Останнє попередження. Як Трамп забере у росіян пенсії
Вранці 3 серпня курс російського рубля раптово різко знизився по відношенню до резервних валют. А вже опівдні ЦБ РФ знизив офіційний курс російської валюти до 63,45 рублів за долар США. Начебто і ненабагато, але все ж при нібито таких значних резервах - подібний мандраж здивував. Втім, не дивно - адже стало відомо, що, як і у випадку з санкційних законом CAATSA, американські законодавці (в першу чергу сенатори, але в масштабному проекті наявні та ініціативи членів Палати представників) завершують узгодження нового і розширеного пакету санкцій проти Росії і її вільних чи невільних союзників і партнерів. Причини - роздратування, яке викликали расшаркивания перед Путіним президента Дональда Трампа в Гельсінкі і безперервні спроби РФ втручатися у виборчі процеси в США, а також в інших країнах, з свіжого, як відомо, в Італії.
Під гарячу руку вимушеного напустити на себе суворість глави Мінфіну Стівена Мнучина потрапив навіть багатостраждальний Олег Дерипаска - санкції з нього не зняли, як він, здається, сподівався за підсумками Гельсінкі, і навіть не пом'якшили. Мінфін лише продовжив на місяць вимоги до Дерипасці по виходу з належних йому активів. Причому, як видається, величезні втрати Дерипаски, який допустив некоректні розмови на адресу тодішніх американських чиновників на своїй яхті і, за однією з версій, який відновив у 2016 році свящь з Полом Манафортом, вже очолював штаб Трампа - будуть покриватися Кремлем в основному з коштів платників податків, і в першу чергу, пенсіонерів. Контрпродуктивності саміту в Гельсінкі для Росії видно вже за масштабом і напрямами удару обговорюваних санкцій, майстерно вплетающих програмні положення глави держави (нагадує метод, в рамках якого в CAATSA був інтегрований іранське питання).
Схоже, що для ЄС (принаймні ряду його країн-членів) новий виток американського стримування Росії буде виглядати як рядок з відомої пісні "нікого не шкода, нікого" (в першу чергу це стосується завислого над Балтикою подібно конструкції з постапокаліптичних фільмів "Північного Потоку-2"). У європейців, встигли домовитися з Вашингтоном про те, що нові тарифи вводитися не будуть ще залишається певний простір для маневру, але час (зокрема в Німеччині, Австрії і Італії, все ще чіпляються за цей проект) невблаганно спливає.
Отже, що ж готують Москві підступні і "злопам'ятні" американські парламентарії?
По-перше, це фактична заборона на будь-які (будь - підкреслимо) нові запозичення. Йдеться начебто про держустановах і казначейських облігаціях, але ступінь одержавлення банківської системи РФ сьогодні така, що з помітних приватних банків залишилася тільки "Альфа", а вона воліє лояльність американським властям, опинившись у зоні ризику, як з-за якихось зв'язків з кампанією Трампа, так і в силу присутності в "телефонній книзі" Мінфіну. З якої, як виявилося, тепер можна висмикнути і показово відшмагати будь-якого російського олігарха або чиновника. Паралельно боротьба з лазівками, якими раніше користувалися російські фінустанови - ведеться і у Великобританії. У якій приводів приєднатися до нового пакету (і/або розширення CAATSA) сьогодні більш ніж достатньо.
За деякими даними, китайські банки (частково служили паличкою-виручалочкою для Москви) оперативно направили своїм російським контрагентам попереджувальні листи, суть яких, якщо забрати коректну мішуру, полягає в наступному. Справа в тому, що в особливості з урахуванням розслідувань китайської юстиції з підозрою щодо шахрайства по угоді з викупом акцій "Роснефти" (і іншим) на гроші Піднебесної північно-західні сусіди можуть не розраховувати, причому будь це БРІКС, ШОС, АСЕАН або яка-небудь двостороння платформа. У даному випадку доречно нагадати про китайських претензії до РФ. 5 травня цього року стало відомо, що Катарський інвестиційний фонд QIA і швейцарський сировинний трейдер Glencore розірвали угоду про продаж частки в "Роснефти" китайської компанії CEFC. QIA і Glencore також вирішили вийти з консорціуму, який був створений ними в грудні 2016 року для придбання 12,5% акцій "Роснафти". Про продаж китайської компанії 14 відсотків акцій з цього пакету було оголошено в минулому році. Сума угоди повинна була скласти $9 мільярдів, проте її перенесли з-за проблем із залученням фінансування у китайської компанії. А засновник CEFC Е Цзяньмін був арештований владою КНР.
Таким чином, основним покупцем пакета "Роснефти" продовжив виступати катарський суверенний фонд, що робить його третім за розміром акціонером "Роснєфті" після російської держави і британської нафтогазової компанії British Petroleum (BP). У "Роснефти" скасування угоди з CEFC не коментували. Однак, ця афера - лише вершина айсберга російських махінацій з китайськими грошима.
Раніше в Китаї було заарештовано керівництво корпорацій, з яким вибудовував "стратегічні" відносини екс-глава РЖД Володимир Якунін. Нарешті, в червні цього року в Китаї визнали збитковою будівництво швидкісної магістралі через Росію в Європу. Виявилося, що при ринковій кредитною ставкою і частці залученого фінансування до 60% проект високошвидкісної магістралі "Євразія" за маршрутом Пекін - Москва - Берлін буде збитковим. Про це повідомлялося у матеріалах корпорації China Railway Eryuan Engineering Group (CREEC).
За основу для розрахунку фінансової моделі китайська корпорація взяла рівень ставки понад 5,75%. У РЖД заявили, що матеріали CREEC не є остаточними. У китайській компанії відзначили, що для реалізації проекту потрібен консенсус між країнами, територіями яких проходитиме маршрут магістралі. "Необхідно надання сильної, в тому числі політичної, підтримки з боку уряду кожної із країн", - наголошується в документі. У РЖД вважають, що рентабельність проекту "Євразія" залежить від державної підтримки з боку урядів країн-учасниць. У CREEC оцінюють витрати на "Євразію" в суму більше $153,7 млрд. Якщо будівництво буде вестися з розрахунку, що 40% - власний капітал проектної компанії і 60% - притягнуте фінансування, то прибутковість проекту буде негативною.
"Євразія" - проект високошвидкісної залізничної магістралі з Китаю в Європу. Дорога може пройти по території Німеччини, Польщі, Білорусі, Росії, Казахстану і Китаю. Схоже, цієї дороги теж тепер не буде (хоча б тому, що немає 60% залучених коштів - і в силу розширення санкцій і не буде), а китайці віддадуть перевагу і далі вивозити сибірський ліс і просочуватися в майже безлюдні прикордонні регіони РФ, тепер намертво прив'язані до економіки КНР. А ось в борг Китай Росії давати не стане - тільки в обмін на передачу інфраструктурних об'єктів, як це відбувається в європейському контексті, у тій же Греції. Причому приватний сектор - приватним сектором, але серйозні проблеми, незважаючи на профіцит (нібито) бюджету, що виникли в самій системі державних фінансів РФ.
Показово, що на початку цього місяця Федеральна податкова служба РФ (готуючись до примусової реєстрації самозайнятих, з яких хоче "здерти" соціальні внески) оприлюднила дані про кількість "порожніх" компаній в Росії - підприємств, де ніхто не працює. ці дані знадобилися на тлі поглиблення кризи пенсійної системи країни, що проявляється вже в буквальних підриви будинків Пенсійного фонду, як це сталося, приміром, в Калузі. Згідно з документом, всього в наборі 2,5 млн компаній, з них працівників немає в 381 тисячі організацій. У наборі відкритих даних "Відомості про середньооблікової чисельності працівників організації" міститься інформація про 2,5 млн юридичних осіб, дані складено на 1 січня 2018 року. Число організацій, про яких представлена інформація, значно менше, ніж число юросіб, зареєстрованих в Росії на 1 січня 2018 року: за даними ФНС, їх було 4,37 млн, 3,6 млн з яких - тільки ТОВ. Ще в 41,5% всіх організацій, дані по яких розкрила податкова служба, середньооблікова чисельність працівників була дорівнює одиниці. У 10% компаній працюють по дві людини, у 13,7% - від трьох до п'яти. Менш ніж у 20% організацій зі списку число працівників перевищувала п'ять.
Іншими словами, остаточне перекриття ринку зовнішніх запозичень вдаряє по і без того ослабленій, незважаючи на відносно високі ціни на нафту (причому понадпланові надходження до бюджету десь розчинилися) економіці Росії. У 44 провінціях країни більшість населення, за офіційними даними, перейшло за останні три-чотири роки в розряд малозабезпечених.
По-друге, оперативні питання виникнуть до нинішнім власникам будь-яких російських цінних паперів, на рівні попереджувальних листів держказначейства та біржової комісії США, індикативно: чи впевнені вони у своєму бажанні продовжувати володіти ними й надалі? Токсичність цих паперів зросла, а майбутня ламання через коліно імпортерів озброєнь з РФ (а це близько $20 млрд живої зеленої готівки, а не сумнівних деривативів) теж не додає оптимізму інвесторам.
По-третє, і це найсмачніше, а також приманка для часто некерованого президента Трампа - це санкції проти компаній-підрядників і бенефіціарів "Північного потоку-2" будь-якої форми власності. Адже попереджень з вуст того ж Дональда Трампа прозвучало вже достатньо, про що в агрегованому законопроекті йдеться окремо. Спрощуючи сенс безлічі абзаців (вони ще будуть перероблятися, щоб процедура в обох палатах була чистою): будуйте хоч третю трубу, дорогі, але перетворитеся в компанії без американського лістингу та з частково замороженими активами і рахунками, тобто в якісь фірми "фірми", статусно схожі на "корпорації" з офшорів. Причому Франція, яка разом з Іспанією та Португалією володіє інфраструктурою для покупок американського газу, і Китай (який з усе зростаючим скепсисом чекає цей самий епічний газопровід "Сила Сибіру" і поява в ньому газу) з великим задоволенням приєднаються до такого пакету в тій чи іншій мірі.
По-четверте, і це просто виконання мрій 2014 року - Сенат має намір офіційно запросити Держдеп про відповідність РФ критеріям країни-спонсора тероризму (ось тут Україна повинна серйозно напружити свої відповідні структури, треба ж, і чотирьох років не пройшло, як це питання винесено на належний рівень). Навіть половинчасте (в силу певних настроїв в Білому Домі) підтвердження тривог сенаторів виллється в найжорстокіше заморожування будь-якого фінансового співробітництва з російськими та мають до них відношення підприємствами будь-якої форми власності. Іншими словами, це зісковзування РФ (нарешті!) до статусу Ірану і КНДР;
Нарешті, в-п'ятих не викликає сумнівів, що законопроект (особливо враховуючи найглибше, нехай і частково з різних причин, роздратування американських виборців всім, що пов'язане з Росією напередодні проміжних виборів) не просто обмежить президента Трампа в будь-яких адміністративних "рухах" на адресу РФ. Але і, поза всяким сумнівом, буде прийнятий переважною більшістю обох палат, що змусить главу держави підписати його, як би він не бурчав в твіттері, тим більше, що, як і в CAATSA, в законопроект витончено запаковані його власні програмні положення. Особливо це важливо напередодні проміжних виборів, на яких республіканці повинні продемонструвати єдність, партійний лідер - цілісність, а також ефективний діалог з опозицією, демократами. Крім того, Америці це все не буде коштувати нічого, а от відламати від російського бізнесу ті чи інші ринки - може і вийти.
Росіяни сьогодні заспокоюють себе тим, що пакет проходить стадію обговорення, і навіть закликають до обміну делегаціями верхніх палат (діалог - одна з формальностей, пообещанных Трампом у Гельсінкі) або що Білий Дім, або лобісти зможуть вихолостити текст. Але ж те ж саме Москва говорила і про CAATSA, а удару по своїм сталевим королям не очікувала взагалі. Тим не менш, все це сьогодні діє - а до середини осені розширення і поглиблення санкцій стане просто очевидним.
По суті, це передостанній крок до ембарго на торгівлю енергоносіями. Причому, цікаво, що гарячковий виведення грошей російськими структурами з Заходу протягом 2016-18 років не призвів переважну частину цих грошей в Росію. Що, погодьтеся, вельми красномовно. А адже наявність серйозних проблем в ключовий для РФ енергетичної галузі був змушений днями визнати навіть головний ідеолог агресивної зовнішньої політики Кремля, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев. Залежність від іноземних грошей і технологій створює серйозні проблеми для російських енергокомпаній після введення санкцій, особливого в нафтогазовій галузі, заявив 3 серпня "Інтерфаксу" секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев. Як виявилося, "введені США та їх союзниками фінансові та технологічні санкції щодо російських енергетичних компаній позначили проблему вразливості і залежності вітчизняної енергетики від іноземного капіталу та іноземних технологій, обладнання, програмного забезпечення", - сказав Він на нараді з главами регіонів Центральної Росії.
"По ряду напрямків ця залежність створює серйозні проблеми. У першу чергу це стосується нафтогазового сектора", - визнав він. Старе видобувне обладнання зношується, а де взяти нове в плаваючому санкционном режимі - неясно. Ще одним важливим завданням, на його думку, є забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних енергетичних компаній, у тому числі за рахунок впровадження перспективних ефективних технологій, включаючи цифрові. Оскільки, м'яко кажучи, їх немає.
Схоже, після нового раунду санкцій Росія остаточно перетвориться на скатертину-самобранку, у якої з комфортом розмістяться США, їх союзників і Китай. І навіть миролюбний президент Трамп, впустивши на хліб-сіль скупу сльозу, дістане з чобота фамільну вилку.
