Не годуйте троля. У чому Анатолій Гриценко звинувачує главу Пентагону
Анатолій Гриценко б'є тривогу: зрада, мовляв, товариші. Мовляв, прес-служба Міноборони РФ повідомила, що в ході першої особистої зустрічі на полях саміту АСЕАН глава Пентагону Джеймс Мэттис висловив співчуття Сергію Шойгу у зв'язку з керченським терактом.
Росії співчуває. З-за Криму. Тим самим визнаючи, кому належить Крим. Куди дивиться Київ?! Чому Порошенко мовчить три дні?! Треба діяти! Бігти! Що-то робити! І взагалі, доки?!
Ну що ж, як казала господиня борделя в одному похабном, однак життєвому анекдоті: "Це, звичайно, жах. Але не жах-жах-жах!". Насамперед, тому, що крім прес-служби МО РФ цю інформацію взагалі не підтверджує жоден джерело. Причому не підтверджує не тільки того, що Мэттис насправді вимовляв фразу, яку йому приписують росіяни, але й навіть самого факту зустрічі. Примітно, що свідчення того, що вона дійсно мала місце бути, на даний момент мізерні - це фотографія і кілька секунд відео рукостискання в лобі сінгапурського готелю "Шангрі-Ла", причому на знімку присутня безліч виразно сторонніх людей.
Кожному, кому доводилося бувати на конференціях і тому подібних збіговиськах, не важко уявити цю мізансцену: двоє людей, яким доводиться спілкуватися дистанційно, демонструють елементарну ввічливість, вітаючись. Стримані жести, пара малозначних фраз - формальності дотримані, можна розходитися. Не здивуюся, якщо росіяни розробили цілу спецоперацію, щоб зловити цей момент в кадр. А ось документальні свідоцтва суті розмови були небажані - і тому, по всій видимості, їх не чути. Між тим мені самому не раз доводилося ловити і російських, і українських колег на "зовсім трохи" некоректному перекладі, повністю менявшем сенс сказаного (так от хоча б історія про колишнього віце-президента США Джо Байдена, нібито "приравнявшем" Донбас до Техасу) .
Ах так, ще на колективному фото двоє щодо рослих європеоїдів опинилися поруч - це теж виразно неспроста. Плетуть інтриги - не інакше. А що залишається, якщо Трамп погрожує вийти з Договору про ракети середньої і меншої дальності?
Технологія, загалом, відома: наші політики на її використання теж траплялися. І сумніваюся, що Анатолію Гриценку це невідомо. До речі, цікаво, що теза про те, що Мэттис ніби де-факто визнав Крим російським, він, по всій видимості, підхопив якраз у запоребриковых: там його розганяють по накатаній схемі. ТАСС, "Зірка", Sputnik, RT, далі скрізь - аж до найвпливовішого козелецького видання The Koz Times. Не залишилися осторонь і українські видання. Хоча, на відміну від Анатолія Степановича, вони від висновків розсудливо утримувалися. Втім, можна списати це на звичний копірайтинг новинних стрічок вкупі з небажанням накосячілі.
Тепер з приводу реакцій. З одного боку, воно, звісно, правда: бити у всі дзвони, сурмити тривогу, бити на сполох треба. Але нікому. Тому що - і тут з часів перебування пана Гриценка на дійсній державній службі не змінилося нічого - подія припала на вихідні. А вихідні у чиновників - це свято Покрови. З іншого боку, привід, звичайно, не кризовий. Може і потерпіти. Зрештою, все вже сталося. І поки правда взувається, брехня вже півсвіту оббігти встигне (до речі, навіть справжній автор цієї фрази невідомий - то Томас Джефферсон, то Марк Твен, то Уїнстон Черчілль).
У той же час уявіть, як це має виглядати? Офіційно особу з відповідними повноваженнями - краще, звичайно, президент - повинна публічно заявити, що Київ стурбований? І тим самим зайвий раз продемонструвати, що російська пропагандистська машина таки так, добре працює? Чи все ж правильніше для початку з'ясувати обставини справи і вимагати у Вашингтона пояснень іншим способом - по дипломатичних або неофіційними каналами? До речі, зазвичай він і сам цілком офіційно спростовує російські фейки.
Якщо ж ввічливість Мэттиса дійсно вийшла за рамки пристойності, то варто реагувати. Ось тільки не перегнути б палицю з нашою-то схильністю до театральних ефектів у політиці. Прохання уточнити, що малося на увазі, буде цілком достатньо.
Бо по справах їх пізнаєте їх. Європейці висловлювали співчуття не Росії, а сім'ям жертв керченської трагедії, але як там з "Північним потоком-2" і путинферштехерами? А справи американців - включаючи зняття ембарго на постачання зброї в Україну, дипломатичну, політичну й економічну підтримку, а також антиросійські санкції, включаючи кримські - не дають ні найменших підстав сумніватися в їх позиції. Так вам шашечки чи їхати?
Загалом, щоб було зрозуміло: я не прихильник замовчування - я противник необґрунтованою зрадофилии. Просто головне правило мережевих дискусій - "Не годуй троля!" - застосовно до інформаційного простору в цілому.
