Насторожуюче мовчання. Чому США не поспішають помічати вояків Кіма в Росії

Три чи дванадцять. Скільки тисяч вояків Кім пошле на смерть в Україну

8 жовтня південнокорейська інформаційна агенція Yonhap із посиланням на заяву міністра оборони Республіки Корея Кім Йонг Хен повідомила про високу ймовірність відправки Пхеньяном якоїсь частини своїх регулярних військ в Україну на підтримку росії. Крім того, Кім Йонг Хен підтвердив втрати північнокорейських військ поблизу Донецьку. Очевидно, йдеться про загибель шести офіцерів армії КНДР разом і кількома десятками російських вояк у результаті влучного ракетного удару по військовому об’єкту поблизу Донецька 3 жовтня. Раніше наше ГУР повідомляло про прибуття на окуповані території України підрозділів інженерних військ Північної Кореї. Багато ЗМІ та експертів закликали світ та нашу владу прислухатися до попереджень міністра оборони Республіки Корея. Проте подальші події навколо цієї теми та повідомлення про них нагадали піжмурки: солдати Кіма в Росії наче є, але де, скільки і з якими намірами прибули — версії різняться.

"Ми бачимо, що нарощується союзництво між Росією й такими режимами, як у Північній Кореї. Це вже не просто про передачу зброї. Це фактично про передачу людей з Північної Кореї до військових сил окупанта. Очевидно, що в таких умовах наші відносини з партнерами потребують розвитку. Фронт потребує більшої підтримки", — заявив 13 жовтня президент України Володимир Зеленський. Наступного дня він уточнив: восени-взимку Північна Корея буде фактично учасником війни в Україні на боці Росії. А під час презентації Плану перемоги у Верховній Раді повідомив, що Пхеньян передає Росії і робітників для російських заводів замість убитих на війні росіян, і особовий склад для російської армії.

Цю тему Зеленський розвинув у Брюсселі, заявивши, що Росія та КНДР мають намір підготувати 10 тис. солдатів з різних родів військ. Однак з боку наших партнерів помітного алармізму через співпрацю Москви і Пхеньяну нема. Як зауважив сам Зеленський, "дуже обережно сприймають цю тематику і ЄС, і Сполучені Штати. Дуже стримано". У цьому контексті можна згадати коментар глави Пентагону Ллойда Остіна: він не може підтвердити повідомлення про те, що Північна Корея направила війська до Росії перед можливим розгортанням для участі у війні в Україні. Втім додав: такий крок КНДР "викликає занепокоєння", якщо інформація про перекидання північнокорейських військових підрозділів виявиться правдою.

15 жовтня ЗМІ з посиланням на джерела в розвідці повідомили, що Росія формує особливий "бурятський батальйон", у складі якого і воюватимуть північні корейці. Називалась навіть цифра особового складу — 3 тис. Писали, що якісь солдати вже навіть повтікали, їх упіймали і відправили на лінію фронту. А 18 жовтня очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов повідомив: зараз майже 11 тис. піхотинців із Північної Кореї навчаються на сході Росії, щоб воювати проти України. Включилася і західна преса. Таблоїд Bild "накопав" інформацію, що Кім Чен Ин відправить на війну в Україну спецпідрозділ із "бойових рабів", оброблених пропагандою. До таких публікацій навряд чи варто ставитися серйозно. У той же час сумніви Остіна підтвердили в Сеулі. Північнокорейський диктатор ймовірно надав Путіну "цивільний персонал, а не військові сили". Про це заявив заступник міністра оборони Республіки Корея Кім Сон Хо.

Подали голос і з Пхеньяну. Повідомлення про відправку своїх солдатів на війну в Україні назвали "безпідставними чутками". "Це — не ми, нас там нема" — стандартна відмовка країн-ізгоїв. Ми чули від Ірану: "Шахеди" і ракети Росії не даємо. Тепер КНДР "не дає" росіянам снаряди і солдатів. При цьому кадри із супутників фіксують рух військ КНДР до Росії. Йдеться приблизно про 12 тис вояків.

Чому наші союзники не бачать очевидного, і що робити Україні

"Ми б'ємо в набат, адже знаємо, що для нас це ризики", — каже президент Володимир Зеленський. А для Америки та Європи — не ризики? Спробуємо зрозуміти логіку наших союзників-мовчунів. Причин їх поведінки може бути кілька. По-перше, їм відомо про північнокорейських солдатів, але поки ті перебувають у Владивостоці чи десь поряд, безпосередньої загрози вони не становлять. Далі, як то кажуть, проблеми будуть вирішуватися по мірі їхнього накопичення. Поки ж американцями та їх союзниками в Сеулі збирається розвідувальна інформація, щоб вчасно реагувати у випадку перекидання Кімових вояків в Україну або, приміром, на Курщину, або для здійснення провокацій проти південного сусіда. Реакція в кожному із випадків може бути різною. 

По-друге, уважно аналізується, що Пхеньян отримує від Москви. Зрозуміло, що йому потрібні гроші та військові технології, а ще — військовий досвід для своїх солдатів. Армія КНДР величезна, мотивована пропагандою, проте є велике питання щодо її боєздатності. Нагадаємо: після підписання Путіним і Кімом угоди про "всеосяжне співробітництво" у США припускали, що Північна Корея в обмін на військову допомогу може просити у Росії технології для вдосконалення ракет дальнього радіуса дії, а також ядерної зброї. США мають зобов’язання перед союзниками на Далекому Сході, то ж у Вашингтоні можуть більше схилятися до думки, що північнокорейські солдати в Росії не для участі у війні проти України, а для вишколу до війни з Південною Кореєю.

По-третє, фактор президентських виборів у США. До дня голосування залишилося два тижні, протягом яких Джо Байден, Камала Гарріс та інші демократи з адміністрації не говоритимуть про ескалацію, а ймовірна участь у війні проти України військ Кім Чен Ина — більше ніж ескалація. З долученням до військових дій в Європі азійської країни можна казати про ознаки третьої світової. Саме нею американських виборців лякає Дональд Трамп: або він стає президентом і рятує світ, або не стає і за кілька місяців на людство чекає третя світова. А хто підіграє його технології нажахати американців катаклізмом світового масштабу? Росія в купі з Північною Кореєю.

Спільні дії Москви і Пхеньяну дійсно виглядають як пас Трампу. Одночасно можна і третьою світовою лякати, і звинувачувати Байдена і Гарріс у слабкості перед викликами з Північної Кореї. Не зайвим буде нагадати, що Трамп не лише має гарні стосунки з Путіним, на чому сам наголошує, але й налагоджував відносини з Кімом. Чи вигідний такий президент Америки Китаю, тінь якого стоїть за Росією і КНДР? Вигода неочевидна, враховуючи антикитайські заяви республіканця, але Пекіну точно вигідні хаос і нестабільність, в які можуть поринути Штати після президентських виборів, коли американське суспільство залишатиметься розколотим на різні політичні табори.

Але облишимо інтереси Вашингтона, повернемося до своїх. Правильно, що українська влада активно привертає увагу світової громадськості до спільних дій Москви і Пхеньяна. Не тільки тому, що вчасно інформований — це добре озброєний і підготовлений до нових викликів. Є ще один вкрай важливий момент. Південна Корея надавала Україні гуманітарну і технічну допомогу, але не військову. Зараз тамтешні офіційні особи не виключають відправки в Україну наступальних та оборонних озброєнь. Якщо "незаконне співробітництво між Росією і Північної Кореєю триватиме". Путін і його північнокорейський друг об’єднали проти себе Україну та Південну Корею. То ж саме час налагодити з технологічно та фінансово потужним Сеулом тісну кооперацію проти спільних ворогів.