Не чекаючи інавгурації. Байден вже почав зшивати трансатлантичний союз

Європейські та й інші країни світу наввипередки кинулися вимагати уваги новообраного президента США Джо Байдена, тим самим гранично ясно показуючи ступінь втоми від поки ще глави держави Дональда Трампа.

Утім, і Байден не заперечує проти активізації контактів зі світовими лідерами. Так, не зволікаючи, він насамперед зателефонував прем'єр-міністру Канади Джастіну Трюдо, який, до речі, першим привітав його з перемогою на виборах.

Далі відбулася телефонна розмова і з главою британського уряду Борисом Джонсоном — давнім "другом" Трампа.

І хоча Джонсон нейтрально відреагував на результати виборів (також слід згадати і про досить критичні оцінки прем'єра на адресу Барака Обами і Гілларі Клінтон), він уже встиг запросити Байдена на 26-ту сесію Конференції сторін (CoP), що діє як складова Рамкової конвенції ООН про зміни клімату, яка пройде в Глазго 1-12 листопада 2021 р.

Віддав Байден данину поваги і прем'єр-міністру Ірландії Міхалу Мартіну. Як відомо, його батьки мають ірландське коріння. Про що їх син, який без п'яти хвилин зайняв таку високу посаду, не забув згадати під час бесіди з Мартіном.

Також колишній віцепрезидент США провів телефонні переговори з двома лідерами ЄС — канцлером ФРН Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макроном.

Виходячи із заяви представника Меркель, обговорювалося відродження трансатлантичної співпраці, над руйнуванням якої чотири роки з ентузіазмом працював Трамп.

Макрона ж Байден запевнив у своєму бажанні зміцнити відносини з "давнім союзником" США — Францією, і обговорив з ним, а також з Джонсоном "конфлікт в Україні" і наміри спільно працювати над їх вирішенням.

На черзі — Японія. Джерела Reuters в японському уряді повідомили, що прем'єр Йосіхіде Суга планує здзвонитися з обраним президентом у четвер, 12 листопада.

Очевидно, що Токіо хотів би розуміти хоча б у загальних рисах, якою буде політика нової адміністрації щодо Північної Кореї і Китаю.

Як і Сеул. Президент Південної Кореї Мун Чже Ін також має намір провести переговори з Байденом завтра. Поки ж країна налагоджує контакти з командою обраного президента: глава МЗС Кан Ген Хва на цьому тижні після переговорів з "трамповським" держсекретарем Майком Помпео зустрілась у Вашингтоні з сенаторами-демократами Крісом Мерфі, Крісом Куном і главою Інституту Брукінгса Джоном Алленом для обговорення північнокорейської проблеми.

Вище нуля

Заяви Трампа і дії його штабу з оскарження результатів виборів не виглядають переконливими. У тому числі і для американських судів.

Юристи кампанії подали в цілому 10 позовів у п'яти штатах. Виграли лише одну справу: суд визнав, що спостерігачі-республіканці можуть підходити ближче до членів комісії під час підрахунку.

Суттєвих порушень, про які кричить Трамп, суди не знаходять і відмовляють у позовах.

Безпідставне і посилання штабу на кейс Флориди 2000 р., оскільки тоді мова йшла про розрив між Бушем-молодшим і Гором всього лише в 500 голосів і в одному штаті.

Байден же отримав на 5 млн голосів більше, ніж його опонент. І нехай з невеликим — до 1% — відривом, він веде в Арізоні, Вісконсині, Пенсільванії, Джорджії.

Загалом, війна Трампа і групи найвірніших його прихильників навіть не з виборчкомами або ЗМІ, а в цілому, з виборчим процесом Сполучених Штатів, схоже, турбує тільки його.

Ну, може ще Помпео, лідера республіканської більшості в Сенаті Мітча Макконнелла і до слушного часу — генпрокурора Вільяма Барра.

Європейці подумки вже попрощалися з одіозним американським лідером. Дональд Трамп ймовірно в люті. Хоча такий стан у нього швидше перманентний, враховуючи величину букв і сенс його послань у Twitter.

Трампа можна зрозуміти: він ще три місяці буде президентом, а європейці де-факто його таким вже не вважають.

Про що свідчить і телефонна дипломатія, і, за даними Politico, намір президента Євроради Шарля Мішеля запросити Байдена взяти участь в саміті лідерів країн ЄС у форматі відеоконференції, яка може відбутися ще до інавгурації, — в грудні.

Брюссель сповнений надій на те, що відносини зі Сполученими Штатами вийдуть з піке, а нова адміністрація зробить відкат своєї політики.

Як зазначив міністр економіки Петер Альтмайєр після зустрічі з колегами в понеділок, більшість країн-членів ЄС сприймають вибори в Штатах як можливість перебудувати "торгові відносини".

Але все ж в ЄС поки діють вкрай обережно. І не поспішають перестаратися з заохоченням Байдена працювати над поліпшенням діалогу.

Більш того, європейці навіть не гребують відвертого шантажу поряд з публічною декларацією дружби з обраним президентом.

Взяти хоча б торговельні та економічні відносини. З одного боку, Євросоюз хоче запустити їх і, наприклад, домогтися скасування високих мит на літаки Airbus.

Однак, з іншого боку, він вводить дзеркальні мита на продукцію компанії Boeing, субсидований урядом США. Таким чином змушує Байдена скоріше сісти за стіл переговорів і обговорити скасування мит.

По суті, в ЄС навіть не приховують, що це шантаж. Міністр зовнішньої торгівлі Нідерландів Сігрід Кааг підкреслила, що мита на американські літаки введені заради сильнішої переговорної позиції для зниження градуса торгового протистояння.

Обраний президент, найімовірніше, поставиться з розумінням до хвилювань європейських друзів, які пережили чотири роки регулярних звинувачень у слабкості/скупості/дурості з боку свого попередника. Тобто прийме шантаж як належне. Він все ж політик з величезним стажем.

Однак Байден гранично чітко заявив, що міцно візьметься за Кремль. Отже, поставки російського газу в ЄС залишаться однією з ключових тем в його переговорах з Брюсселем. Як і санкційні заходи.

Ще один пункт — це торговельні зв'язки Європи з Китаєм. Його штаб уже підкреслив, що хоче у співпраці з Європейським Союзом боротися з "несправедливими підходами [Піднебесної] до торгівлі".

У Брюсселі сигнали з Вашингтона почули і в понеділок ухвалили рішення, поки почекати з укладенням всеосяжної інвестиційної угоди з Китаєм, яка обговорюється вже сім років. Одна з цілей — більш вигідні умови для інвесторів на ринках Європи і КНР.

Маневр європейців зрозумілий — на горизонті позначилися більш вигідні перспективи з давнім союзником, який під керівництвом нового президента зможе виправити помилки попередника.

І не можна не звернути уваги, що та активність, яку демонструють сьогодні Байден і його оточення, є, по суті, практичною реалізацією плану-прогнозу-рекомендацій, які опублікував у своїй статті від 9 листопада для Foreign Affairs президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас.

Персона в Штатах і світі дуже відома і впливова. Хаас — один з творців нової глобалістської концепції суверенної відповідальності замість відповідального суверенітету.

Цілком припустимо, що Хаас, що стоїть, скажімо так, вище партійної ідеології, тісно працював з командою Байдена над формуванням нового порядку денного.

Головна думка: Штатам пора взятися за "лагодження" світу, який в тому числі неабияк пошарпаний в результаті дій Дональда Трампа. Спочатку Байдену треба буде зайнятися "ремонтом" вдома і за кордоном, а після — вже будівництвом нових проектів, домовленостей, інститутів.

Обраний президент США і європейські лідери, як бачимо, вже почали зшивати трансатлантичне співробітництво.