Німецький флот під російським управлінням. Як Меркель зловили на гріху Шрьодера

Відомий німецький таблоїд Bild вранці в понеділок, 29 березня, ошелешив новиною про те, що німецькі бойові кораблі обладнані російськими навігаційними системами, шифрування даних в яких не відповідає військовим стандартам безпеки, а значить, флот Німеччини вразливий перед кібератаками з боку Росії.

Згідно з розслідуванням Bild, системи Navi Sailor 4100 російської компанії Transas ("Транзас") були встановлені на приблизно сотню кораблів ВМС ФРН, у тому числі на сучасні субмарини U35 і U36 — на даний момент найновіші в серії Klasse 212. Процес почався при уряді Герхарда Шрьодера, лідера Соціал-демократичної партії Німеччини.

Шредер, як відомо, підписував у 2005 р. разом з Володимиром Путіним, під час візиту президента РФ в ФРН, і угоду про будівництво Північноєвропейського газопроводу ( "Північного потоку"). Після своєї відставки Шредер очолив комітет акціонерів Nord Stream AG, а з 2017 р. він також є головою ради директорів "Роснефти".

Напрямок, куди вказує стрілка його політичного компаса, ні у кого не викликає сумнівів — це лобізм інтересів Росії в Європі. Тому не дуже дивує його можлива причетність до встановлення продукції Transas на німецькі кораблі. Правда, число в сотню одиниць, наведене в матеріалі Bild, після вивчення списку надводних і підводних кораблів, а також допоміжних суден, викликає деякі питання.

На сьогодні ВМС Німеччини можуть похвалитися 65 кораблями: 10 фрегатами, пʼятьма корветами, 10 мінними тральщиками, шістьма субмаринами, 11 суднами постачання і 20 допоміжними суднами різного призначення.

За часів Шрьодера, який очолював федеральний уряд в період з 1998 по 2005 рр., німецький флот був більшим. Якщо врахувати ті кораблі та судна, які були виведені зі складу ВМС в означений термін або вже в останній рік канцлерства Шрьодера, а також ті, які будувалися при Ангелі Меркель (згадані Bild підводні човни U35 і U36), то набігає майже 200 одиниць. 188 — якщо точно: фрегатів, есмінців, ракетних катерів, мінних тральщиків, десантних і розвідувальних кораблів, буксирів, науково-дослідних суден, катерів для дайвінгу та навчання, плавучих кранів тощо.

З них понад 70 — це кораблі і судна, які виведені з експлуатації за часів Шрьодера, тобто в 1998–2005 рр. Навряд чи Бундесвер і федеральний уряд ухвалювали б рішення ставити російські системи на посудини, що готуються до пенсії.

Виходить, якщо інформація Bild вірна, то Navi Sailor 4100 були встановлені чи не на всіх німецьких військових кораблях, які прослужили хоча б ще кілька років після відставки Герхарда Шрьодера і були побудовані вже після.

Що ж. Припустимо, це так, враховуючи, що Transas і її продукція дійсно користуються попитом у всьому світі. Тоді це проблема для Німеччини, Європи та НАТО загалом. Чому? Відповідь криється в структурі самої компанії.

Блискавична операція

Transas була заснована в 1990 р. у Санкт-Петербурзі (тоді Ленінград) як розробник і виробник морських електронних карт і картографічних систем.

Кілька років тому Transas купила фінська машинобудівна компанія Wärtsilä — великий гравець на морському та енергетичному ринку. До її складу пітерська контора увійшла в 2018 р. як окремий підрозділ.

Однак слід зазначити, що в розпал інтервенції Росії в Україну — в 2014–2015 рр. — Transas була реорганізована. З її складу було виведено новоспечену "Групу Кронштадт" (профіль — безпілотники), яка увійшла в АФК "Система" олігарха Володимира Євтушенкова, часом опального і дійного, але загалом цілком лояльного Кремлю.

Деякі високопоставлені працівники Transas, наприклад PR-директор Марія Моїсеєнко, перебралися в компанію Євтушенкова. А деякі, навпаки, — з "Групи Кроштадт" в Wärtsilä.

Такий зв'язок між фінським концерном, що контролює майже половину світового ринку суднових середньооборотних силових установок, і російським ВПК вселяє тривогу. Особливо якщо згадати, що після Другої світової війни Wärtsilä Marine (це підрозділ збанкрутував у 1989 р.) регулярно виконувала замовлення для Радянського Союзу, завдяки чому в важкі для європейських суднобудівників часи почувалася дуже навіть непогано. Тоді Москва де-факто використовувала цю компанію для обходу ембарго і санкцій, введених Заходом. І сьогодні цього не можна виключити.

Ще один важливий епізод в історії Transas. Два роки тому, а саме 24 травня, ФБР повідомило про блокування атаки на Україну за допомогою вірусу VPN Filter. Місяцем раніше, як писало UBR, вірус виявили в системі "дочки" Адміністрації морських портів України — "Дельта Лоцман", головним постачальником якої і була Transas. Видання також вказує на те, з яким поспіхом в 2014 р., після окупації Криму Росією, пітерська компанія реорганізовувалася і продавалася фінам.

Чи потрібно говорити, що Wärtsilä тепер виступає своєрідною "парасолькою" від можливих санкцій для колись російської фірми?

І це не перший випадок, коли компанії Фінляндії, які цілком підтримують територіальну цілісність України, всупереч політиці уряду свідомо чи несвідомо допомагають Росії. Адже в тому ж 2018 р. фінська державна енергокомпанія Fortum придбала німецьку компанію Uniper, що є найбільшим інвестором "Північного потоку-2". І сьогодні Fortum активно виступає за завершення проєкту і проти санкцій США і Європи. Про це не так давно, 12 березня, як пише Yle, говорив гендиректор Fortum Маркус Раурамо.

Розслідування Bild вчергове піднімає тему вразливості і часом небезпечного для безпеки Європи співробітництва місцевих компаній з російськими. "Північний потік-2" і історія з "Транзас" — тому доказ. Причому обидва пов'язані з ім'ям Герхарда Шрьодера.

З'ясовується, що німецький флот може стати потенційною жертвою російських кібератак, як це, судячи з усього, було у випадку з українською "Дельта Лоцман", яка теж користувалася системами Transas. Примітно, що ще минулого літа німецька спецслужба BfV (Федеральна служба захисту конституції Німеччини) попереджала про загрозу шпигунства і саботажу "з боку іноземних держав" за допомогою морських навігаційних систем.

Однак кабмін Меркель, цілком імовірно, вирішив з цим нічого не робити. Галас піднімається рік по тому, тобто напередодні парламентських виборів і відходу Меркель з поста канцлера. Зрозуміло, що головною мішенню є безпосередньо Герхард Шрьодер і його партія, членом якої, нагадаємо, є добре відомий Україні завдяки своїй "донбаській формулі" нинішній президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр.

Але також скандал б'є і по репутації Меркель, яка йде, і її "Християнсько-демократичному союзу", чий рейтинг за пів року до виборів дуже просідає через пандемію і "маскові скандали". Адже уряд Меркель не згорнув співпрацю з Transas до продажу компанії фінам.

Водночас зростання популярності продовжують демонструвати німецькі "Зелені", які, як і їхні однодумці в інших країнах, вирвалися в лідери ще під час виборів до Європарламенту.

Депутат Тобіас Лінднер від імені "Зелених" вже зажадав від Бундесверу з'ясувати, чи є загроза для ВМС, і поцікавився, чому взагалі Німеччина не використовує софт виробників країн НАТО. Іронія, однак, в тому, що Німеччина — не єдина країна Північноатлантичного альянсу, яка користується російським навігаційним обладнанням. Станом на 2015 р. "Транзас" контролювала 45% світового ринку морських тренажерів і понад третину ринку морських електронно-картографічних систем. У пів сотні держав світу використовуються розроблені нею портові системи управління рухом суден. Тому перехід компанії під фінський "дах" у певному сенсі став подарунком світовому судноплавству. І залишається йому загрозою в разі, якщо транзасівські системи справді дозволяють перехоплювати управління. Як би там не було, публікація в Bild виглядає і як передвиборча бомба системи "Свинарчук", і як медійна атака на одного з ключових гравців на світовому ринку морського навігаційного обладнання.