Нерозмірний вплив. Чому Східна Німеччина так і не стала повністю демократичною

Німецька журналістка-фрилансер Емілі Шультхайс у статті для Foreign Policy намагається знайти відповідь на питання, чому ж колишня НДР підтримує сьогодні прокремлівську ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини".

Цього літа, напередодні місцевих виборів у східно-німецькій землі Саксонія-Ангальт, у німецького політика Марко Вандервіца поцікавилися, чому ж регіон так підтримує крайню праву партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН).

Вандервіц, спеціальний уповноважений уряду Німеччини зі Східної Німеччини, пояснив успіхи АдН на сході авторитарним минулим регіону і сказав, що, на його думку, лише невелика частина місцевих виборців "потенційно можуть повернути" головні партії, наприклад, правоцентристський Християнсько-демократичний союз (ХДС ).

"Ми маємо справу з людьми, які частково соціалізовані диктатурою таким чином, що не прийшли до демократії навіть через 30 років", — сказав Вандервіц в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Чим негайно ж викликав неабияке обурення. Багато жителів регіону вважали коментарі Вандервіца необгрунтованими і поблажливими, а також пояснили черговою спробою принизити виборців Східної Німеччини в країні, де вони часто відчувають себе недооціненими і незрозумілими з боку уряду або співвітчизників з заходу.

Скандал, який спалахнув, підкреслив ту серйозну і часто небезпечну роль, яку Східна Німеччина відіграє в політичних дискусіях Німеччини. З моменту падіння Берлінського муру і возз'єднання Німеччини пройшло понад 30 років. Але п'ять східно-німецьких земель, які часто досі називають neue Bundesländer, або "новими землями", — Бранденбург, Мекленбург-Передня Померанія, Саксонія, Саксонія-Ангальт і Тюрингія — як і раніше, голосують зовсім не так, як їхні західні колеги, і цей факт може вплинути на вересневі федеральні вибори.

В останні роки електоральні відмінності стали ще більш очевидними після стрибка популярності антиісламського руху PEGIDA в 2014 р. (який діє в основному в Саксонії), а також за результатами останнього туру федеральних виборів в 2017 р., коли схід допоміг АдН вперше зайти в Бундестаг. Ось тому цей регіон часто вважають проблемною дитиною Німеччини на виборах.

"[У 1989 році східні німці] виступили за вільні вибори, за свободу слова, за свободу пересування. ...Інакше кажучи, люди в [Східній Німеччині] боролися за своє право на демократію, — нагадала Керстін Гаммелін, заступник голови берлінського бюро Süddeutsche Zeitung. — Але як тільки мур упав, туди були перенесені всі західнонімецькі структури, і раптово східні німці виявилися в програші".

"Ось такий парадокс. Адже вони дійсно були дуже сміливими і знесли мур, — додала Гаммелін, яка закінчила нещодавно книгу про роль сходу в політиці Німеччини. — Але з іншого боку, їх, як і раніше, завжди зображують стороною, що програла".

І хоча АдН докладає максимум зусиль для залучення виборців Західної Німеччини, насамперед вона зарекомендувала себе як потужна сила зі Східної: це друга за популярністю партія у всіх п'яти східних землях, яка часом отримує більше чверті голосів. Більш того, політичні діячі партії на сході, такі як Бьорн Хьоке з Тюрингії і колишній лідер партії в Бранденбурзі Андреас Кальбіц, як правило, більш радикальні, ніж на заході.

При цьому Партія зелених, яка регулярно посідає друге місце в соцопитуваннях і, ймовірно, ввійде до майбутньої коаліції або навіть очолить її, на сході працює погано, щосили намагаючись заманити виборців за межами невеликого числа більш "лівих" міст. Партія Die Linke ("Ліві"), спадкоємиця компартії, також значно сильніша на сході, ніж на заході, хоча в останні роки через підйом АдН втратила популярність.

І опитування Forsa, проведене в червні, підкреслило цю різницю: 26% респондентів у Західній Німеччині заявили, що проголосували б за Зелених, в Східній Німеччині — 12%. Тим часом АдН є другою за силою партією на сході з 21%, що втричі перевищує їх підтримку на заході, яка становить всього 7%. Християнсько-демократичний союз канцлера Німеччини Ангели Меркель — єдина партія, яка отримала майже однакову підтримку в обох частинах країни: 25% на заході і 23% на сході.

"Навіть через 30 років після возз'єднання все так само по-іншому, — каже головний політичний аналітик Forsa Пітер Матущек. — Як і раніше, існують два різних електорати".

Вибори, що відбулися в трьох землях цього року, показали відмінності в голосуванні, і ці відмінності також посилила пандемія коронавірусу. В середині березня місцеві вибори пройшли в двох західнонімецьких землях: Баден-Вюртемберг на півдні і Рейнланд-Пфальц на заході.

В обох АдН зазнала важких втрат, тоді як перемогу і там, і там здобули Зелені. В землі Рейнланд-Пфальц АдН отримала 8,3%, що на 4,3% менше, ніж у 2016 р. Тим часом підтримка Зелених зросла на 4% — до 9,3%. У Баден-Вюртемберзі Зелені, які очолювали там уряд з 2011 р., поліпшили позиції на 2,3% — до 32,6%; АдН, навпаки, втратила майже третину свого електорату — з 15,1 до 9,7%.

Тим часом Саксонія-Ангальт, де вибори пройшли 6 червня, є лояльною до АдН. Навіть з невеликим зниженням рейтингу через пандемію крайня права партія набрала там 20,8% голосів — трохи менше, якщо порівнювати з 2016 р., але більш ніж удвічі більше, ніж в середньому по країні.

Чим пояснюються ці відмінності? Нехай Вандервіц пов'язує політичний клімат Східної Німеччини з життям місцевих виборців за комуністичного режиму, більшість людей, з якими я розмовляла, бачать в ньому наслідок подій після падіння муру, а не до.

"Постійний успіх АдН в "нових землях" майже повністю можна пояснити досвідом, отриманим людьми після 1990 року, — писав соціолог Вольфганг Енглер в книзі "Хто ми такі: досвід життя в Східній Німеччині". — Не їх нібито звичка слухатися лідерів".

У східних німців є безліч причин для розчарування. Регіон відстає від заходу в економічному відношенні, оскільки там набагато нижча зарплата і набагато вищий рівень безробіття. Велика частина промисловості належить західним німцям або іноземним компаніям, і більшість виїхала після падіння Берлінського муру. Регіон, як і раніше, погано представлений у всіх сферах суспільного життя — від рад директорів до засобів масової інформації та керівних посад в політиці.

Додайте до цього приплив біженців у 2015 і 2016 рр., і це стане відмінним місцем для такої партії, як АдН. На думку Гаммелін, навіть незважаючи на те, що в Східній Німеччині залишилося дуже небагато біженців, "існувало багато побоювань, що вони прийдуть і люди знову втратять засоби до існування, які їм вдалося накопичити. І багато хто з них проголосував за АдН, тому що ті пообіцяли цього не допустити".

АдН свідомо грає на цьому невдоволенні, перетворюючи східнонімецьку ідентичність в неявну і явну агітацію виборців у цьому регіоні. Ще в 2019 р., під час виборів в трьох з п'яти східних землях, лідери АдН виступили під гаслом "Завершіть революцію" (Vollende die Wende), а агітаційні плакати говорили: "Ми — народ", що стало гаслом протестів проти режиму Східної Німеччини в 1989 р.

Ця ж стратегія була відпрацьована на передвиборчих заходах під час кампанії в Дессау-Росслау цієї весни. Виступаючи перед сотнею або близько того (в основному без масок) прихильників на головній міській площі в один із суботніх днів, лідери партій оголосили АдН єдиним борцем за права особистості і наступником протестувальників 1989 р.

"Ви всі допомагаєте творити історію, — сказав присутнім Андреас Мросек, що представляє АдН в Бундестазі. — Коли-небудь у майбутньому ви зможете сказати своїм дітям і внукам:" Я допоміг реальним політичним змінам".

Мартін Райхерт, ще один депутат Бундестагу, ще в 2016 р. говорив про "політичний землетрус", коли партія вперше увійшла в парламент землі Саксонія-Анхальт. "Цей результат дав багатьом в Німеччині сміливість і нові сили", — сказав він. Цього року, під час виборів як на рівні землі, так і на федеральному рівні, "йдеться не про що інше, як про збереження наших громадянських свобод і збереження демократії в Німеччині, якою ми її знали в останні роки і десятиліття".

Антьє Херменау, колишній член Бундестагу від Зелених, яка вийшла з партії в 2015 р., у свою чергу, вважає, що відмінностям між сходом і заходом в структурі голосування є чітке пояснення. "Це дуже просто: Східна Німеччина тверезо дивиться на реальність, а захід — марить", — сказала вона. Вона також відносить свою колишню партію до тих, хто далекий від реальності.

Херменау в своїй книзі "Погляд з центру Європи: яким Саксонія бачить світ", виданої в 2019 р., почасти пояснила зростання популярності АдН в Східній Німеччині: вона стверджувала, що східні німці залишаються в більшій мірі частиною Східної Європи, а не Західної Європи. І це впливає на їх підхід до політики. Східні німці пережили важкий перехідний період після падіння Берлінського муру і в основному прагнуть зберегти те життя, яке створили, і, як і раніше, скептично ставляться до можновладців і засобів масової інформації.

Кращим доказом того, що коментарі Вандервіца про авторитарний досвід були необгрунтованими, зазначає Херменау, є те, що АдН популярна серед всіх вікових груп, включаючи молодих людей, які і не жили в НДР. Минулого місяця в Саксонії-Ангальт АдН отримала 17% голосів молоді у віці від 18 до 24 років, лише трохи поступившись ХДС, і 28% голосів молоді у віці від 25 до 34 років, посівши перше місце.

"Не можна просто говорити, що тільки старі не повністю прийняли демократію. Це нісенітниця, — додала вона. — Молоді люди, які ніколи не жили в [НДР], також голосують за АдН".

Більш того, у виборців у Східній Німеччині не такий тривалий досвід підтримки будь-якої конкретної партії, що і викликає нестабільність і призводить до того, що АдН змогла там зміцнитися. "Давніх прихильників партії немає — люди змінюють партії, коли відчувають, що це необхідно, — сказала Херменау. — Багато виборців вважають себе споживачами: вони голосують тактично, щоб підтримати або уникнути певних політичних подій".

У міру наближення федеральних виборів у Німеччині роль Східної Німеччини у визначенні політичного майбутнього країни знову в центрі уваги. Хоча на регіон припадає лише невелика частина всього електорату — у ньому проживає всього 12,5 млн осіб з 83,2-мільйонного населення, — він надає нерозмірного впливу на політичний діалог як прямо, так і опосередковано.

В умовах жорсткої боротьби за те, які потенційні коаліції можуть бути життєздатними, перевага в кілька відсоткових пунктів для будь-якої окремої партії може стати вирішальним фактором. Більш того, вплив сходу проявляється не тільки в урні для голосування: торішнє фіаско через неформальне співробітництво з АдН в Тюрингії в кінцевому підсумку призвело до відставки ретельно підібраного наступника Меркель з поста лідера ХДС, що є переконливою ілюстрацією впливу сходу на національний діалог.

"Якщо говорити про цифри, то на сході менше виборців, ніж в землі Північний Рейн-Вестфалія, тому в принципі вони не мають реального впливу, — зазначає Гаммелін. — Але я не вважаю це переконливим. На цих виборах, якщо електоральні констеляції будуть гранично жорсткими, вирішальним фактором можуть стати групи меншин, які голосували".