Незалежна або союзна. Що "каталонський питання" дозволяє дізнатися про українців
Іспанія і вся Європа чекають розв'язки ситуації, яка склалася в Каталонії після референдуму про незалежність: у вівторок глава уряду автономного регіону Карлес Пучдемон повинен звернутися з промовою до парламенту Каталонії. Інформації про зміст його послання поки немає, проте багато хто в Іспанії припускають, що Пучдемон не відступить від своїх обіцянок, тобто зважиться на проголошення незалежності в односторонньому порядку. Читачі "ДС" вважають інакше. Цікаво, хто виявиться прав.
Втім, все по порядку.
Нагадаємо, минулого тижня "ДС" запропонувала читачам висловитися з приводу свого ставлення до подій, пов'язаних з референдумом про вихід Каталонії з-під руки іспанського монарха (саме він є главою держави, хоча реальна влада, звичайно ж, у прем'єр-міністра). Результати опитування змушують задуматися не тільки про ставлення громадян України до подій на іншому краю Європи, але і про сприйняття ними загальноєвропейських і навіть внутрішньоукраїнських процесів.
Відповіді на перше питання опитувальника "На основі яких джерел інформації ви формуєте свою думку про референдум в Каталонії?" редакцію порадував: переважна більшість (74%) назвав своїм головним джерелом інформації з цього питання новинні сайти, що свідчить про бажання отримати максимально широку та об'єктивну картину того, що відбувається. Набагато менше на формування думок вплинули телебачення (8%) і соціальні мережі (13%), в яких тема також активно піднімалася (у соцмережах навіть поширювалася інформація про трьох загиблих під час зіткнень, яка, на щастя, не знайшла підтвердження). Це свідчить про "дорослішання" українського суспільства, принаймні певної його частини. Тут, зрозуміло, варто враховувати ймовірний вплив на результат того, що опитування проводилося серед аудиторії інтернет-видання, яке найближче до категорії перемогла. Але навряд чи цей вплив був настільки сильним, щоб заперечувати прагнення більшою і до того ж активної частини українців більш детально розбиратися у складних ситуаціях.
Відповіді на друге питання "яка мова переважає у ваших джерелах інформації про референдум в Каталонії?" вже змушує дещо задуматися. Адже більшість — 57% — назвали такою мовою російську, який ледь не в два рази випередив український (35%) і в сім разів "інші європейські мови" (іспанською та каталонською у нас, як виявилося, новин взагалі не читають). Тут, звичайно ж, теж міг вплинути факт проведення опитування хоч і українським, але російськомовним виданням, а також те, що російськомовний сегмент інтернету набагато більше україномовного: той же Гугл при запитах українською мовою більший обсяг інформації все одно видає російською (і це не тільки в ситуації з запитом "Каталонія референдум", де з російськомовним аналогом різниця всього на одну букву, але і при пошуку "Ситуація в Іспанії", де розбіжностей набагато більше). Однак питань перед Міносвіти про рівень знання нашими громадянами європейських мов і перед Мининформполитики про відсутність достатньої кількості якісного українського контенту і його "просування" це не знімає. Тим більше, що більшість відповідей на три питання були дуже схожими на нав'язувані кремлівськими пропагандистськими ЗМІ версіями.
Так, наприклад, серед трьох тез "Каталонський референдум — явище того ж порядку, що кримський, донецький та луганський", "Каталонський референдум категорично не можна порівнювати з кримським, донецьким і луганським" і "Каталонський референдум має деяку подібність з кримським, донецьким і луганським, але обумовлений зовсім іншими причинами і служить іншим цілям, ніж вони" найбільшу популярність (43%) отримав останній варіант, а перші два по 22 і 35% відповідно.
Але з відповідями на четвертий питання картинка ще більш барвиста. Варіант інспірації сепаратистських настроїв російськими спецслужбами підтримали лише 20% опитаних, ще 30% вважають, що "відбувається в Каталонії — природний розвиток автономії". А 50% впевнені: "що відбувається в Каталонії — результат виключно внутрішнього конфлікту регіональних еліт і центру, який можна звести до питання грошей". Загалом, "настамнет" і все від слабкості і "неумности" європейської демократії та жадібності ліберальних політиків, як стверджують навіть ті російські ЗМІ, які у нас вважають ліберальними.
Про більшу схильність опитаних вважати каталонську ситуацію унікальною говорять і відповіді на п'яте питання: такою її вважають 71%. З інших відповідей найбільшу популярність отримав варіант схожості з Україною у 2014 р. — 13%. Дійсно, ситуація з як би відділенням одного регіону більше схожа на кримські і донбаські події, ніж майже мирний розпад СРСР (7%) або кривавий розпад Югославії (9%). Хоча, звичайно, Іспанії пощастило перебувати на протилежному від Росії кінці континенту, що вберегло її від "зелених чоловічків" (не вберегло, правда, від спроб Кремля погіршити ситуацію за допомогою ЗМІ і "корисних ідіотів", про що "ДС" вже писала трохи раніше). Цим каталонський референдум, звичайно ж, відрізняється від кримського і навіть від ЛДНРовского, хоча в багатьох інших деталях їх нагадує.
Відповіді на останнє запитання показали, що наші читачі мало вірять у загрозу нової громадянської війни в Іспанії (таких всього 19%). Більшість — 53% — вважає, що "Мадрид і Барселона залишаться в одній державі", покладаючись, швидше за все, на прохолодну реакцію Європи на референдум і досить велика кількість (близько 45%) супротивників відділення серед населення Каталонії, усвідомлюють труднощі, з якими може зіткнутися нова країна в разі успіху сепаратистів (неможливість вступу до ЄС, закриття іспанського ринку, на якому продається до 90% виробленої в регіоні продукції, відтік туристів тощо). 28% опитаних вважають, що Каталонія зможе відокремитися мирним шляхом, покладаючись, ймовірно, на поразку Мадрида в інформаційному протистоянні з Барселоною, — адже побиті іспанськими поліцейськими мирні громадяни (ЗМІ активно тиражували картинки з постраждалими підлітками та пенсіонерами) цілком можуть вплинути на поширення сепаратистських настроїв. І на новому референдумі, менш схожому на "гаражне" голосування в ОРДЛО, інформаційне поразку Мадрида може обернутися поразкою політичним. Чого дуже б хотілося Кремля, який намагається використати ситуацію навколо каталонського і курдистанського референдумів для демонстрації прикладів перегляду кордонів у сучасному світі, а звідси і для легітимації так званих "волевиявлення" в Криму і на Донбасі.
Дана обставина явно усвідомлює український МЗС розповсюдив заяву, в якому каталонський референдум названий нелегітимним. Хотілося б тільки побачити більшу активність українських дипломатів, а також працівників інших міністерств (у першу чергу вищезазначених) у донесенні цієї позиції як до аудиторії всередині України, так і до її зовнішніх партнерів.
