"Нашіптувач Трампа". Яким може бути новий генсек НАТО

У жовтні цього року закінчується термін повноважень Єнса Столтенберга на посаді генсека НАТО, яку він обіймав останні складні для Альянсу 10 років. В умовах повномасштабної війни в Європі, розв’язаної Росією проти України, Організації потрібен лідер, який не поступатиметься Столтенбергу в плані рішучості, дипломатичності, принциповості.

І, схоже, найімовірніше ним стане Марк Рютте – прем’єр-міністр Нідерландів, який вже має підтримку топових членів трансатлантичної спільноти.

Така інформація потрапила до ЗМІ цього тижня. Спочатку Politico з посиланням на джерела в США повідомило, що кандидатуру Рютте підтримує президент Джо Байден. Згодом аналогічне повідомлення щодо позиції Великої Британії поширив телеканал Sky News. І в четвер, 22 лютого, речник федерального уряду Німеччини також повідомив, що й канцлер Олаф Шольц теж на боці свого нідерландського колеги.

Старожил

Уряд королівства Рютте очолює з 2010 р., тобто він вже є особою, яка обіймає цю посаду найдовше в історії Нідерландів.

Шлях Рютте до успіху не був простим. Активна його фаза почалася у 2006 р., коли його Народна партія за свободу і демократію (VVD) на муніципальних виборах отримала не той результат, на який розраховувала. В результаті очільник партії Йоазіас ван Артсен склав повноваження, а Рютте вирішив стати його наступником. Він, зрештою, очолив VVD, але ще тривалий час мав всередині партії сильного опонента в особі Ріти Вердонк, яку у підсумку виключив з фракції через її постійні демарші і критику. Через це рішення напруга в VVD зникла дуже нескоро. Проте Рютте це подолав і у 2010 р. забезпечив перемогу партії на виборах. Таким чином, він став першим ліберальним прем’єром королівства за останні 100 років.

Окрім внутрішньопартійного протистояння в біографії Рютте були й гучні скандали.

Наприклад, його жорстко критикували за план скасування податку на дивіденди, що розглядалося як "подарунок" гігантам Shell і Unilever (колишній його роботодавець), через що план було спершу відкликано, але через рішення Unilever вийти з нідерландського ринку до нього знов повернулися.

Далі. У 2019 р. його критикували через авіаудар нідерландським F-16 по заводу "Ісламської держави" у місті Хавіджі, де вироблялася вибухівка. Власне, його критикували не через удар, а через те, що Рютте знав про загибель 70 мирних жителів, але вдав, що не пам’ятав про це.

За два роки Рютте був вимушений піти у відставку через інший скандал – через пільгове шахрайство. Мова про звинувачення митниками і фіскалами близько 26 тис. осіб (мігрантів, біженців) у шахрайстві з отриманням пільг, що змусило багато родин повернути уряду тисячі євро і спричинило для них серйозні фінансові проблеми. Згодом виявилося, що звинувачення помилкові, і хоча Рютте не був дотичний до цих рішень регуляторів, він зазнав удару по репутації як очільник уряду.

Гнучкий перемовник

З іншого боку, Рютте, хай і з політичними втратами, але виходив зі скандалів цілим. І демонстрував неабиякі навички у побудові діалогу як з однопартійцями, так і з суспільством, і навіть політичними опонентами у процесі формування коаліцій після виборів.

За 14 років Рютте вдавалося створити більшість з партіями дуже широкого ідеологічного спектру. Це були і правоцентристи, і зелені, і есдеки, і ліберали, і консерватори, і навіть ультраправа популістська партія Герта Вілдерса. Лише недавно, у 2023 р., він вирішив покінчити з політичними іграми в Нідерландах – після поразки на виборах, перемогу на яких отримав Вілдерс і його Партія свободи.

Рютте, як він сам стверджує, не має чіткої ідеології. Він називає себе лібералом, але відкидає якісь ідеологічні обмеження і вважає себе прихиільником Realpolitik. Схоже, саме тому, він і є гнучким політиком, здатним віднайти спільні точки дотику з різними людьми і ще й мати їх повагу та підтримку.

Це одна з рис (на додачу до скромності – живе в маленькому будинку в Гаазі, їздить стареньким шведським Saab або велосипедом), яку відзначають європейські політики у розмові з журналістами в контексті його можливого призначення генсеком НАТО.

До того ж, Рютте за ці роки налагодив широкі і добрі стосунки з впливовими людьми не тільки в Європі, але й в світі. Його вважають одним з найавторитетніших лідерів Європи. Так, ще у 2019 р. джерела de Volkskrant говорили про три "М" — "Меркель, Макрона і Марка", тобто про ключових лідерів всього Євросоюзу.

Підтримка в НАТО

Тому на сьогодні, за інформацією Politico, Марк Рютте має підтримку десь 20 з 30 країн-членів НАТО. Решта ще не дала чіткої відповіді.

І тут вкрай цікаво, яку позицію щодо його кандидатури займатимуть Туреччина й Угорщина – дві країни-члени Альянсу, що створили для союзників найбільше проблем.

Тим більше, що обидві мають власну історію політичного протистояння з Нідерландами саме на чолі з Рютте.

У 2017 р. відносини королівства з Туреччиною були надскладні, адже влада Нідерландів не сприйняла бажання турецьких урядовців (в тому числі міністрів) агітувати, і завадила цьому, серед чисельної турецької діаспори на підтримку референдуму про збільшення повноважень президента Реджепа Таїпа Ердогана. Останній навіть звинувачував владу королівства у нацизму і фашизмі.

Рютте тоді знов продемонстрував, що може бути не тільки гнучким дипломатом, але й доволі жорстким лідером, коли в цьому є потреба. І навіть у 2020 р. заступився за ісламофоба Вілдерса, який поширив карикатуру на Ердогана, через що турецький президент подав скаргу на нього до прокуратури Туреччини. Рютте тоді нагадав Ердогану, що в Нідерландах діє свобода слова, а скаргу на нідерландського політика назвав неприйнятною.

Аналогічно із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Марк Рютте абсолютно не соромився жорстко критикувати його за наступ на демократичні цінності і порушення прав і свобод в Угорщині. І навіть у 2021 р. пропонував Орбану вийти з ЄС, якщо він не підтримує цінності Євросоюзу.

Варто також пригадати й те, як у 2018 р. Рютте публічно відкинув слова тодішнього президента США Дональда Трампа про те, що у підвищення мита на товари з ЄС може мати "позитивний бік". Однак прем’єра Нідерландів також називають "нашіптувачем Трампа", адже він, як і, до речі, Єнс Столтенберг, вмів, так би мовити, заспокоїти американського президента-ізоляціоніста з його претензіями щодо недостатніх витрат європейських союзників на оборону.

Тобто, в разі потреби Рютте може бути вкрай прагматичним і тактовним перемовником. Власне, це також видно і на прикладі з Туреччиною: попри конфронтацію 2017 р. Рютте після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вдалося вибудувати позитивний діалог з Ердоганом, і домогтися значного поліпшення відносин разом зі збільшенням торгівлі між країнами.

Навички для посади генсека

Саме такі вміння Марка Рютте, разом з неабияким управлінським досвідом, можуть бути вкрай корисні НАТО, яка продовжує модернізуватися через поточні виклики трансатлантичній безпеці з боку Росії, Китаю, Ірану і КНДР.

Втім, в Альянсі хоч і готуються до можливої російської агресії, але для нього досі лишається найбільшим пріоритетом не дозволити втягнути НАТО у війну з Росією. І водночас наступник Столтенберга має балансувати між різними союзниками, в тому числі знайти підхід до внутрішньої опозиції (Туреччини, Угорщини), в питаннях як зміцнення Альянсу, так і подальшої підтримки України.

Проте маємо завважити, що це балансування, якщо ми розглядаємо Марка Рютте як потенційно нового генсека НАТО, не передбачає якогось значного прориву у євроатлантичній інтеграції України. Так, пан Рютте є нашим відданим союзником і партнером. Саме за його прем’єрства Нідерланди стали разом з Данією лідерами авіаційної коаліції. Але він також чітко зазначає, що Україна не може стати членом НАТО, поки триває війна. Принаймні Рютте може плідно працювати у напрямі надання Україні всієї необхідної допомоги, і залагджувати конфлікти всередині НАТО.