На зло Путіну і всупереч Додону. Навіщо Києву реанімація ГУАМ
Об'єднання ГУАМ (Грузія — Україна — Азербайджан — Молдова) в цьому році буде відзначати своє 20-річчя. Перший крок в інституційному становленні ГУАМ було зроблено 10 жовтня 1997 р., коли в рамках саміту Ради Європи у Страсбурзі був заснований Консультативний форум ГУАМ. Про другому диханні об'єднання заговорили 23 травня 2006 р., коли на саміті в Києві глави чотирьох держав підписали статут Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ. У тодішнього президента України Віктора Ющенка були плани перетворити ГУАМ в якийсь противагу Євразес. При Януковичі ці плани, звичайно, були забуті.
Зараз ГУАМ реанімується ще раз. Можна сказати, це вже третє його дихання. Причому знову ініціатором виступила українська сторона. Щоб оцінити сенс цих спроб і подальші перспективи об'єднання, потрібно враховувати не тільки офіційні документи, але і їх неформальну підґрунтя.
Саміт глав урядів країн ГУАМ, проведений у Києві 27 березня, вніс серйозне обурення в політичне життя Молдови, де мас-медіа відверто повідомили, що "вибір уряду Молдови — ГУАМ замість СНД". Важливо, що на той же день, 27 березня, в Санкт-Петербурзі було призначено пленарне засідання Міжпарламентської асамблеї СНД, та ще й не простий, а урочисте — на честь 25-річчя асамблеї. Так от, офіційна делегація парламенту Молдови туди не поїхала. Про це повідомив журналістам голова парламенту Молдови Андріан Канду.
Прем'єр Молдови Павло Філіп і спікер парламенту Андріан Канду обидва є віце-головами Демократичної партії Молдови, яка після обрання Ігоря Додона на пост президента взяла на себе роль його головного опонента. 21 лютого Додон, Філіп і Канду провели першу зустріч, на якій спробували узгодити свої позиції. Однак на підсумковому брифінгу вони більше говорили про збереження розбіжностях, особливо в зовнішній політиці. Додон поінформував про намір вже 3-4 квітня підписати угоду про співпрацю з Євразійською економічною комісією. У свою чергу, Канду сказав, що парламент і уряд вивчать проект цієї угоди, представлений президентом, однак підкреслив, що "юридичних наслідків підписання угоди мати не буде".
Таким чином, саміт прем'єрів країн ГУАМ у Києві став свого роду випереджувальним ударом перед поїздкою Додона в Москву. У цьому зв'язку стає зрозумілим значення домовленості чотирьох прем'єрів про якнайшвидшому запуску зони вільної торгівлі ГУАМ. Угода про цій зоні було укладено ще 20 липня 2002 р., але до цих пір толком не запрацювало. На саміті в Києві були підписані документи, які дозволять ЗВТ ГУАМ вступити в повну силу.
По-перше, це протокол про затвердження порядку створення і діяльності робочого органу, що координує дії країн — учасниць ЗВТ ГУАМ. Названий орган буде як би маленьким аналогом Єврокомісії в ЄС (і Євразійської економічної комісії в Євразес).
По-друге, це протокол між митними адміністраціями країн ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через державні кордони країн ГУАМ. Як заявив прем'єр України Володимир Гройсман, даний протокол дозволить спростити митні процедури, що прискорить економічне співробітництво чотирьох країн.
Крім ЗВТ ГУАМ, Київ знайшов ще один спосіб економічно зацікавити Кишинів. З 1 квітня Україна починає експорт електроенергії в Молдову. Це теж не стільки економічне, скільки політичне рішення. Колишня схема електропостачання Молдови була вигідна Москві і зав'язувала енергетичні потреби країни на Молдавську ГРЕС, розташовану в Придністров'ї і належить російської "Інтер РАО". При цьому "Газпром" поставляв газ на МолдГРЭС, вироблена з газу електроенергія через компанію "Енергокапітал" поставлялася в Молдову, а виручені за електроенергію кошти залишалися в Придністров'ї. Оскільки ГРЕС поставки газу не оплачувала, то накопичилися $5 млрд "боргу", який "Газпром" намагається повісити на Молдову. Офіційний Кишинів цей "борг" не визнає.
Заміщення придністровської електроенергії української дозволить Молдові позбутися енергетичної залежності від РФ та Придністров'я. Більш того, перекриється один з джерел фінансування Тирасполя. Адже досі основною статтею придністровського експорту була електроенергія. І сама ГРЕС, і компанія "Енергокапітал", що займається експортом її електроенергії, були найбільшими платниками податків фейкової ПМР. Після заходу української електроенергії на молдовський ринок Тирасполь позбудеться значної частини бюджету, і Росія буде змушена шукати додаткові кошти на утримання Придністров'я.
Втім, не слід плекати ілюзій, ніби всі ці заходи сильно і швидко вплинуть на настрої жителів Молдови. Нагадаємо, що ще з квітня 2014 р. Молдова має безвізовий режим з ЄС, а з початку 2016 р. — зону вільної торгівлі з ЄС, однак це не завадило Додону перемогти на президентських виборах восени 2016 р. Головна цінність кроків, зроблених Києвом, — в тому, що вони вибивають у Додона аргументи за приєднання Молдови до Євразес.
Тут, звичайно, можна запитати, навіщо все це Грузії та Азербайджану, не грають вони, насправді, роль статистів. Перш за все, у них є свій інтерес у ЗВТ ГУАМ. Крім того, для них важливо функціонування транспортного коридору ГУАМ як частини і продовження Транскаспійського транспортного шляху.
Але важливо і те, що цей саміт дозволив чотирьом прем'єрам засвідчити єдину позицію щодо конфліктів на території Азербайджану, Грузії, Молдови і України. Україна показала, що вона вміє протистояти російській агресії. І саме тому саміт прем'єрів країн ГУАМ став можливий. Навколо слабких не об'єднуються.
