"Протоєвропейці" втрачають хватку. Перший тур місцевих виборів у Молдові показав слабкість партії Санду

Правляча партія PAS (Дія та Солідарність, Partidul Acțiune și Solidaritate), що отримала монобільшість у 63 мандати зі 101 на парламентських виборах 2021 року, розтратила кредит довіри

Власне, те, що трапилося, було цілком очікуваним ще після весняного провалу в Гагаузії.

У неділю, 5 листопада, по всій Молдові пройшов перший тур місцевих виборів, на яких обиралися 898 мерів (у Молдові їх називають "примарами") та 11058 місцевих радників. Явка Молдовою загалом була середня — 41,4 % при порозі в 25%. Проте у восьми населених пунктах вибори були визнані такими, що не відбулися через малу явку. Ще у трьох населених пунктах вибори скасували через відсутність конкуренції – було зареєстровано лише одного кандидата.

Загальна ситуація показана на карті. Другий тур положення PAS безумовно не покращить — а ось погіршити цілком може. Це не повний розгром, але безперечний програш за очками. Найбільші міста контролюватиме опозиція.

Партії, які набрали найбільшу кількість голосів у районних/муніципальних радах

PAS здобула перемогу у 19 із 32 виборчих округів, але поки невідомо, чи отримає вона більшість у радах, оскільки переговори про формування коаліцій лише розпочинаються. Ситуація щодо мерів остаточно з'ясується у другому турі. З умовно-проєвропейських, крім PAS, хіба що PSDE.

Найсолодшим шматком був, природно, Кишинів, через який проходить більшість фінансових потоків. За рівнем реального впливу мер Кишинева можна порівняти з прем'єром, головою парламенту та президентом, а кишинівський муніципальний радник – з парламентським депутатом.

Перемогу в Кишиневі, вже у першому турі, здобув чинний мер Іон Чебан, який набрав 50,62%. Його опонент із правлячої PAS, Ліліан Карп набрав 28,23% — як кажуть, відчуйте різницю.

У Карпа були б шанси на перемогу, піди він на вибори як незалежний кандидат, який хай і спирається на підтримку PAS. Тоді, швидше за все, він як мінімум вийшов би у другий тур.

Чебан, що виграв другий термін, – класичний тип орієнтованого на Москву молдавського політика: виходець з Партії Комуністів, який потім перебрався до Партії Соціалістів. Наразі Чебан, відреагувавши на зміну вітру, симулює проєвропейську орієнтацію, для чого організував власну партію MAN (Рух Національна Альтернатива – Mișcarea Alternativa Națională). Проте перемозі "проєвропейського" Чебана всю ніч раділи всі молдовські Z-паблік. Це, звичайно, було палево — хоч, з іншого боку, хто ж не знає в Молдові Іона Чебана?

Безумовно, про ідейну складову, що визначає орієнтацію Чебана на Москву, не йшлося, і не йдеться. Чебан готовий співпрацювати з усіма, хто готовий платити за це. Молдова, схопившись на сходинку українського вагона, повним ходом мчить до ЄС, а це означає, що Росії вигідно підтримуватиме в Молдові фіктивно-проєвропейські партії, які заявляють про необхідність прагматичного підходу до співпраці з Москвою. У Кремлі зовсім не проти отримати у складі ЄС ще одну країну, яка їй маніпулюється, — слідом за Угорщиною та Словаччиною. Звичайно, приблизно тих самих результатів у Кремлі могли б досягти, працюючи і з PAS, оскільки "протоєвропейці" Майї Санду приблизно такі самі проєвропейці, як Чебан – проросіянин. Але з Чебаном Москві мати справу простіше і звичніше, так само як і йому з Москвою.

В Оргеєві, електоральній вотчині кримінального злочинця Ілана Шора, передбачувано переміг один з його клонів: Тетяна Кочу, що висунулася від партії "Альтернативна сила порятунку Молдови". Вона набрала 57,59%, а Сергій Станчу, який посів друге місце, від PAS –17%.

При цьому і основну партію Шора — "Шор", і її клони — громадський рух Ш.О.Р. і партію "Шанс", і ЗМІ, пов'язані як із Шором, якого підтримує Росія, а також безпосередньо з Росією, перед виборами жорстко пресували.

"Шор" – просто заборонили, заблокували 31 онлайн-портал та 22 телеканали, а, у п'ятницю, за день до виборів, зняли з виборчих перегонів та кандидатів від партії "Шанс", мотивуючи це незаконним фінансуванням з Росії. Тим не менш, дві афілійовані з Шором партії-клона — "Відродження" (PR) і вже згадана "Альтернативна сила порятунку Молдови" (FASM), "Наша Партія" Ренато Вусатого, що легко йде на союз із шоровцями, і десятки формально незалежних, але, насправді, висунутих від Шора та його гроші кандидатів, взяли участь у виборах. Натиск Шора на Молдову зараз такий великий, що можна говорити про "Шор-атаку", політичний аналог DDoS. Водночас заборони працюють неважливо. Не в останню чергу ще й тому, що, крім них, PAS пред'явити виборцям, по суті, нічого. Якби заборони поєднувалися хоч із якимись успіхами, вони могли б спрацювати значно ефективніше. Але PAS відірвалася від виборців. Її дії носять, здебільшого, характер постановки, розрахованої на західних політиків у ролі глядачів, і поєднуються з нестримним збагаченням її верхівки, не менш кримінальним, ніж те, за що Шор отримав свій вирок у п'ятнадцять років, і був змушений піти в біг.

Шор теж не проросійський, він сам за себе. Але Росії зручно працювати з кримінальними злочинцями, такими, як він, а їм – з Росією. Кремль і всілякі відморозки – терористи, карні злочинці, наркоторговці, – напрочуд легко знаходять спільну мову через соціальну близькість.

У політиці Шор – абсолютний популіст. Його основна тактика — введення в гру нових фігур, без виразних біографій. Класичний тип шоровського кандидата — помірковано молода і помірковано симпатична дама, що виникла буквально з нізвідки. Таку порожню постать просто нема за що критикувати. У ситуації тотального розчарування громадян у всіх політичних силах, і за належних вкладень у рекламу, у неї виникають серйозні шанси на перемогу. Цю технологію Шор успішно випробував у Гагаузії, і очікувано застосував знову.

Чи міг Шор продавити свого кандидата також у Кишиневі? За дуже великого бажання — так, міг, але він не став цього робити. Перемогу мера, за спиною якого було видно Шор, молдавська влада сприйняла б як задушливе захоплення, і відповіла б дуже грубо, вже без огляду на закон. Шору ні до чого йти на таке різке загострення, він налаштувався грати вдовгу і захоплювати Молдову починаючи з провінції.

У Бєльцях у другий тур вийшли кандидати від "Нашої партії" Ренато Вусатого та від Шора, але формально незалежна Аріна Коршикова. В Єдинцях також буде другий тур: чинний мер Костянтин Кожокару з довгим шлейфом корупційних скандалів та Олег Сандуляк від Партії Соціалістів Ігоря Додона. У Комраті у другий тур пройшли два незалежні кандидати, не прямо шоровські, але мають міцні зв'язки. Чинний мер Сергій Анастасов у 2015 році балотувався від "Нашої Партії" та користувався особистою підтримкою Ренато Вусатого, у 2019 році перекинувся до Партії соціалістів, а під час башканських виборів підтримував кандидата Віктора Петрова, який, як і Микола Дудогло, підтримав у другому турі Шора Євгену Гуцулу.

На виборах мера Тараклії переміг чинний мер і теж формально незалежний, але близький до Шора В'ячеслав Лупов, який набрав 90% голосів. На другому місці, з 3,68%, — Микола Гарановський від партії "Відродження", тобто теж від Шора.

Тільки в Унгенах кандидат від PAS Діонісій Терновський, який посів перше місце з 30,57% голосів, пройшов у другий тур, де, ймовірно, переможе.

Коментатори, пояснюючи успіхи Шора, кивають на тотальний підкуп, і пишуть про те, що немає такої фортеці, яку б не взяв осел, завантажений золотом. Але в цій логіці є кілька неприємних деталей. Насамперед, окрім золота, потрібен ще й осел, у ролі якого виступає помітна частина молдавських виборців. І справа саме в ослах, оскільки золота за один голос давали не так уже й багато, близько тисячі молдавських леїв.

Але навіть виборці, які не торгували своїми голосами та не були проросійськими, нерідко просто не бачили гідних у списку кандидатів. А протоєвропейський начебто PAS у багатьох з них викликав блювотний рефлекс, причому, поза всяким зв'язком із симпатіями до Росії.

Таким чином, у новому трирічному циклі молдавських виборів: місцеві/президентські/парламентські, поки виграє Москва, з рахунком 1:0.