Нескорений гуру. Чи є у Трампа політичне майбутнє

Як уже зазначала "ДС", в останній місяць свого президентства чинний глава Білого дому Дональд Трамп буквально "пішов в рознос", помилувавши кілька десятків своїх найближчих соратників, включаючи фігурантів "Рашагейта", і наклавши вето на оборонний бюджет країни. Крім цього, президент продовжує заявляти про масову фальсифікацію результатів виборів і оголошувати себе єдиним законним переможцем, а його прихильники вже заявили, що проведуть свою, віртуальну інавгурацію Трампа 20 січня паралельно з обраним президентом Джо Байденом.

Повалений герой

Тим часом, за повідомленням Newsweek, американські військові виявили стурбованість подібними заявами президента, і на даний момент аналізують імовірні сценарії розвитку подій і свої можливі дії на випадок, якщо Трамп оголосить воєнний стан або наважиться задіяти збройні сили для збереження влади.

Що стосується прихильників Трампа, вони все ще розглядають можливість "мирного" продовження президентства їхнього кандидата, сподіваючись на те, що Конгрес не ухвалить результати виборів 6 січня. Втім, як зазначає американський оглядач Ігор Айзенберг, подібний сценарій неможливо реалізувати на практиці, оскільки більшість в Палаті Представників належить демократам, а в Сенаті можна припускати достатню кількість республіканців, готових проголосувати за затвердження чинних результатів.

Втім, незважаючи на всі тривожні ознаки, ймовірність реального військового перевороту в США також наближається до нуля — як мінімум тому, що військова верхівка вже дала зрозуміти, що не збирається брати участь в політиці. Усвідомлює це, схоже, і сам Трамп, який вже підготував для себе "запасний варіант", давши зрозуміти, що в разі невдачі в оскарженні результату поточних виборів, спробує щастя через чотири роки. Складається враження, що, ставши заручником свого політичного іміджу, Трамп уже не зможе формально визнати поразку.

По-перше, він і його команда занадто довго твердили про фальсифікації, щоб відступити від своїх тверджень. По-друге, президент роками послідовно створював собі імідж героя, який кинув виклик глобальному і абсолютному злу — не тільки підступній "глибокій державі", але і глобалістським "Світовому уряду", який зазіхнув на базові американські підвалини. В рамках цієї міфології, герой не може програти лиходіям на чесних виборах — він здатний пасти лише в результаті змови і зради, до того ж зради з боку свого найближчого оточення. Дональд Трамп прекрасно розуміє, що, витримавши образ "переможеного, але нескореного" лідера, він і після відходу зі свого поста збереже достатню кількість фанатично відданих йому прихильників.

Негласна зрада

У свою чергу, послідовники Трампа все більш радикалізуються у міру того, як республіканський істеблішмент передбачувано відмовляється від підтримки президента. При цьому республіканці виявилися в досить складній ситуації. З одного боку, 5 січня очікуються вибори сенаторів від штату Джорджія, які визначать, якій саме з партій дістанеться контроль над верхньою палатою Конгресу. При цьому підтримка з боку Трампа має ключове значення для кожного республіканського кандидата. Ще в червні 2018 року про свою підтримку президента заявили 90% республіканців, і з тих пір ці дані не дуже змінилися.

З іншого боку, далеко не всі представники Республіканської партії готові підтримати одіозну боротьбу Трампа з результатами виборів. Саме тому багато хто з них вибрали варіант негласної здачі свого кандидата. Зокрема, більшість конгресменів-республіканців не визнає Байдена обраним президентом і навіть підтримує судові позови, покликані опротестувати результати голосування. Однак при цьому судді, що відхиляють дані позови, так само як і губернатори і держсекретарі штатів, сертифікували перемогу кандидата від демократів, також в переважній більшості належать до республіканської партії.

Подібні маневри не сховались від уваги прихильників Трампа, для яких кожна нова подібна "зрада" стає додатковим доказом глобальної змови проти чинного президента як єдиної людини, здатної "протистояти світовому злу і врятувати Америку". Паралельно підвищується їхня ворожість до істеблішменту, що діє, згідно їхній картині світу, в інтересах "окупантів-руйнівників", які незаконно захопили владу в країні. Особливо яскраво дані тенденції простежуються серед російськомовних послідовників Трампа, що представляють себе чимось на зразок віртуального "партизанського руху", створеного для захисту свого кумира.

По стопах депутата Федорова

Тим часом шанування Трампа серед його російськомовних послідовників все більше нагадує релігійний культ: зі своїми "гуру", які практично щодня роз'яснюють "пастві" "правильний" погляд на те, що відбувається за допомогою авторських Youtube-каналів; численними теоріями змови, вірою в боротьбу "світлих і темних сил", демонізацією опонентів і сакралізацією чинного президента. Доморощені "гуру" при цьому постійно підтримують мобілізаційний настрій своїх слухачів, періодично призначаючи нові дати "відновлення конституційного порядку", тобто скасування результатів виборів. Коли ж чергова дата "явлення месії", тобто повернення Трампа, не виправдовує себе, завдання протрамповських ідеологів полягає в тому, щоб підняти моральний дух аудиторії і запропонувати їй нову дату "Кінця світу".

При цьому досить смішно, що аргументація деяких із них до болю нагадує конспірологічні теорії скандально відомого російського депутата-єдинороса Євгенія Федорова. Згідно з Федоровим, російські еліти буквально кишать зрадниками і агентами Заходу, під гнітом яких Росія досі не може відновити втрачений після краху СРСР суверенітет. Єдиною людиною, здатною врятувати країну і впоратися з "шостою колоною" прихованих ворогів, є Володимир Путін, проте і він безсилий зробити будь-що, не отримавши народної підтримки. Відповідно, у всіх російських бідах винен не Путін, а ворожі агенти і сам народ, який не виходить на вулиці в потрібній кількості для підтримки свого лідера, і тим самим позбавляє його можливості чинити опір загарбникам.

У такому ж стилі виступають і деякі російськомовні протрампівські ідеологи. Згідно з їхньою теорією, Трамп не боротиметься за перемогу, якщо не побачить на вулицях достатню кількість людей, готових його захищати. Цікаво, що подібні аргументи поширюються і серед англомовних трампістів, яких навряд чи можна запідозрити навіть в непрямому впливі російських політтехнологій. З іншого боку, зрозуміло, що, якщо сам Дональд Трамп не закличе своїх послідовників до повстання, досить невеликий відсоток з них зважиться вийти на вулицю, а тому вступ Джо Байдена в посаду, швидше за все, буде супроводжуватися лише локальними сутичками.

Подібний розклад, схоже, влаштовує і самого Трампа. Навряд чи він зважиться на ризик спроби повноцінного перевороту, враховуючи, що подібна спроба буде практично 100% приречена на поразку. Але наявність високомотивованих, постійно мобілізованих, непримиренно ворожих новій владі шанувальників, які відчувають особисту відповідальність за кожну поразку, явно іде президенту на вигоду. Активна політична діяльність як мінімум може послужити йому хорошим щитом від можливих кримінальних справ, а як максимум — стати хорошим засобом торгу з Республіканською партією, що все ще залежить від відданого Трампу електорату. Те, що чинний президент спробує якомога вигідніше "продати" актив у вигляді "людського капіталу" своїх прихильників, на сьогодні очевидно, схоже, всім, крім них самих.