Наука щастя по-американськи. Що може бути краще грошей

У Східній Європі, яка пізнала блага соціалізму, існує уявлення про американську культуру як про культ індивідуалізму і матеріальних благ. Частково ця тенденція відповідає дійсності, особливо в останні роки. Зокрема, вчені з Каліфорнійського університету в Берклі визнають, що в порівнянні з 1970-ми роками набагато більший відсоток студентів прагне здобути вищу освіту лише з бажання заробити більше грошей, тоді як раніше люди з більш "піднесеними" мотивами зустрічалися набагато частіше. Соціологи також відзначають зростання індивідуалізації американського суспільства.

Однак, немов на противагу цій тенденції, в Америці сформувалося дещо інше розуміння щастя, до того ж не як філософська або релігійна доктрина, а повноцінна наукова теорія. Провідні американські психологи вже не перший рік намагаються зрозуміти, що саме здатне робити людину щасливою. У результаті вже згаданий Каліфорнійський університет розробив навчальний курс під назвою "Наука щастя". Схоже, що саме викладені в ньому теорії будуть домінувати в найближчі роки в американській психології та філософії, а тому дуже цікаво подивитися, яким бачать шлях до щастя вчені з США.

Щастя і сенс життя

По-перше, всупереч любому колись радянській, а тепер і російській пропаганді міфу про "бездуховность" американців, сучасна американська наука намагається пов'язати благополуччя з повнотою, значимістю і соціальною активністю життя. Дослідники Джил Сьютті і Джейсон Марш, наприклад, визнають, що іноді проходження сенсу життя йде врозріз з миттєвим щастям. Більш того, вони виділяють кілька відмінностей повноцінного і значущого життя від щасливого. Наприклад, задоволення всіх своїх потреб, здоров'я, багатство і легкість життя, відповідно до проведеного ними дослідження, безпосередньо пов'язане зі щастям, але не має відношення до сенсу життя. Вчені визнають: навпаки, спроба прожити повноцінне і значиме життя часто пов'язана зі стресом і проблемами.

І тим не менше дослідники наполягають: проживання наповнене сенсом життя навіть на шкоду хвилинним задоволенням ("гедоністичному щастю"), здатне в глобальному сенсі зробити людину більш щасливою. Зокрема, вони посилаються на дані, що показують позитивний вплив такого життя (або, як його називають, "евдемонічеське щастя") на здоров'я людини.

"Позитивні ефекти для здоров'я, пов'язані з евдемонічеським щастям, включають менш гостру реакцію на стрес, меншу ймовірність розвитку діабету, більш високий рівень "хорошого" холестерину в крові, поліпшення сну і мозкової активності, а також зниження рівня депресії", — наголошується в статті .

Все більше американських дослідників схиляються до думки, що "евдемонічеське і гедоністичне щастя на подив схожі" і буквально йдуть рука об руку. Психологи радять в якості оптимального способу стати щасливим не забувати про власні задоволення і потреби, але разом з тим не обмежувати життя тільки ними.

"Осмислене життя допомагає бути щасливим, а щастя може сприяти тому, щоб життя стало більш значущим", — вважають вчені.

Таким чином, незмінними компонентами щастя, на думку сучасних американських психологів, є співчуття, доброта, емпатія і, як не дивно, альтруїзм.

Небезпека щастя

Наступний важливий компонент сучасного американського розуміння щастя йде врозріз з так званою "позитивною психологією" — колись модним західним напрямком, згідно з яким люди намагалися заперечувати сам факт наявності проблем або негативних емоцій. Навпаки, сьогодні американські психологи запевняють: повноцінне щастя включає в себе і негативні почуття, а постійно відчувати позитивні відчуття не тільки неможливо, але й шкідливо.

Наприклад, психолог Ланна Каталіно в своїй статті наголошує на важливості вміння зосереджуватися на хорошому і приділяти увагу позитивним емоціям. Але вона ж застерігає від крайнощів у цьому напрямку.

"Не ставте перед собою недосяжну мету відчувати позитивні емоції увесь час. Те, що ви прагнете випробувати щастя, не означає, що вам потрібно прагнути відчувати радість, задоволення, вдячність, спокій або будь-який інший відтінок позитивних емоцій кожну секунду щодня. Це неможливо, тому що життя незмінно супроводжується неприємностями і розчаруваннями, а для багатьох — хронічним стресом. Негативні емоції, що виникають у результаті нещасть, великих чи малих, природні і допомагають нам краще зрозуміти себе. Вони дають нам життєво важливу інформацію про те, що ми цінуємо і що, можливо, потрібно змінити в нашому житті ", — запевняє вона.

Щасливі люди сприймають негативні явища не менше, ніж нещасні. У більшості з них немає "рожевих окулярів", вони здатні відчувати чужу біль, але краще справляються з її наслідками, вважають Саммер Аллен і Джеремі Адам Сміт.

"Здається, що ми запрограмовані на те, щоб бачити нужденних людей і допомагати один одному — і це може допомогти нам стати щасливими", — роблять висновок вчені.

Кіра Ньюман також впевнена: різноманітність емоцій допомагає гостріше переживати радісні почуття і дає їм необхідну новизну. Джун Грубер і зовсім виділяє випадки, коли занадто довге і екзальтоване переживання щастя може зашкодити людині. На думку автора, надлишок щастя може послабити ваші творчі здібності і піддати нас ризику, оскільки в відчутті блаженства стимул створювати нове, так само як і природне відчуття небезпеки, притупляється. Надмірне відчуття щастя також знижує адаптацію до конкретних ситуацій, а в кінцевому підсумку неминуче обернеться розчаруванням.

Солодкість і гіркота полювання за щастям

Окремо Джун Грубер, як і інші дослідники, застерігає від надмірної зацикленості на гонитві за щастям як такої.

"Новаторська робота Айріс Мосс недавно підтвердила удавану на перший погляд нелогічну ідею про те, що прагнення до щастя може принести більше шкоди, ніж користі. Насправді, часом, чим більше люди шукають щастя, тим менше вони виявляються здатні його досягти. Мосс показує, що, чим більше люди прагнуть щастя, тим вища ймовірність, що вони встановлять для себе занадто високу планку, а потім розчаруються, якщо не досягнуть її. Це ж явище спостерігається, коли люди вже перебувають у гарному настрої, наприклад, слухають веселу пісню або дивляться радісний кліп. Але якщо людина свідомо ставить за мету випробувати при цьому щастя, йому важче дійсно відчути себе щасливим навіть у такій приємній ситуації ", — відзначає вона. Більш того, дослідник попереджає, що фанатична гонитва за щастям може закінчитися депресією або біполярним розладом.

Їй вторить і Ланна Каталіно.

"Дослідження показують, що люди, які весь час прагнуть бути щасливими, можуть у результаті страждати від розчарування, а ті, хто шукає щастя, як ніби це єдино значуща в їх житті річ, можуть, як не парадоксально, прогнати його геть", — попереджає вона.

Таким чином, сучасний еталон щасливого життя в розумінні американських вчених — це повноцінне, наповнене сенсом життя, що включає в себе співчуття, вдячність, бажання співпрацювати з іншими і робити добро. Це життя в ідеалі повинне гармонійно поєднувати в собі задоволення і позитивні емоції, але в той же час включати весь спектр людських переживань.

Що характерно, в Україні ця проблематика також привертає фахівців — і психологів, і соціологів, і політтехнологів (тут можна навести як торішні дискусії в рамках форуму YES, так і дослідження КМІС, і ряд спеціалізованих публікацій). А в РФ аналогічних досліджень практично немає — можливо тому, що в стандартний перелік російських благ щастя не входить. В офіційному дискурсі "традиційними цінностями" російської культури прийнято вважати "духовність", служіння батьківщині, творчу працю, гуманізм, милосердя, взаємодопомогу, колективізм і т. д. Однак декларування граничного альтруїзму без згадки про особу, її благополуччя і потребах, на практиці породжує лицемірство і граничний егоїзм під маскою "красивих слів". Це явище широко спостерігалося в останні роки Радянського Союзу і яскраво проявляється сьогодні. У той же час нове поняття про щастя, народжене в відомих університетах Сполучених Штатів, може незабаром зробити істотний вплив на американське суспільство, вже має досить багату культуру волонтерства та благодійництва.