"Нашіптувач Трампа". Яким може бути новий генсек НАТО

ЗМІ називають Марка Рютте головним претендентом на посаду генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору

"Нашіптувач Трампа". Яким може бути новий генсек НАТО
Марк Рютте є одним із провідних адвокатів надання оборонної підтримки Україні / Фото з відкритих джерел

У жовтні цього року закінчується термін повноважень Єнса Столтенберга на посаді генсека НАТО, яку він обіймав останні складні для Альянсу 10 років. В умовах повномасштабної війни в Європі, розв’язаної Росією проти України, Організації потрібен лідер, який не поступатиметься Столтенбергу в плані рішучості, дипломатичності, принциповості.

І, схоже, найімовірніше ним стане Марк Рютте – прем’єр-міністр Нідерландів, який вже має підтримку топових членів трансатлантичної спільноти.

Така інформація потрапила до ЗМІ цього тижня. Спочатку Politico з посиланням на джерела в США повідомило, що кандидатуру Рютте підтримує президент Джо Байден. Згодом аналогічне повідомлення щодо позиції Великої Британії поширив телеканал Sky News. І в четвер, 22 лютого, речник федерального уряду Німеччини також повідомив, що й канцлер Олаф Шольц теж на боці свого нідерландського колеги.

Старожил

Уряд королівства Рютте очолює з 2010 р., тобто він вже є особою, яка обіймає цю посаду найдовше в історії Нідерландів.

Шлях Рютте до успіху не був простим. Активна його фаза почалася у 2006 р., коли його Народна партія за свободу і демократію (VVD) на муніципальних виборах отримала не той результат, на який розраховувала. В результаті очільник партії Йоазіас ван Артсен склав повноваження, а Рютте вирішив стати його наступником. Він, зрештою, очолив VVD, але ще тривалий час мав всередині партії сильного опонента в особі Ріти Вердонк, яку у підсумку виключив з фракції через її постійні демарші і критику. Через це рішення напруга в VVD зникла дуже нескоро. Проте Рютте це подолав і у 2010 р. забезпечив перемогу партії на виборах. Таким чином, він став першим ліберальним прем’єром королівства за останні 100 років.

Окрім внутрішньопартійного протистояння в біографії Рютте були й гучні скандали.

Наприклад, його жорстко критикували за план скасування податку на дивіденди, що розглядалося як "подарунок" гігантам Shell і Unilever (колишній його роботодавець), через що план було спершу відкликано, але через рішення Unilever вийти з нідерландського ринку до нього знов повернулися.

Далі. У 2019 р. його критикували через авіаудар нідерландським F-16 по заводу "Ісламської держави" у місті Хавіджі, де вироблялася вибухівка. Власне, його критикували не через удар, а через те, що Рютте знав про загибель 70 мирних жителів, але вдав, що не пам’ятав про це.

За два роки Рютте був вимушений піти у відставку через інший скандал – через пільгове шахрайство. Мова про звинувачення митниками і фіскалами близько 26 тис. осіб (мігрантів, біженців) у шахрайстві з отриманням пільг, що змусило багато родин повернути уряду тисячі євро і спричинило для них серйозні фінансові проблеми. Згодом виявилося, що звинувачення помилкові, і хоча Рютте не був дотичний до цих рішень регуляторів, він зазнав удару по репутації як очільник уряду.

Гнучкий перемовник

З іншого боку, Рютте, хай і з політичними втратами, але виходив зі скандалів цілим. І демонстрував неабиякі навички у побудові діалогу як з однопартійцями, так і з суспільством, і навіть політичними опонентами у процесі формування коаліцій після виборів.

За 14 років Рютте вдавалося створити більшість з партіями дуже широкого ідеологічного спектру. Це були і правоцентристи, і зелені, і есдеки, і ліберали, і консерватори, і навіть ультраправа популістська партія Герта Вілдерса. Лише недавно, у 2023 р., він вирішив покінчити з політичними іграми в Нідерландах – після поразки на виборах, перемогу на яких отримав Вілдерс і його Партія свободи.

Рютте, як він сам стверджує, не має чіткої ідеології. Він називає себе лібералом, але відкидає якісь ідеологічні обмеження і вважає себе прихиільником Realpolitik. Схоже, саме тому, він і є гнучким політиком, здатним віднайти спільні точки дотику з різними людьми і ще й мати їх повагу та підтримку.

Це одна з рис (на додачу до скромності – живе в маленькому будинку в Гаазі, їздить стареньким шведським Saab або велосипедом), яку відзначають європейські політики у розмові з журналістами в контексті його можливого призначення генсеком НАТО.

До того ж, Рютте за ці роки налагодив широкі і добрі стосунки з впливовими людьми не тільки в Європі, але й в світі. Його вважають одним з найавторитетніших лідерів Європи. Так, ще у 2019 р. джерела de Volkskrant говорили про три "М" — "Меркель, Макрона і Марка", тобто про ключових лідерів всього Євросоюзу.

Підтримка в НАТО

Тому на сьогодні, за інформацією Politico, Марк Рютте має підтримку десь 20 з 30 країн-членів НАТО. Решта ще не дала чіткої відповіді.

І тут вкрай цікаво, яку позицію щодо його кандидатури займатимуть Туреччина й Угорщина – дві країни-члени Альянсу, що створили для союзників найбільше проблем.

Тим більше, що обидві мають власну історію політичного протистояння з Нідерландами саме на чолі з Рютте.

У 2017 р. відносини королівства з Туреччиною були надскладні, адже влада Нідерландів не сприйняла бажання турецьких урядовців (в тому числі міністрів) агітувати, і завадила цьому, серед чисельної турецької діаспори на підтримку референдуму про збільшення повноважень президента Реджепа Таїпа Ердогана. Останній навіть звинувачував владу королівства у нацизму і фашизмі.

Рютте тоді знов продемонстрував, що може бути не тільки гнучким дипломатом, але й доволі жорстким лідером, коли в цьому є потреба. І навіть у 2020 р. заступився за ісламофоба Вілдерса, який поширив карикатуру на Ердогана, через що турецький президент подав скаргу на нього до прокуратури Туреччини. Рютте тоді нагадав Ердогану, що в Нідерландах діє свобода слова, а скаргу на нідерландського політика назвав неприйнятною.

Аналогічно із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Марк Рютте абсолютно не соромився жорстко критикувати його за наступ на демократичні цінності і порушення прав і свобод в Угорщині. І навіть у 2021 р. пропонував Орбану вийти з ЄС, якщо він не підтримує цінності Євросоюзу.

Варто також пригадати й те, як у 2018 р. Рютте публічно відкинув слова тодішнього президента США Дональда Трампа про те, що у підвищення мита на товари з ЄС може мати "позитивний бік". Однак прем’єра Нідерландів також називають "нашіптувачем Трампа", адже він, як і, до речі, Єнс Столтенберг, вмів, так би мовити, заспокоїти американського президента-ізоляціоніста з його претензіями щодо недостатніх витрат європейських союзників на оборону.

Тобто, в разі потреби Рютте може бути вкрай прагматичним і тактовним перемовником. Власне, це також видно і на прикладі з Туреччиною: попри конфронтацію 2017 р. Рютте після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вдалося вибудувати позитивний діалог з Ердоганом, і домогтися значного поліпшення відносин разом зі збільшенням торгівлі між країнами.

Навички для посади генсека

Саме такі вміння Марка Рютте, разом з неабияким управлінським досвідом, можуть бути вкрай корисні НАТО, яка продовжує модернізуватися через поточні виклики трансатлантичній безпеці з боку Росії, Китаю, Ірану і КНДР.

Втім, в Альянсі хоч і готуються до можливої російської агресії, але для нього досі лишається найбільшим пріоритетом не дозволити втягнути НАТО у війну з Росією. І водночас наступник Столтенберга має балансувати між різними союзниками, в тому числі знайти підхід до внутрішньої опозиції (Туреччини, Угорщини), в питаннях як зміцнення Альянсу, так і подальшої підтримки України.

Проте маємо завважити, що це балансування, якщо ми розглядаємо Марка Рютте як потенційно нового генсека НАТО, не передбачає якогось значного прориву у євроатлантичній інтеграції України. Так, пан Рютте є нашим відданим союзником і партнером. Саме за його прем’єрства Нідерланди стали разом з Данією лідерами авіаційної коаліції. Але він також чітко зазначає, що Україна не може стати членом НАТО, поки триває війна. Принаймні Рютте може плідно працювати у напрямі надання Україні всієї необхідної допомоги, і залагджувати конфлікти всередині НАТО.