Атака Болтона на Гааги. Як США можуть захистити російських "ихтамнетов"
Адміністрація Дональда Трампа у понеділок, 10 вересня, атакувала Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі. Доручили це радника Білого дому з питань нацбезпеки Джону Болтону. Перед його виступом проект заяви просочився у ЗМІ, що стало свого роду дебютом, яке змусило усіх застигнути в очікуванні обіцяного жорсткого заяви радника.
І він не розчарував. Болтон катком пройшовся по МКС за його намір розслідувати ймовірні злочини американських військовослужбовців і агентів ЦРУ у відношенні затриманих в Афганістані в період з 2003 по 2004 рр. "В листопаді 2017 року прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі, — нагадує радник, — звернулася за дозволом розслідувати ймовірні злочини американських військових агентів у часи війни в Афганістані: провести розслідування, якого не просили ні Афганістан, ні будь-яка інша країна, що ратифікувала Римський статут. Буквально днями МКС може оголосити про формальний початок розслідування проти цих американських патріотів, які добровільно погодилися стати на шляху зла і захистити наш народ, наш дім і наші сім'ї у зв'язку з подіями 11 вересня".
Після чого Болтон звинуватив МКС в тому, що суд, який теоретично повинен залучати винуватців "найбільш кричущих звірств", на практиці є неефективним, безвідповідальним та насправді небезпечним", а ймовірне розслідування назвав посяганням на суверенітет Штатів. "Сьогодні, напередодні річниці терактів 11 вересня, я хочу чітко заявити від імені президента США: Сполучені Штати використовують всі необхідні засоби, щоб захистити своїх громадян і союзників від несправедливого розслідування в цьому нелегітимною суді. Ми не будемо співпрацювати з МКС. Ми, природно, не приєднаємося до розслідування. Ми дамо суду розвалитися самостійно. Зрештою, з усіма його цілями і намірами цей суд вже помер для нас", — запевнив він.
В якості засобів захисту Болтон назвав, по-перше, переговори з країнами, що ратифікували Римський статут, про двосторонніх угодах, які заборонили б видавати Гаазькому суду громадян США. По-друге, радник пообіцяв жорстку реакцію Вашингтона на дії будь-якої компанії або держави, які будуть допомагати розслідування проти американських громадян. По-третє, пригрозив судовим розглядом суддям і прокурорам МКС. Не виключається і введення санкцій відносно — заборона на в'їзд, заморожування активів у США і т. п.
Ізраїль, не чіпай
До речі, Гаазькому суду влетіло від Болтона ще й авансом — на випадок, якщо той вирішить зайнятися розслідуванням дій Ізраїлю щодо палестинців. Цього, зокрема, домагається Організація звільнення Палестини (ООП), створена в 1964 р. з метою створення незалежної держави та ведення партизансько-терористичної війни з Ізраїлем і в свій час активно підтримувана КДБ. Нині її очолює Махмуд Аббас, лідер автономії. Звичайно, з роками організація була дещо реформована, і на перше місце вийшло будівництво палестинської держави, але офіційно пункт про знищення Ізраїлю нікуди не подівся. І тут адміністрація Трампа продовжила свою політику примусу Палестини до світу, почалася з відмови фінансової допомоги. Тепер же, з прив'язкою до МКС, в Держдепі оголосили про закриття вашингтонського офісу ООП. "Сполучені Штати завжди будуть підтримувати нашого друга і союзника — Ізраїль. Ми не дозволимо МКС або будь-якої іншої організації обмежувати право Ізраїлю на самооборону", — підкреслив Болтон.
Відкат до політики Буша
Насправді жорсткої відповіді Вашингтона чекали ще з листопада 2017 р. Саме тоді прокурор, яку згадав Болтон, але не назвав її імені, — Фату Бенсуда — запитала проведення розслідування про можливі тортури, що застосовуються до затриманих бойовиків. Ще раніше, у 2016 р. був опублікований прокурорський доповідь, в якій говорилося, що "злочини імовірно вчиняються з особливою жорстокістю і принижують людську гідність жертв". Однак Бенсуда зацікавилася не тільки подіями 15-річної давності, але і відносно недавніми — 2015 р., коли ВПС США помилково завдали авіаудар по госпіталю "Лікарів без кордонів" в Кундузі, в результаті чого загинули 42 людини.
Ясна річ, що зв'язування воєдино цих інцидентів не по душі адміністрації Трампа. Та і невигідно владі Афганістану, адже ще в доповіді МКС 2015 р. були описані злодіяння місцевих силовиків, у тому числі тортури і жорстоке поводження з полоненими. До речі, Болтон неспроста вказав на той факт, що Афганістан, ратифікувала Римський статут, не просив цього розслідування.
Однак критика Гаазького суду нинішньою адміністрацією не є унікальною. Сам Болтон підкреслив, що гордий "кампанією проти суду", адже він був критиком МКС під час своєї роботи в адміністрації Джордж Буша-молодшого. США, нагадаємо, ратифікували Римський статут у 2000 р., але відкликали підпис через два роки. Тоді Буш теж заявляв, що МКС загрожує суверенітету США, а до всього підриває авторитет Радбезу ООН (тоді віри в цей орган було значно більше), а також вказував на політично мотивовані судові переслідування і наполягав на тому, що під юрисдикцію Гаазького суду повинні підпадати лише громадяни країн, які ратифікували Римський статут.
З приходом у Білий дім Барака Обами політика щодо МКС пом'якшилася — Вашингтон почав допомагати суду у різних розслідуваннях. Крім того, в США позитивно відреагували на рішення суду по суданському лідеру Омару аль-Баширу. Але коли в кріслі президента Обаму змінив Трамп, а точніше, з приходом в його команду Болтона, як бачимо, стався відкат до бушівських часів. Це в черговий раз доводить ступінь впливу радника на нинішнього американського лідера.
Хоча це не означає, що Трамп, піддається цьому впливу, слухняно втілює в життя рекомендації свого радника з нацбезпеки. Насправді, пресинг МКС його адміністрацією повною мірою відповідає його політиці America First, його національного протекціонізму і планомірного відтиранню міжнародних інституцій від американської внутрішньої політики.
Особливо важливо, як вдало вибрано час — річниця терактів 11 вересня. День, коли американці, напевно, найбільш згуртовані і, згадуючи про події тих днів, болісно реагують на будь-яке посягання на їх свободу ззовні. У цьому контексті Трамп знову застовблює за собою статус захисника. І вибір глашатая волі теж не менш вдалий: Болтон має давній досвід "взаємин" з МКС.
Висновки для України
МКС піддавався критиці не тільки з боку адміністрації Буша. Експерти, преса, політики неодноразово вказували суду на його повільність і неефективність, а також натякали на політичну ангажованість. З 2002 р., коли МКС почав роботу, не набралося і 30 справ, їм порушені. Вироки були винесені лише по чотирьом. До того ж у Штатах висловлювали невдоволення тим, що Гаазький трибунал може витратити величезні кошти на розслідування тієї чи іншої справи, а якийсь диктатор з руками по лікоть у крові в результаті отримає нещасних вісім років.
Ще один камінь в город Гаазького суду — надмірна увага до справ на Африканському континенті, що в 2016 р. стало однією з причин, поряд з вирішенням Джейкоба Зуми захистити Башира, відкликання підпису ПАР, а також Гамбією, звідки родом, до речі, вищезгаданий прокурор Бенсуда. Репутації МКС було завдано серйозної шкоди, компенсувати який можна справами в інших точках планети, включаючи Афганістан або Україну. І тут проглядаються певні ризики для Києва, оскільки для української держави такий інструмент, як МУС, незважаючи на певні недоліки, не буде зайвим в наданні міжнародного тиску на Росію.
Так, Україна так і не приєдналася до країн, що ратифікували Римський статут, яких на сьогоднішній день 123. У ч. 6 ст. 124 Конституції були внесені зміни, згідно з якими ратифікація статуту може відбутися раніше кінця червня наступного року. У той же час в 2015 р. Києва визнав юрисдикцію МКС ad hoc. Тобто з мінімальним власною участю в розслідуваннях. Є зобов'язання, але не права. Але і цього досить, щоб МУС з ініціативи прокурора (а так і сталося у випадку з Україною) зайнявся українсько-російським конфліктом і подіями на Майдані.
Вчорашня заява Білого дому створює своєрідний небезпечний прецедент для України. На даний момент передусім інформаційного характеру, оскільки Кремль, відкликав в 2016 р. підпис під Римським статутом, тепер зможе кивати на Джона Болтона, а також на судове переслідування і санкції у відношенні суддів, якщо такі будуть, коли МКС займеться злочинами "ихтамнетов" з РФ на Донбасі і в Сирії. Причому Кремль, з властивим йому цинізмом, може "позичити" тези Болтона про добровольцях, "встали на шляху зла". Плюс ймовірні обмежувальні заходи США щодо Гаазького суду підірвуть і без того пошарпаний авторитет МКС і, як наслідок, всю його архітектуру. З одного боку, політику Білого дому зрозуміти і пояснити можна, та й аргументація справедлива. З іншого — все це не на руку Україні. Оскільки, на відміну від беззубого Радбезу ООН, у Міжнародного кримінального суду є який-ніякої арсенал інструментів для покарання окремих представників "русского мира" за агресію на Донбасі і анексію Криму.