Нова адміністрація США. Як олігархи заповнять 4 тисячі постів за квотою Трампа
Основний тренд триваючих призначень в адміністрацію Дональда Трампа - це компроміс новообраного президента з Республіканською партією, однак "вивернутий" під кутом симпатій її нового лідера. На практиці це виглядає так, що президент висуває чи не найбільш радикальних діячів з числа республіканців, але при цьому партія не має можливості "показати ікла", оскільки це діючі законодавці і (як у випадку з потенційним представником США в ООН Ніккі Хейлі) губернатори-консерватори.
Втім, слід сказати, що в цій обоймі Трамп "ненав'язливо" просуває і своє вузьке коло людей начебто Уилбура Росса, кандидата у міністри економіки і торгівлі, і Стівена Мнучина, кандидата в міністри фінансів. У такій обгортці, наприклад, на посаду міністра внутрішніх справ перехідна команда розглядає кандидатуру губернатора штату Оклахома Мері Фэллин.
Але республіканка йде в пакеті з президентом GoldmanSachs Гері Коном - зауважте, прямо якесь дежавю з днями транзиту від Буша до Обами: виходить, що горезвісний "Уолл-стріт", як і раніше, безсоромно заповнює всі клітинки. І це "наш Дональд", борець з істеблішментом і "паразитами-фінансистами"? Гері Кон може зайняти посаду начальника адміністративного та бюджетного управління в АП нового президента. Перш ніж відповісти на питання "хто всі ці люди?" слід зупинитися на трьох чинниках, довлеющих над самим процесом відбору.
По-перше, ще цілих два тижні до засідання колегії вибірників і завершення перерахунку голосів у трьох або навіть чотирьох штатах - всі призначення Трампа "писані вилами по воді". Причому тут слід уточнити, що і після ймовірного подолання Трампом цього бар'єру (але краще не стверджувати нічого заздалегідь - раптом опозиція права, адже кандидат від республіканців скрізь вийшов вперед ненабагато!) кандидатів на ключові посади, так званих "членів Кабінету" повинен затвердити Сенат США. Іншими словами, позиції радника з національної безпеки (Майкл Флінн), старшого радника (Стів Бэннон), начальника бюджетного управління в адміністрації (Гері Кон), глави прес-служби - це "номенклатура" президента. А ось голови відомств (такі як Уілбур Росс), держсекретар, генпрокурор (Джеф Сешенс), директор ЦРУ (Майк Помпео), представник США в ООН (можливо, Ніккі Хейлі - народжена, до речі, индуской по імені Нимрата Рандава) - це загальна номенклатура президента і сенаторів.
По-друге, незважаючи на те, що Сенат контролюється республіканцями, а ліва опозиція (тепер її очолює старший сенатор від штату Нью-Йорк Чак Шумер) готова до низки компромісів, проходження тих чи інших кандидатур Трампу ніхто не гарантує, тим більше, що лідер більшості Мітч Макконел далеко не на короткій нозі з Трампом.
Нарешті, давно очевидно, що Трамп був елементарно не готовий до наслідків перемоги - адже тільки особисто президент повинен заповнити чотири тисячі посад на федеральному рівні. Їх у нього не було, тому Трамп йде на стратегічні угоди з впливовими консервативними (і не тільки) угрупованнями. Тепер пройдемося по кадрах - слід підкреслити, що про багатьох з них, відверто кажучи, відомо вкрай мало.
Наприклад, кандидат на найважливішу посаду головного скарбника США 53-річний Стівен Мнучин, на думку реального керівника кампанії Джареда Кушнера справлявся зі своїм завданням штабного бухгалтера настільки погано, що викликав нападки з боку президентського зятя. Ймовірно, тому Мнучина і хочуть посилити президентом глобального фінансового монстра GoldmanSachs Гері Коном. Адже Мнучин, виходець із сім'ї банкірів (тобто, власне, "мажор", як і 35-річний Джаред, тільки старші) і сам пропрацював в GoldmanSachs 17 років (!), покинувши фірму зі статком у $40 млн. Після чого Стівен намагався - не надто вдало - зробити кар'єру кінопродюсера.
У голлівудської середовищі Стівен, ймовірно, і познайомився з Дональдом. При цьому, за іронією долі, майбутній секретар у справах казни ходив у Джорджа Сороса у фонді Quantum - того самого Сороса, який ставив на Хілларі, а тепер організовує опозицію політиці Трампа (справедливості заради, ще до того, як той почав якусь політику втілювати).
Цікаво, що за останні 25 років Мнучин буде третім вихідцем з GoldmanSachs на цій посаді - після Роберта Рубіна при Клінтоні і Генрі Полсона при Буші-молодшому. На даний момент кандидат озвучив лише очікуваний теза про плани відкликати закон Додда-Франка, в дні Обами не підтриманий ні одним республіканцем в Конгресі.
Три основних напрямки дії закону Додда-Франка такі: по-перше, заходи щодо зниження ризиків фінансової системи, по-друге, додаткових заходів по захисту споживачів фінансових послуг і, в-третє, більш пильну регулювання діяльності системоутворюючих фінансових інститутів. Закон був прийнятий для обмеження жадібності та безвідповідальності ділків з Уолл-стріта, що призвели США до кризи 2008 року. Чи вдасться адміністрації Трампа "знести" цей закон - сказати важко. У суспільстві формується широка опозиція таким планам.
Можливий посол США в ООН, 45-річна губернатор Південної Кароліни Ніккі Хейлі (колись, повторюся, Нимрата Рандава - виходець з родини іммігрантів з індійського Пенджабу) - поки особливо нічим "історично" не прославилася, крім як спуском прапора конфедерації з будівлі уряду в Коламбії. Думається, це крок назустріч певним сегментам виборців Хілларі - афроамериканцям і лібералам Півдня. При цьому Хейлі - виходець із бізнесу і потужний лобіст його інтересів, головна її теза - зниження податків. Ніякого дипломатичного досвіду у неї немає. Але, ймовірно, місце посла США в ООН вже в якійсь мірі закріплено за неформальній квотою "прекрасної статі".
У свою чергу, потенційний міністр внутрішніх справ (питання, чи буде входити до компетенції відомства і силовий блок) і теж губернатор, тільки Оклахоми, Мері Фэллин пройшла всю ієрархію Республіканської партії - конгрес штату, Конгрес США і ось тепер губернаторство. Фэллин - виходець із сім'ї, в якій обоє батьків були мерами маленького містечка Текумси в Оклахомі, причому від Демократичної партії. Вона закінчила університет штату, зробила кар'єру молодого чиновника і згодом деякий час працювала управляє готелями. Що, в якійсь мірі, зближує її з президентом Трампом - хоча очевидно, що Фэллин - партійний кадр. Вважається, що Фэллин - успішний лобіст в бюджетних питаннях.
Міністром охорони здоров'я та гуманітарної політики ймовірно стане глава бюджетного комітету нижньої палати Конгресу Те Прайс - за фахом він лікар-ортопед, але вже 11 років провів у законодавчому органі, а після обрання Пола Райана спікером успадковував йому на чолі ключового комітету. Прайс дотримується мало не "анархо-капіталістичних" поглядів на організацію охорони здоров'я - як колишній власник приватної практики він виступає проти всякого "зайвого" державного участі у справах системи охорони здоров'я, що викликає тривогу опозиції в обох палатах Конгресу.
Нарешті, важливо відзначити, що якісь посади неминуче отримають фіналісти боротьби за посаду держсекретаря - на даний момент триває сутичка бульдогів під килимом. Офіційні коментатори процесу досить обережні і намагаються не забігати поперед батька в пекло" - в гонку за ключову посаду повернувся екс-мер Нью-Йорка Руді Джуліані, але поки попереду екс-губернатор Массачусетсу і кандидат в президенти 2012 року Мітт Ромні.
За ними "вишикувалися" екс-посол США в ООН Джон Болтон, екс-директор ЦРУ Девід Петреус (пішов з посади при Обамі зі скандалом особистого плану - але виглядав як "підстава"), голова сенатського комітету у закордонних справах і сенатор від штату Теннесі Боб Коркер і (раптово) ветеран іракської кампанії і відставний генерал морських піхотинців, Джон Келлі. При цьому вибір військових на "суміжну" посаду глави Пентагону досить широкий, і поки що в змаганні за Міністерство оборони настала пауза. Згідно з офіційними угодами перехідної адміністрації на поточному тижні більше не буде оголошень про призначення - але хіба Трамп в цьому відношенні взагалі передбачуваний? Коментатори впевнені лише в одному - це найбільш консервативний уряд з часів Рональда Рейгана.
Читайте також:
