Знову назавжди. Молдова в 100500 раз відмовилася від російського газу

Міністр енергетики Молдови Парликов, виступаючи на Євроатлантичному форумі стійкості (Euro-Atlantic Resilience Forum), повідомив, що Молдова більше не закуповуватиме природний газ у ГАЗПРОМу "для території, яку контролює конституційна влада". За його словами, молдавському уряду вдалося закупити газ на європейському ринку, та ще й за нижчою ціною.

Раніше, у травні, прем'єр Молдови Дорін Речан вже стверджував, що Молдова позбавилася російської газової залежності.

Щоправда, Речан промовчав тоді про те, що понад 70% електроенергії, що споживається в Молдові, вироблялося в невизнаній ПМР, на захопленій у Молдови МолдДРЕС, з російського газу, за який ПМР, а точніше, ТОВ "Тираспільтрансгаз-Придністров'я", що є частиною правобережне АТ Мoldovagaz не платила і не платить, вішаючи борг на Молдову. Наприкінці літа Молдова, посилаючись на аудит, відмовилася сплачувати цей борг, але аудит вийшов спірним. ГАЗПРОМ обов'язково піде до міжнародного економічного суду, і шанси Молдови не програти справу, м'яко кажучи, не стовідсоткові. Кишинів підписав у різні часи багато дивних зобов'язань, а "Тираспільтрансгаз" збуває частину неоплаченого газу і на правий берег Дністра. Суд цілком може ухвалити рішення на користь ГАЗПРОМу, і тоді платити доведеться вже під загрозою арешту закордонних рахунків та майна.

Але це було в травні — а як справи в Молдові зараз, у жовтні, і що змінилося з травня? Наскільки правдивою є заява Парликова, чи пов'язаний ступінь його правдивості з інтересами України, і якщо так, то як? Судячи з того, що новина передрукувала більшість українських ЗМІ, як завжди, нічого не перевіривши, якимось чином пов'язана.

Молдова сповнена загадок

29 вересня державне підприємство Energocom продовжило з МолдДРЕС контракт про закупівлю електроенергії на один місяць. Формально, контракт, як завжди, продовжили з економічних міркувань: МолдДРЕС запропонувала найнижчу ціну — $66 за МВт/год. Низька ціна виникла з очевидної причини: "Тираспільтрансгаз" за газ не платить, і може дозволити собі продавати його МолдГРЕС за ціною, нижчою від ціни ГАЗПРОМу. Виручка від продажу газу від "Тіраспільтрансгаз" до МолдДРЕС йде на підтримку бюджету ПМР. Виручка від продажу електроенергії від МолДРЕС до Молдови – йде до Москви, власникам РАВ ЄС, який незаконно захопив МолдДРЕС. Тут немає нічого нового, ця схема працює у Молдові не одне десятиліття. Але після 24.02.22 вона обросла новими смислами.

Молдова — єдиний за межами ПМР і найбільший покупець електроенергії у МолдДРЕС. У свою чергу, МолдДРЕС – основний покупець газу у Тираспільтрансгазу. При ледве живому металургійному комбінаті залишаються лише ЖКГ та побутові споживачі, а вони витрачають, загалом, дрібницю. Таким чином, Молдова, купуючи дешеву електроенергію, яку одержують із вкраденого газу, фінансує проросійський анклав у тилу воюючої України – у нашому з вами тилу. У цьому анклаві є російська військова база, а за вивішений український прапор дають п'ять років в'язниці.

Кишинів же, маючи з ПМР найтісніші економічні відносини та легалізуючи її експорт та імпорт через свою митницю, заявляє, що не має впливу на "неконституційну владу" в Тирасполі. Митна легалізація товарів, що ввозяться до ПМР та вивозяться з неї, проходить без сплати до Молдови податків. Ця схема працює вже 17 років, і тут питання на засипку: чи може таке бути просто так, без тіньової фінансової складової, закріпленої за певними посадами?

Цей механізм державотворчої корупції був збудований у 2006 році тодішнім президентом Молдови Володимиром Вороніним, і продовжує працювати як швейцарський годинник. Причому, незалежно від того, яка партія приходить до влади, і наводить на ці посади своїх ставлеників. Не стали винятком і "протоєвропейці" з PAS на чолі з Майєю Санду.

Але є одна дивина. У березні Energocom уклав із МолдДРЕС договір на півроку, а зараз лише на місяць. Чого б це? Від кого виходила ініціатива укладання його на такий короткий термін?

Зазвичай такі ходи приписують молдавській стороні – мовляв, Кишинів хоче трохи потримати МолдДРЕС у підвішеному стані та збити пару центів із ціни. Але цього разу все складніше і складність укладена в "європейському газі". Звідки він узявся?

Раптовий газ

Турецька державна компанія BOTAȘ оголосила про "гігантську експортну угоду" з нікому не відомою молдавською компанією East Gas Energy Trading, яка зобов'язалася поставити в жовтні до Молдови весь необхідний їй, без урахування Придністров'я, та вироблення електроенергії обсяг газу: 60 млн. куб за місяць .

Угоду підписали 28 вересня голова та гендиректор BOTAŞ Бурхан Озджан та гендиректор East Gas Energy Trading Микола Габорак. Як ці обсяги будуть доставлені споживачам? Нема відповіді. Що буде у листопаді? Нема відповіді. Міністр енергетики Парликов та голова Moldovagaz Чебан нічого не коментують. Глава Energocom Бинзар каже, що дізнався про угоду з новин і перебуває у деякому… ну, скажімо, здивуванні. А член адміністративної ради Energocom Олександр Слусар, який ризикнув півтора роки тому назвати владу Молдови спонсорами сепаратизму в Тирасполі, повідомив, що Energocom та уряд раніше зверталися до BOTAȘ з пропозицією постачати газ до Молдови, і та відповіла "Ми подумаємо". Після чого уклала контракт із невідомою компанією, яка має ліцензію на торгівлю газом, але ніколи їм не торгувала. Нарешті, як розкопали журналісти Newsmaker, реальний власник у компанії один, і це наближений Влада Плахотнюка, що втік з Молдови, а Плахотнюк зараз осів у Туреччині. "Якось дуже багато збігів", — констатував Слусар.

Про який газ говорив Парликов як заміну російському? Про це? Якась вкрай сумнівна заміна. Уряд має інший договір, з іншим постачальником? Чому про нього нічого не відомо?

Як вишенька на торт ще одна історія, на перший погляд, ніяк не пов'язана з енергетикою. А, на другий, дуже пов'язана.

19 вересня голова МЗСЄІ Молдови Ніку Попеску в інтерв'ю Politico заявив, що правобережна Молдова може приєднатися до ЄС без "непідконтрольної Кишиневі території Придністров'я", а потім уже вирішувати питання реінтеграції. 26 вересня в ефірі каналу TV8 про це заявила Майя Санду. Ідею розкритикували всі, кому не ліньки, але тут важливіше не критика, а бажання. До того ж, бажання, висловлене на найвищому рівні: президент і міністр мало того, що закордонних справ, так ще й європейської інтеграції на додачу (тому й МЗСЄІ, а не МЗС). Але для чого Молдові, будучи в ЄС, зберігати невизнану ПМР? Вона що, ця ПМР, намазана медом? У якомусь сенсі так. Формально неврегульований конфлікт у поєднанні з тісною економічною взаємодією за фактом дозволить Кишиневу, Тирасполі та Москві продовжити крутити електрогазові схеми. Втім, не лише їх. У цьому трикутнику: РФ – визнана Молдова (у перспективі – ще й член ЄС) – невизнана ПМР успішно реалізується багато чудових та прибуткових схем. А коли Молдова увійде до ЄС без ПМР… це буде справжній Клондайк.

Що зрештою?

Чергова заява Молдови про позбавлення залежності від російського газу очікувано виявилася блефом. Взагалі, вірити молдавським заявам, не переконавшись, що чиновники, які їх роблять, не брешуть, не слід. На щастя, викрити їхню брехню дуже легко. Якщо вони відкривають рот, то напевно брешуть.

До речі, газ, який постачається з Туреччини до Молдови, швидше за все, буде російським – але це вже до речі. Як буде відбуватися його постачання, поки що незрозуміло, але якось, напевно, буде. Якщо навіть такий, технічно дуже складний, номер, як постачання "Тираспільтрансгазом", викраденого газу з лівого берега на правий вдався. У Молдові живуть напрочуд талановиті люди — правда, талант у них дещо специфічний.

І, нарешті, дуже цікаво, що відбуватиметься у Молдові 1 листопада, коли одночасно закінчаться і газовий, і електричний договори, а опалювальний сезон уже буде у розпалі.

Можна припустити, що Молдову в цей момент ґрунтовно візьмуть за горлянку, і одразу двома руками, газовою та електричною. Причому обидві руки, які душитимуть Кишинів, керуватимуться з Москви, хоча підготовка до удушення проводилася корумпованими молдавськими чиновниками. А ще 5 листопада у Молдові – місцеві вибори, на яких належить обрати 898 мерів та 11 058 місцевих радників.

На все це можна було б дивитися як на циркову виставу, що ґрунтовно запасшись попкорном, але є неприємний нюанс. У нашому тилу, в невизнаній, але дбайливо опікуваній Кишиневом дійної ПМР, розташувалися проросійський репресивний режим та російська військова база.