Середа-Гумовий. Чому Amazon передумав будувати штаб-квартиру в Нью-Йорку
Американський велетень Amazon — найбільша в світі компанія по продажу товарів і послуг через інтернет — прийняв рішення відмовитися від будівництва філії своєї штаб-квартири в Нью-Йорку, в Лонг-Айленд-Сіті в Куінсі, на протилежній стороні від Манхеттена через протоку Іст-Рівер. Причиною відмови, за версією Amazon, стала протидія місцевих законодавців і політичних активістів. При цьому Amazon зовсім не зазнав поразки. Вияви він завзятість, і проект був би реалізований. Рішення піти ("раз нам тут не раді — ми йдемо геть") цілком належала керівництву компанії.
Що сталося?
Ця історія зараз широко обговорюється в мережі, оскільки вона дійсно незвичайна. Здавалося б, Amazon як світовий лідер серед інтернет-сервісів, орієнтованих на продаж товарів масового попиту, і Нью-Йорк як найбільша в світі торгова площадка повинні ідеально підійти один одному. Тим більше, що вибору Нью-Йорка передував конкурс, оголошений ще восени 2017-го. За право розмістити у себе новий офіс Amazon боролися 238 муніципалітетів, від одного тільки штату Нью-Йорк було подано сім заявок, претенденти навперебій обходили Amazon, обіцяючи податкові пільги, співробітникам — безкоштовні сендвічі, а мер Канзас-Сіті особисто написав тисячу оглядів на товари в онлайн-магазині, в кожному з яких згадав заявку свого міста. Здавалося б, ньюйоркці, піймав удачу за хвіст, повинні міцно її тримати, але...
Приблизно 70% жителів Нью-Йорка, якщо вірити соцопитуванням, замовленому Amazon, були за. Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо і губернатор штату Ендрю Куомо, обидва члени Демократичної партії, незважаючи на взаємну неприязнь, спільно підтримали ідею будівництва. І адже було що підтримувати! При одноразових пільги в цілому на $3 млрд, з яких $2,5 млрд були податковою знижкою (мова йшла не про гроші, вийнятих з бюджету міста, а про недоотримані податки від вже прийшов Amazon), а $0,5 млрд — пільговим кредитом на будівництво (знову ж гроші не пішли назавжди, а лише позичали під менший, ніж звичайно, відсоток), тобто при таких досить умовних витратах Нью-Йорк отримував замість $27-30 млрд додаткових податкових надходжень на рік. Плюс близько 25 тис. робочих місць із середнім доходом $150 тис. на рік тільки на першому етапі, а в подальшому — до 40 тис. робочих місць. Плюс зобов'язання найняти на ці місця деяке число жителів Нью-Йорка. Плюс ще $10 млрд податків від діяльності кампаній, пов'язаних з Amazon. Плюс в перспективі, якщо все буде розвиватися, як заплановано, ще 27 тис. робочих місць — всього, таким чином, 67 тис.
Але тут на горизонті з'явилася новоявлений член Палати представників і теж демократка Олександрія Окасио-Кортес. Спираючись на невеликі, але галасливі групи підтримки, вона розгорнула кампанію протестів — мовляв, нічого тут. Жодних 3 млрд зажрались корпорації ми не віддамо. І взагалі, Amazon нам не потрібен, він майже не візьме місцевих, а навезет всяких заробітчан. Ці зайди піднімуть попит на житло, чому подорожчає оренда, так і пробки на дорогах від них стануть гірше, а ціни і так високі й моторошні пробки. Коротше, Нью-Йорк не гумовий — валіть.
Не можна сказати, щоб шум, піднятий Окасио-Кортес, мав практичне значення. Вона, повторюю, була незначна меншість, оскільки навіть ті 30% жителів Нью-Йорка, які були в принципі проти появи там нової штаб-квартири Amazon, в основному не протестували. Мітинги збирали в кращому випадку кілька десятків людей, від сили — сотню-півтори.
Тим не менш Amazon.com Inc. прийняла рішення відмовитися від будівництва штаб-квартири в Нью-Йорку. Правда, було заявлено, що іншого міста на заміну Нью-Йорку Amazon шукати поки не буде, а обійдеться відкриттям філії в Північній Вірджинії, який був запланований паралельно з нью-йоркським, і компенсує відсутність нью-йоркського філії збільшенням штату в інших офісах. Рішення було прийнято раптово — в 8 ранку два ключових менеджера Amazon, що працювали над проектом, провели зустріч з помічниками Куомо і де Блазіо і з групою активістів з числа місцевих жителів, залучених до обговорення проекту.
В ході зустрічі представники Amazon відповідали на питання, зустріч тривала до 9:40 ранку, не було ніяких ознак скасування угоди, а опівдні Amazon оголосив, що операція скасована, оскільки "кілька політиків на рівні штату та міста дали нам зрозуміти, що вони будуть протистояти нашої присутності і не збираються будувати з нами робочі стосунки". За чутками, останнім аргументом, який призвів до рішення про скасування угоди, стало призначення ще одного супротивника проекту Amazon, сенатора-демократа Майкла Джанариса у Громадська рада Нью-Йорка з контролю за державними органами (Public Authorities Control Board). Масла у вогонь підлили і коментарі мера де Блазіо, який тижнем раніше виступив на підтримку профспілок, хоча і поза всякою Amazon. Але Amazon займає жорстку антипрофсоюзную позицію і ніяких профспілок у себе на підприємстві не допускає.
Що буде далі?
Дії Amazon більше всього схожі на маневр, зроблений з метою догляду, а, навпаки, зміцнення в Нью-Йорку. Тут все досить очевидно: проломившись через протести, що, при бажанні Amazon, безумовно, зумів би зробити, він поніс б втрати в області піару. Його потерпілі поразка противники отримали б можливість розповідати про всевладність і нахабства великої корпорації. Amazon ж і справді має усіма найгіршими рисами, притаманними безконтрольного, нічим не врівноваженого і не обмеженому капіталізму: тут і антипрофсоюзная позиція, і кабальні умови роботи, особливо в нижній ланці, і ухилення від сплати податків, доведену до досконалості, і вміле використання в свою, природно, користь — вразливостей в існуючій інфраструктурі.
Які плюси і не отримали ньюйоркці від приходу Amazon, мінусів теж було б достатньо. А значить, противники Amazon — Джанарис, Окасио-Кортес, лідери місцевих профспілок — набирали б окуляри на п'ятихвилинках ненависті до Amazon і згуртовували цією ненавистю свої ряди. Заморозивши ж проект, Amazon отримав можливість через підконтрольні йому ЗМІ при кожному зручному випадку нагадувати про те, чого позбувся Нью-Йорк, наносячи удари по своїм супротивникам — тієї ж Окасио-Кортес, яка являє собою особливо нелюбимий Amazon типаж. Зручних ж випадків буде маса, оскільки і вливання до бюджету, і робочі місця в Нью-Йорку завжди потрібні, і завжди можна знайти привід, щоб знову і знову нагадати, що і з чиєї вини втратив місто. А вже потім, поступово підігрів неприязнь до противників Amazon, можна буде повернутися і до проекту. Причому, швидше за все, на більш вигідних для Amazon умовах.
Ліві і праві
Історія з відходом Amazon — ще раз підкреслю, добровільним відходом, досконалим за рішенням керівництва корпорації з стратегічних та іміджевих міркувань, — підноситься більшістю ЗМІ як тріумф леваческого ідіотизму. Але Amazon критикують не тільки зліва і не тільки демократи. Республіканець Дональд Трамп, безсумнівний правий, теж критикував Amazon за те, що компанія "забирає робочі місця у традиційного бізнесу". На думку Трампа, онлайн-рітейлери надають клієнту величезний вибір товарів, низькі ціни, швидка доставка, можливість робити покупки в будь-який час і в будь-якому місці, персоналізований підхід, і традиційний бізнес починає поступатися онлайн-магазинах. Іншими словами, на кожне робоче місце, відкрите Amazon, доводиться кілька робочих місць, які зникли.
Але тут важливо зрозуміти, що, по-перше, зважаючи на глобальність послуг Amazon "схлопывает" старі робочі місця по всьому світу, а не саме там, де знаходиться його штаб-квартира. Тобто її відкриття в Нью-Йорку не зашкодило б саме Нью-Йорку. А по-друге, це, на жаль, природний процес, коли одні спеціальності з'являються, інші зникають. Електричне освітлення вбило професію ліхтарника, але треба було в ім'я збереження робочих місць ліхтарників відмовлятися від електрики?
Серед інших претензій Трампа до Amazon — докір у недобросовісній сплаті податків, у чому його звинувачують і ліві. Amazon, використовуючи особливості онлайн-торгівлі, платить податків значно менше, ніж платили б звичайні торговці, що продають той самий обсяг товарів. До того ж він відтягує їх сплату за часом. А ще, виявивши уразливість в тарифах поштової служби США, Amazon широко використовував її можливості, завдаючи поштовикам прямий збиток в середньому на $1,5 за кожну посилку. Заодно Трамп обізвав "фейкової" ще й газету The Washington Post, якою володіє засновник і гендиректор Amazon Джефф Безос, але це вже просто за компанію — складні стосунки Трампа зі ЗМІ давно стали притчею во язицех. Amazon, до речі, прислухався до критики і організував власну кур'єрську службу.
Подивимося тепер, що являє собою Олександра Окасио-Кортес. Наймолодшій жінці-конгресвумен за всю історію США 29 років. Вона являє собою класичний типаж лівого політика. Дочка архітектора і прибиральниці-пуерторіканки, зросла в Бронксі — одному з найгірших районів Нью-Йорка, вивчала міжнародні відносини та економіку в Бостонському університеті, стала президентом організації латиноамериканських студентів. Не знайшла роботу за фахом, працювала офіціанткою і барменшею. Вийшла на праймеріз з ультралівої програмою: державне медобслуговування (Medicare) для всіх, гарантовані робочі місця і житло, контроль над продажем зброї, розпуск імміграційної поліції, жорстке регулювання Уолл-стріт. За її ж словами, перемогла з цією програмою соціалістичного будівництва вона тільки тому, що 70% її жителів округу не білі, а 50% — іммігранти. Тобто її висунули люди, які ніколи не мали представника в Конгресі з власного середовища і побачили в ній свою.
Здавалося б, Окасио-Кортес повна протилежність Трампу, який нетерпимий до емігрантів, виступає за America first, скорочення соціальних програм, зниження податків для багатих, дерегулювання Уолл-стріт. Але при таких різних позиціях виборці у Окасио-Кортес і Трампа дуже схожі. Це вразливі верстви населення, без вищої освіти, багато хто без роботи і на допомогу. Різниця лише в тому, що Окасио-Кортес спирається на латинос, афроамериканців і іммігрантів, а виборці Трампа — біла Америка Іржавого поясу і Середнього Заходу.
Хоча білі прихильники Трампа вважають, що афроамериканці і іммігранти поглинають весь соціальний бюджет, статистика цього не підтверджує. У 2016 р. з 43 млн одержувачів талонів на їжу 36,2% були білі, 25,6% — афроамериканці, 17,2% — латинос. Що ж залишається в сухому залишку при такому дивному подібність?
Залишається системна криза і люди, що опинилися в його пастці. Світ змінився, і вони стали зайвими, оскільки старе світоустрій, в якому у них було місце, стиснулося, а в новому для них місця поки що немає, його їм тільки належить знайти, а це дуже непросто. Зате хижі гіганти на кшталт Amazon, породжені новим світом, відчувають себе чудово і мимохідь зжирають борсається людський планктон, відбираючи у нього робочі місця і пропонуючи в кращому випадку жорстоку експлуатацію при повному безправ'ї. Та й то не всім, оскільки автоматизовані склади вимагають завідомо меншого персоналу, ніж стара система торгівлі.
Все складно
Здавалося б, на менше число людей повинен розподілятися той же фонд зарплати, який раніше йшов на класичних продавців, вантажників та інший персонал в магазинах старого типу. Тим більше що Amazon крупно заощаджує на податках. Але цього не відбувається — Amazon піднімає власні доходи, тримаючи низових працівників на межі виживання і поступово скорочуючи їх кількість. В ідеалі ж вся складська логістика стане безлюдно-автоматизованої, і це не фантастика, а справа найближчого майбутнього, 10-20 років. При цьому жодне місцеве регулювання — наприклад, дружнє профспілкам законодавство на рівні штату — ні до чого хорошого теж не приведе. Віртуальний гігант просто піде туди, де такого регулювання не буде. Благо таких місць багато. У підсумку борці за права залишаться ні з чим, що, власне, і сталося в Нью-Йорку.
Втім, і це ще не все. Не слід недооцінювати і аргументів противників Amazon, пов'язаних з додатковим навантаженням на інфраструктуру. Інфраструктура будь-якого великого міста працює на межі. У Нью-Йорку зараз 8,5 млн чоловік, місто буквально тріщить по швах, і додаткові 25 тис. працівників із зарплатами $150 тис. на рік — це не складські робітники, а середня ланка менеджменту, — дійсно могли стати соломинкою, яка зламала крихку рівновагу. А тут все взаємопов'язано: подорожчав знімання житла в радіусі транспортної доступності — і підприємства потрапили в цю зону залишилися без низового персоналу. Зросло навантаження на транспорт — зменшився і радіус.
Чи Окасио-Кортес точно прораховувала такі ризики, що вона заробляла політичні окуляри і, досить імовірно, цілком щиро воювала з Amazon, в якій бачить втілення Світового Зла. Але ризики-то — транспортний колапс та житлова криза, які вдарять по найменш захищеним мешканцям міста в обмін на $30 млрд до міського бюджету колись потім, післязавтра або півроку — були і є! Причому конкретні загрози, а $30 млрд і "міський бюджет" для жителів Бронкса — чиста абстракція.
Не можна сказати, що нинішнє становище зовсім уже безвихідно. Такий системний криза не перший, він виникає після кожної НТР. Як показує досвід, все поступово врегулюється і врівноважується. Якщо втрутитися в цей процес по-розумному, на глобальному або на місцевому рівні, його можна трохи прискорити і зробити трохи менш трагічним для "маленьких людей", що шукають собі нове місце в незнайомому і ворожому для них світі. Якщо ж за справу беруться ідіоти, то криза може стати і вічним, знаходячи інший раз досить химерні форми, як це відбувалося в Росії останні 200 років. Але зводити все до одного популізму і "левацкому ідіотизму" було б невірно. Проблема реальна, а Amazon зовсім не армія лицарів добра і світла. Це сама натуральна капіталістична акула, хижа і жорстока. Звичайно, такі акули потрібні і важливі у харчовому ланцюжку, без них не обійтися. Але пхати до них в пащу голову або руку явно не варто.
