Немо, Бріджит і преса. Як будуть рятувати рейтинг Макрона
Згідно з соцопитуваннями рівень симпатій до Еммануелю Макрону падає. Після 100 днів перебування в Єлисейському палаці президент збирається змінити свою медіастратегію.
Про це пише Gazeta Wyborcza.
39-річний Еммануель Макрон щодня витрачає 250 євро на макіяж. За останні три місяці припудрювання президентського особи обійшлося французьким платникам податків у 26 тис. євро. У Єлисейському палаці кажуть, що це менше, ніж витрачали попередники Макрона.
Щоправда, вони значно частіше з'являлися в пресі.
Насправді Макрон любить красуватися перед публікою (у формі пілота літака, то спускаючись з вертольота по мотузці на підводний човен), однак журналістів тримає на відстані. З моменту обрання президент не дав жодного телевізійного інтерв'ю.
На популярність Макрона почнуть працювати медіа і пес Немо
За три місяці правління рівень підтримки Макрона впав на 20%. За даними останнього соцдослідження Ifop, позитивно до глави держави відносяться лише 40% французів.
Навіть Франсуа Олланд, найбільш непопулярний президент республіки, відчув себе настільки впевнено, що розкритикував нинішнього господаря Єлисейського палацу і свого колишнього міністра. До критики приєднався і союзник Макрона по коаліції, лідер центристської партії "Демократичний рух" (MoDem) Франсуа Байру. В інтерв'ю журналу Le Point він зазначив, що французи "не бачать чіткого спрямування і цілей, які поставив Макрон".
Тому президентська команда вирішила, що настав час змінити PR-стратегію. Відносини з пресою повинен вибудувати відомий журналіст Бруно Роже-Петі, тільки що став новим прес-секретарем президента.
За інформацією Le Monde, Макрон повинен частіше з'являтися в ЗМІ. Так, нещодавно він порушив традицію не відповідати на питання, що стосуються внутрішньої політики, під час закордонних поїздок: на зустрічах в Австрії та Румунії Макрон згадав про реформу Трудового кодексу, яка була представлена прем'єр-міністром Едуаром Філіпом в минулий четвер.
Поліпшити імідж президента також має однорічний метис лабрадора й тигриці на прізвисько Немо, який кілька днів тому дебютував на килимах Єлисейського палацу.
Юпітер замінив громадянина Нормального
"У Макрона такий же підхід до журналістів, як і у президента Франсуа Міттерана, який виходив з того, що може говорити з пресою тільки тоді, коли йому цього хочеться, і тільки після того, як переконається, що йому є що сказати. Однак це помилка, оскільки ми живемо не у 80-90-х роках минулого століття в століття інтернету і соціальних мереж такий підхід неприйнятний", — зазначив у коментарі Wyborczej керівник відділу політичних досліджень Паризького дослідного центру Opinion Way Бруно Жанбарт.
Макрон ще в ході президентської кампанії заявляв, що не буде брати приклад з Олланда, який спілкувався з медіа занадто часто. "Думаю, що проблемою останнього президента була надмірна близькість з журналістами", — говорив Макрон.
В інтерв'ю тижневику Challenges вже в статусі президента він критикував свого попередника за те, що той намагався бути "громадянином Нормальним" і не вірив у "президентство в стилі Юпітера". З тих пір ЗМІ називають Макрона Юпітером, богом усіх богів. У недавньому інтерв'ю для Le Point він заявив, що ніколи не вважав себе Юпітером.
"Образ "Нормального громадянина" був хороший для передвиборної кампанії, але не для президентства, — каже Бруно Жанбарт. — Французи хочуть бачити своїм лідером сильної людини, який здатний керувати. Однак це не означає, що, на їх думку, модель "Юпітера" сама оптимальна, а головне якість керівника полягає в тому, щоб бути присутнім скрізь і створювати враження, що він єдина людина, яка все вирішує. Судячи з усього, Макрон ще не знайшов балансу між цими двома моделями влади. Однак важливо це зробити якомога швидше, щоб люди не відчували себе покинутими, оскільки в цьому випадку Макрону буде складно стати популярним".
Молодий, але впорається
Потреба Макрона у власному позиціонуванні виникла не на рівному місці. І в той час, коли він очолював міністерство економіки, і в ході президентської виборчої кампанії його звинувачували у відсутності політичного досвіду і в тому, що він просто не впорається з викликами начебто тероризму, Brexit або Дональда Трампа в Білому домі.
Макрон почав з міцного рукостискання Трампу і прохолодного прийому президента Володимира Путіна у Версалі.
"Висока активність на міжнародній арені в перші тижні правління була хорошою стратегією, оскільки Макрон міг довести критикам, що справляється з обов'язками президента", — говорить Бруно Жанбарт. — Але якщо за кордоном він був добре відомий, то в самій Франції його підтримка впала. У багатьох французів склалося враження, що президент занадто багато уваги приділяє міжнародних питань, а не темами, які реально важливі для французів, — начебто ситуації на ринку праці або реформи системи освіти".
У що грає Макрон?
Макрон почав показувати громадянам, що його дії за кордоном пов'язані з національною політикою. До презентації реформи Трудового кодексу він відправився в Східну Європу, щоб переконати місцевих лідерів змінити директиву ЄС про європейських заробітчан (Франція займає в ЄС друге місце за кількістю іноземних працівників, тоді як Польща — головна країна-донор "відрядних робітників"). Макрон навіть піддав критиці польський уряд за небажання змінювати існуючий порядок речей.
Читайте також: Помилка Ротшильда. Чому популізм Макрона може поховати ЄС
"У цьому питанні Макрон може розраховувати на підтримку громадської думки, — вважає Бруно Жанбарт. — Однак якщо йому не вдасться змінити директиву, суспільство може озброїтися на нього. Президента почнуть сприймати як лідера, який багато говорить, але не в змозі нічого зробити. Макрон грає в небезпечну гру, якщо не впевнений у тому, що йому вдасться досягти успіху. Його вже вважають авторитарною особистістю. Якщо в ситуації з Польщею він програє, то в суспільстві може утвердитись думка про те, що він вважає себе самим розумним".
У найближчі місяці Макрон навряд чи зможе компенсувати падіння рівня довіри та залучити нових прихильників — на вересень вже оголошені протести проти реформи Трудового кодексу.
Проблема Макрона — важкий електорат, у першому турі проголосувало лише 24% виборців. Це менше, ніж за Олланда чи Саркозі. В додаток до цього більшість з них лівоцентристи, а реформи, які збирається проводити президент, припадуть до душі швидше правим.
Набридли Французам персоналії
Може бути, дружина допоможе Макрону поліпшити імідж? Останній номер Elle, в якому з'явилося інтерв'ю з дружиною президента, вийшов рекордним тиражем.
"Французи вже втомилися від галасу навколо дружин і супутниць президентів", — говорить Бруно Жанбарт. — В ході кампанії дуже багато було розмов про сімейну пару Макрон, нещодавно йшли дискусії про надання Бріджит статусу першої леді. Раніше обговорювалося розлучення Саркозі і його шлюб з Карлою Бруні, потім пішов роман Франсуа Олланда. Чим менше буде на видноті Бріджит, тим краще. Краще і для президента, якщо не буде чуток про те, що дружина має великий вплив і на нього, і на політику".
Два роки на компенсацію
Експерт додає, що рейтинги Макрона не так вже й погані. І якщо реформи будуть успішними, то у президента буде шанс посилити довіру до себе. "Крім того, наступні вибори відбудуться тільки в 2019-му, так що у нього є два роки", — зазначає Жанбарт.
