Байден йде в президенти. Як Трамп бореться з головним суперником і при чому тут НАБУ
Президентська кампанія-2020 з приходом у неї колишнього віце-президента США Джозефа Байдена різко інтенсифікувалася, оскільки у чинного глави держави Дональда Трампа, нарешті, з'явився конкурент, здатний зайняти Овальний кабінет замість нього. У зв'язку з чим республіканці і демократи перейшли в контр-наступ. І одним із ключових елементів передвиборних баталій в Штатах знову стала Україна.
Сам Трамп, за словами джерела Politico в Республіканській партії, на відміну від інших 19 претендентів на президентство серед демократів, Байдена сприймає всерйоз. Минулої осені, каже співрозмовник видання, нинішній мешканець Білого дому поцікавився у радників, яким чином ми збираємося перемогти Байдена?". Ті відповідали, що, мовляв, хвилюватися не варто, оскільки екс-віце-президент виграти не зможе. Але Трамп наполягав: "Але що, якщо він це зробить?". І 45-й президент насправді своїми недавніми різкими випадами на адресу Байдена показав свій страх перед поразкою в 2020 році, додало джерело.
Потужний сонний Джо
Одним з вищезазначених різких випадів Трампа був уїдливий коментар щодо оголошення Байденом 25 квітня про свою участь у президентських перегонах. Нагадаємо, чутки про це ходили вже не один місяць. Екс-віце-президент довго запрягав не просто так. По-перше, він почекав, коли стихне спрямована проти нього інформаційна хвиля в вайнштейновском стилі. По-друге, він також дочекався публікації доповіді Роберта Мюллера по "російському справі", який навіть з редактурою Мін'юсту розкрив істеблішменту неприємні особливості політики Трампа в цьому контексті.
Так що, може, Байден і заслужив трампівський ярлик "Сонний Джо" (Sleepy Joe), але реабілітувався - в кампанію близький соратник Обами зайшов дуже потужно. Зокрема, результати соцопитування газети The Hill, опубліковані на наступний день після оголошення Байдена про вибори, показали, що колишнє друге обличчя в країні на даний момент є фаворитом виборів 2020 року: 43% респондентів готові підтримати його, а Трампа - 37%. Що немало.
Крім того, Байден і встановив рекорд по збору коштів від спонсорів. В перший же день він зібрав $6,3 млн, залишивши далеко позаду свого головного конкурента в Демпартії - сенатора з Вермонта, самопроголошеного соціаліста Берні Сандерс ($1,2 млн).
Не менш важливо і те, що діяльність Трампа викликає неприйняття у окремих видних республіканців, і, якщо вірити повідомленням консервативного The Washington Examiner, Байдена готова підтримати сім'я покійного сенатора Джона Маккейна. Вдова Сінді Маккейн спростувала цю інформацію. Хоча вона вчинила б так в будь-якому випадку - чи правдиво повідомлення видання. Оскільки відкрита підтримка кандидата-демократа йому навряд чи була б корисною, та ще й викликала б розкол у таборі республіканців і посилила б позиції Трампа і Ко. Але потрібно враховувати і те, що це може бути фейком, зрежисованим з Білого дому зі схожою метою - послабити внутрішню опозицію, чиєюсь негласною підтримкою міг би заручитися колишній віце-президент.
Ще однією ознакою того, що Байден не налаштований жарти жартувати, є вибір місця для запуску кампанії - Пенсільванія. Цей штат рідний для Байдена, а місцеві навіть напівжартома прозвали його "третім сенатор від Пенсільванії" за залучення до справи штату і його присутність там. І Пенсільванія важлива не тільки тому, що займає п'яте місце за кількістю виборців, але й тому, що на попередніх виборах Трамп сенсаційно відібрав штат у демократів - такого президент-республіканець не робив з 1988 року. Тепер перед Байденом, як "своїм" у Пенсільванії, стоїть завдання повернути штат Демпартії і, звичайно ж, Овальний кабінет.
Значення Пенсільванії кампанії (і ймовірний тріумф тут Байдена) очевидно і для представників штабу Трампа, які на тлі повідомлень про підготовлюваних висунення Байдена провели зустріч з керівництвом "слонів" поруч з Капітолієм штату. Місцевим республіканцям, за даними AP, дали установку активізувати діяльність по збору коштів. Та аналогічні зустрічі незабаром відбудуться в інших ключових штатах, додав співрозмовник агентства.
А що Трамп думає з цього приводу? Він, з одного боку, визнає досягнення Байдена. В недавньому інтерв'ю телеканалу Fox Трамп зазначив економічне зростання і успіхи у сфері охорони здоров'я для ветеранів при Байдена. З іншого боку, він, безумовно, продовжує принижувати гідності свого візаві: "Я знаю Джо вже давно. Він - не сама яскрава лампочка у них (демократів, - "ДС"). Але у нього є ім'я, яке їм добре відомо".
Хто з чим і на кого
Партії - кожна на свій лад - вже сьогодні активно вибудовують медіакампанії.
Республіканці. В першу чергу йде мобілізація ядерного електорату Трампа - особливо реднеків, але і з прицілом на помірно-консервативних виборців. Для цього технологи "слонів" у деякому роді відродили риторику часів холодної війни і лякають американців загрозою соціалізму. Причому повсюдно - у багатьох штатах - таврують демократів як соціалістів. Тільки от більшою мірою навішування такого ярлика зашкодить Сандерсу або молодій зірці Конгресу - Олександрії Окасио-Кортес, які самі віднесли себе до соціалістів. Байден ж себе таким не називав. Та й у цілому технологія в контексті залучення на свою сторону "помірних" не виглядає перспективною, оскільки в Штатах, як пише AP, є думка, що капіталізм невіддільний від державної системи США, і соціалізм тому не є серйозною загрозою.
Ще один елемент информкампании базується на доповіді Мюллера і "нелояльності" правоохоронців. Трамп в тому ж інтерв'ю Fox згадав про співробітників ФБР Пітері Стржоке і Лізі Пейдж, чия листування про протидію президентства Трампа викликала свого часу скандал. Президент і його команда знову витягли їх на світло, на що вказує оприлюднення його улюбленим телеканалом нової порції їх діалогу. Зокрема, Стржок і Пейдж, яких пов'язують романтичні стосунки, нібито вже після виборів 2016 року обговорювали членів оточення Трампа з метою виявлення "слабкої ланки". Простіше кажучи, кого можна схилити до співпраці проти глави держави.
Трамп, коментуючи цю переписку, оголосив про те, що вони намагалися "проникнути в адміністрацію". "Насправді, це переворот. Це шпигунство", - заявив обурений Трамп. І очевидно, що це гучне звинувачення з його боку торкнеться не тільки агентів, але і пошириться на всіх "зрадників-соціалістів", тобто демократів.
За аналогією з тим, як американський президент намагається нівелювати саме "російське справа", пов'язуючи Мюллера з іншим "зрадником" - екс-директором ФБР Джеймсом Комі, не побажали зупинити розслідування відносно колишнього радника Білого дому з нацбезпеки Майкла Флінна. Мюллер і Комі, каже Трамп, були "найкращими друзями".
Демократи. Основа основ - це, без сумнівів, доповідь Мюллера. Генпрокурору Вільяму Баррі не вдалося бути на 100% переконливим, коли він заявляв, що президент чистий. Все дійшло до того, що Мюллер просто передав свої праці в Конгрес. Демпартія старанно працює зараз саме в цьому напрямку. Навіть підключила Хілларі Клінтон, яка в колонці для The Washington Post, дала оцінку доповіді Мюллера і різко розкритикувала Трампа за перешкоджання правосуддю. Але при цьому колишній кандидат у президенти належить до числа демократів, які не вважають за доцільне формувати тему імпічменту. Зі зрозумілих причин: її чоловік сам ледь не зіткнувся з імпічментом. Тому в таких справах треба діяти обережно, адже з переможної реляції імпічмент може перетворитися на втрату електоральному рейтингу демократів. Клінтон виступила за те, щоб взагалі запуск процедури імпічменту базувався на серйозну роботу по збору та аналізу всіх доказів.
Як бачимо колишньому держсекретареві не дають спокійно насолодитися принадами політичної пенсії. Хоча справедливості заради відзначимо: не дає сам Трамп, який, як пише The New York Times, неодноразово намагався примусити екс-генпрокурора Джеффа Сешнса не тільки натиснути на Мюллера, але і відновити розслідування щодо використання Хілларі Клінтон особистої пошти в службових цілях, незважаючи на те, що ФБР закрило відповідну справу в 2016 році. Враховуючи, що справа знову не було відкрито, Сешнс "прохання" президента не відповів, обмежившись напів-, навіть "четвертьмерой", коли доручив окружному прокурору Юти Джону Хьюберу ще раз вивчити всі звинувачення, висунуті Трампом і республіканцями. Це до очікуваного президентом результату, природно, не призвело.
Між тим, у світлі поточної кампанії оприлюднені NYT нові дані, виставляють саме Трампа як мстивого людини, адже Хілларі Клінтон програла і пішла з політичної арени. Очевидно, що мотивом Трампа була не тільки помста, але і прагнення відвести увагу від "російського справи" або ж, принаймні, компенсувати негативний інформаційний шум.
"Повернення" Клінтон - на руку Байдену. А ще одна публікація NYT про те, що Барак Обама в 2016 році умовив свого віце-президента не висуватися і поступитися Хілларі Клінтон в гонці - хитрий маневр, що дозволяє відокремити Байдена від Клінтон. Ще й в односторонньому порядку, тому як екс-держсекретар буде допомагати партії та головному кандидату на пост президент, атакуючи Трампа, але сам Байден як би залишиться в стороні від діяльності Клінтон.
Український кейс
Точніше Байден міг би залишитися, якби не один туз у рукаві у чинного президента США - кейс, що має ознаки змови Клінтон, Байдена і демократів з іноземним урядом. І Трамп уже показав публіці цей туз все в тому ж інтерв'ю телеканалу Fox. Мова йде про одкровеннях українського генпрокурора Юрія Луценка і справи, які розслідуються в Україні. Серед них, зокрема, аудіозапис, на якій людина з голосом, схожим на голос директора НАБУ Артема Ситника, зізнався у передачі представникам Демпартії США в допомогу Клінтон інформації з "амбарной книги" Партії регіонів про Поле Манафорте, чим посприяв догляду лобіста з посади голови кампанії Трампа, а значить, і послідував за ці судових вердиктів.
Американський президент продемонстрував величезний інтерес до цього питання і заявив, що Вільям Бар вивчить надані Києвом дані про допомоги "високопоставленого антикорупційного чиновника" штабу Клінтон. Але при чому тут Байден? Почнемо з того, що Трамп не просто так дав інтерв'ю, в якому відреагував на ймовірне підігравання Ситника Демпартії, в один день з оголошенням Байденом про свою боротьбу за крісло президента. Два - НАБУ в свою чергу, як повідомлялося в ЗМІ, тісно пов'язане з посольством США, а точніше, послом Марі Йованович, що надає підтримку Бюро і деяким антикоррупционерам-громадським.
Мало того, як розповів у середині квітня в інтерв'ю The Hill заступник голови департаменту міжнародно-правової співпраці ГПУ Костянтин Кулик, НАБУ під тиском американських чиновників під час виборів 2016 року в Штатах заховало кошти, виплачені українськими бізнесменами за послуги лобістів в американському уряді. Причому, каже Кулик, здійснювали платежі з коштів, отриманих завдяки відмиванню грошей.
Гроші, приховані НАБУ, призначалися якоїсь американської кампанії, яка пов'язана з одним або кількома впливовими членами Демпартії. Ні назви фірми, ні імен прокурор не називає, проте в матеріалі The Hill неспроста згадуються гучне інтерв'ю Луценка, в якому той розповів про наявність доказів надання Джо Байденом тиску на президента Петра Порошенка.
Зі слів генпрокурора, екс-віце-президент погрожував заблокувати життєво важливий кредит, якщо не буде звільнено попередник Луценко Віктор Шокін. Примітно, що Шокін тоді займався розслідуванням стосовно компанії Burisma Holdings, правління якої входив Хантер Байден, син екс-віце-президента. Джо Байден свого домігся - Шокін був звільнений, а частина справ - благополучно поховані в НАБУ. І Трамп після резюме Вільяма Барра цілком може розраховувати на запуск розслідування вже стосовно і Клінтон, і Байдена, яких пов'язує один з одним не тільки членство в одній партії, але й потенційна зв'язок з окремими українськими правоохоронцями.
