Саміт Середзем'я. Як у Кремлі спотворили твір Толкіна

Коли Володимир Путін та його поплічники не мають бодай якихось справжніх, реальних перемог та успіхів, а лише суцільні невдачі та поразки на полі бою, в економіці, в міжнародній політиці, вони починають занурюватися в лицедійство та міфологію.

Путін демонструє грайливу акторську натуру. Він виліз з бункеру, щоб своєю активністю на різноманітних заходах переконати росіян в тому, що дійсно "все за планом" і як має бути. Проте в цьому театрі, як водиться, сильно переграють.

Ось тут він Санта-Клаус (до речі, а чому Санта, а не скрєпний Дід Мороз?). Добрий дідо Путін, який завітав до хлопчика (ох, ці хлопчики у путінському всесвіті) на Новий Рік, щоб замінити його двох татусів на традиційну родину, повісити розп’яття на стінку та прибрати з полиць літературу про ЛГБТК. Втім, без поцілунків дитини в пупець дивом обійшлося.

Подивіться ролик, це просто тотальний крінж.

Здавалось б, перебити його уже не вийде. Принаймні наразі. Але Путін і його команда спромоглися на це під час саміту СНД, який проходив у Санкт-Петербурзі.

Намагаючись якщо не здобути втрачену прихильність лідерів країн СНД, то принаймні зімітувати відсутність кризи в цій організації, а також в ОДКБ, він подарував Олександру Лукашенко (Білорусь), Ільхаму Алієву (Азербайджан), Касим-Жомарту Токаєву (Казахстан), Садіру Жапарову (Киргизстан), Емомалі Рахмону (Таджикистан), Сердару Бердимухамедову (Туркменія), Шавкату Мірзійоєву (Узбекистан) та Ніколу Пашиняну (Вірменія) по персню із символікою СНД і написами "З Новим роком 2023" і "Росія". Дев'ятий перстень Путін лишив собі.

Це до болю очевидна алюзія на "Володаря перснів" Джона Роналда Руела Толкіна. В ньому, нагадаю, саме таку кількість перснів отримали від Саурона дев'ятеро людських королів, які потім перетворилися на назгулів, вірних посіпак Темного Володаря.

Хоча тут бачимо певну невідповідність канону, оскільки Путін — явно Саурон, ідейний наступник Моргота (Сталіна, Петра I, Івана Грозного та інших навіжених московських правителів). І саме Темний Володар створив ті 9 перснів і віддав людям, яких вони спотворили і перетворили на вісім назгулів – кошмарних привидів під керівництвом ангмарського короля-чародія. І які повністю підвладні волі Саурона – володаря Єдиного персня, що було ним створено для контролю над людьми, а також гномами (ті отримали сім перснів, але виявилися міцніші за людей і Саурон їх не підкорив).

То виходить, що Путін – або один з назгулів, або король-чародій, або ж Саурон+ на дві ставки.

Тоді де його Єдиний перстень, який підкоряє всі інші?

Та якщо вже проводити паралелі, то варто йти до кінця: цей Єдиний перстень – уособлення створеного Кремлем ідеологічно-політичного монстра, що спотворив росіян. Оскільки зі смертю Путіна Росія не очиститься і не цивілізується в одну мить. А от знищення в Ородруїні персня-ідеології – може це зробити.

І це місія України — Гондору. В чому нам допомагають зброєю та коштами благородні "гноми" та "ельфи" (партнери України в Європі, Північній Америці, Азії), яку вони взяли на себе під час зустрічі у палаці Елронда щодо долі Єдиного персня, який, звісно ж, є Рамштайном.

Так, і ще про аналогії. Рохан – це, очевидно, Іноземний легіон, добровольці у складі ЗСУ. Водночас жалюгідний і несповна розуму Голлум – то Дмитро Мєдвєдєв, який прагне отримати Єдиний перстень (знов). Орки – то жива сила Росії (від контрактників до чмобків), а величезні тролі – то загальний образ усього ВПК Росії (танки, кораблі, гаубиці, ракети), які, проте, не здатні знищити начебто маленького гобіта, адже в нього є міфрильна кольчуга (надані нам партнерами системи ППО/ПРО).

Не знаю, чия це була ідея – так недолуго зіграти на алюзіях із фентезійним світом Толкіна, але можна припустити, що навряд її авторами є тусовка кремлівських геронтократів. Хоча свої твори про Середзем’я Толкін написав сто років тому, малоймовірно, що Путін або хтось з тієї вісімки їх читав — і тим більше важко їх запідозрити у любові до фан-фікшн. Радше це креатив когось молодшого з Адміністрації президента РФ. І алюзія, напевно, свідома.

Те, що свого президента хтось з АП порівнює з уособленням зла, з одним з найвпізнаваніших лиходіів з поп-культури, не обов’язково свідчить про черговий піарний епік-фейл. Варто згадати про одну рису росіян: вони в ганьбі знаходять привід для гордощів. Вони пишаються своєю агресивністю, дикістю, і власноруч продовжують себе демонізувати, аби "Захід боявся". Згадати бодай про "Можем павтаріть" і "На Берлін". І коли росіяни не здатні щось побороти, вони це привласнюють – як-от українські пісні та меми. І один з цих мемів – ототожнення росіян з орками.

Тому і в цьому випадку дуже ймовірно, що вони пишаються своїми звірствами та держреконструктором, який періодично то Сталін, то Петро I. А тепер, як бачимо, ще й фентезійний лиходій. Він ще сподівається все переграти на свою користь, якщо втримає в тенетах СНД та ОДКБ (Шелоб) людей, яким відвели роль мертвих прислужників. Хоча останнє дуже сумнівно: вони, може, персні і прийняли, але нічого реального і конкретного Росія їм запропонувати не може. На відміну від Європи, Китаю та Туреччини.

Але в цій реконструкції, як і в багатьох попередніх, Путін вперто намагається довести, що здатен повністю переписати історію, яку краде, і нібито також здатен перемогти.

Однак кволий та ниций Саурон усе менш переконливий. Усе ближчий він до іншої реконструкції — до неронового "Який актор гине!"