломатичного імунітету, до непристойності роздувши своє офіційне представництво в США. Що ж, тепер хоча б торгуватися не доведеться - принцип взаємності у дипломатії передбачає висилку американських дипломатів з Москви.
Втім, це тільки початок. Перед тим, як залишити Білий дім, Барак Обама запустив маховик, який тепер буде вкрай складно зупинити. І треба сказати, "дембельський акорд" колишньому президенту вдалося по всім пунктам. Причому висилка "дипломатів" - далеко не головний, хоч і найбільш резонансний пункт в цьому квесті. Не менш пікантним, однак, обіцяє стати і заборона представникам російської місії на користування двома будинками, які, судячи з розпливчастим заявами представників ФБР, являли собою справжні шпигунські гнізда. Відповідну міру Москви - закриття англомовної школи для дітей американських і британських дипломатів - важко назвати симетричною. Хоча вона, безумовно, відповідає путінському кредо "Наші війська стануть позаду жінок і дітей. Нехай вони спробують в них стріляти!" і лягає в загальну канву гібридної політики.
Головним, проте, тут є не шпигунський скандал як такої, а контекст, на який він накладається. По-перше, висилка росіян - це кумулятивний відповідь на тривалий пресинг, якому російські спецслужби піддавали американських дипломатів у РФ. Варто згадати, що Держдеп ще влітку скаржився на цькування, стеження і вторгнення до житла дипломатів в їх відсутність - з демонстрацією порушення його недоторканності. Зокрема, "гості" залишили купу на килимі у одного з членів дипмісії в Москві. Ще одного дипломата співробітник російської охорони побив і зламав руку біля входу в посольство, внаслідок чого той був змушений терміново повернутися в США (є версія, що дипломат був резидентом та його таким чином вивели з гри).
По-друге, нинішня масова "чистка", влаштована американцями, - це сигнал партнерам і союзникам: росіянам пора дати по руках. Після знаменитої Мюнхенської промови Путіна російська розвідка ударними темпами нарощувала активність по обидві сторони Атлантики - на це неодноразово вказували у своїх звітах відповідні служби скандинавських держав, країн Балтії, Чехії, Польщі, Франції, Німеччини, Великобританії і, зрозуміло, самих США. Проте за минулі шість років викриття і суди над російськими шпигунами, незважаючи на регулярність, мали досить обмежені масштаби.
Тепер же, по всій видимості, шпигуноманія повернеться до масштабів часів холодної війни. Очевидно, з відповідним медійним супроводом - але нарівні з романтизацією "Наташ з ФСБ" і ренесансом бондиановской стилістики, повернеться і старий добрий тренд підозрювати будь-якого росіянина - або - етнічного росіянина в зв'язках з "конторою". З одного боку, це ускладнить культурні та бізнес-зв'язки Росії з Заходом. З іншого - може стати непоганою підмогою для популяризаторів русскомирских фанаберий серед діаспор ("руських тут і за людей не вважають, не бажаєте помститися?").
По-третє, під завісу свого президентства Обама все-таки наважився не просто визнати масштаб загрози, яку становлять для США російські кібер-диверсанти (він регулярно робив це протягом усього останнього року - як мінімум, з часів суду над банківським службовцям Євгеном Буряковым, що передавали фінансову інформацію двом співробітникам СЗР під прикриттям дипломатів при ООН).
Висилка росіян стала лише останньою крапкою в комплексі заходів, вжитих спільно Білим домом, Мінфіном, Держдепом і разведсообществом. Нагадаю про події останнього тижня: представлений звіт про те, що злом серверів Демократичного національного комітету з наступним зливанням конфіденційного листування через WikiLeaks був операцією ГРУ, санкціонованої особисто Путіним; введені санкції проти російських юридичних і фізичних осіб, причетних до кібератак на США і спробам втручання у виборчий процес (раніше Білий дім живописав, як Обама восени скористався "червоним телефоном для зв'язку з Москвою, щоб попередити, що подібні дії можуть бути розцінені як акт агресії).
В результаті під санкціями виявилися Автономна некомерційна організація "Професійне об'єднання конструкторів систем інформатики", ТОВ "Спеціальний Технологічний Центр", ТОВ "Цифрове зброю і захист" (ЦОР), ФСБ і ГРУ (змінив вивіску - тепер це Головне керування Генштабу). Причому глава останнього Ігор Коробів і троє його заступників - Ігор Костюков, Володимир Алексєєв і Сергій Гизунов поповнили "чорний список" удостоєних персональних санкцій осіб. Туди ж потрапили і ймовірні виконавці злому - раніше оголошені в розшук хакери Білан Олексій та Євген Богачов. Зазначу, до речі, що все це сталося через три тижні після того, як Путін підписав Концепцію інформаційної безпеки, що закріплює подібні практики роботи російських спецслужб.
Його спроби відбити звинувачення росіян у зломі серверів Демпартії в ході дебатів з Хілларі Клінтон, симпатії до Путіна, які він висловлював в ході всієї виборчої кампанії, нарешті, нещодавні заклики до Америки "займатися своїми справами" - все це знову викликає питання, хоча ФБР і не виявила безперечних доказів, що свідчать про зв'язки Трампа з Кремлем. Втім, пригадую, що саме заява глави Бюро Джеймса Комі про відновлення розслідування щодо електронного листування Хілларі Клінтон за три дні до голосування і упустив її рейтинг...
Нинішній шпигунський скандал преса буде смакувати ще не один місяць, тим самим формуючи і громадську думку. І Трампу так чи інакше доведеться з ним рахуватися - щоб як мінімум не давати зайвого приводу засумніватися у висновках ФБР. А то, як кажуть, ложечки знайшлися - але осад залишився. У той же час, Білому дому доведеться враховувати і такі чинники, як професійне завзяття і цехова солідарність спецслужб. Коль скоро Обама випустив цього джина з пляшки, загнати його назад буде непросто - спроби приборкати тепер більш ніж обґрунтовану шпигуноманію в їх колах чреваті серйозними конфліктами на різних рівнях. І - медійними "сливами" з боку ображених, незгодних і незадоволених оперативників. Виборець може скільки завгодно демонструвати своє незадоволення істеблішменту - але навіть щиро симпатизуючи Трампу, він навряд чи зрадіє "порозуміння" з Москвою на тлі настільки відчутною і явною російської загрози.
У цій обстановці дистанція від тіні підозри у підриві національної безпеки до імпічменту може виявитися куди коротше, ніж від брехні під присягою про мінет в Овальному кабінеті.
Як би те ні було, Обама подарував вашингтонським яструбам в обох партіях непоганий інструмент тиску на нову адміністрацію, а нам - щонайменше кілька місяців вимушеної лояльності Білого дому.
