В пошуках сенсації. Оголосить Трамп про вихід з НАТО
Початок цього тижня у Вашингтоні ознаменувався низкою цікавих і, швидше за все, взаємопов'язаних подій, що передвіщала нові політичні потрясіння як всередині, так і поза США. І, безумовно, не на користь президента Дональда Трампа, кільце навколо якого продовжує стискатися на тлі ступору в переговорах з демократами щодо шатдауна і будівництва стіни на кордоні з Мексикою.
Снігом на голову стала відставка помічника держсекретаря у справах Європи і Євразії Уэсса Мітчелла. Цей дипломат — один з рідкісних на сьогоднішній день в уряді прихильників трансатлантичного співробітництва, який багато встиг зробити для зміцнення відносин, в піку Росії з НАТО і Євросоюзом, зокрема з країнами Східної Європи, включаючи Польщу, а також з Україною і Грузією, посприяв врегулювання спору між Македонією та Грецією. Очевидно, що він був одним з тих американських чиновників, виштовхнули Афіни із зони впливу Кремля. І робив це всупереч Twitter-дипломатії Трампа, в деякому роді компенсуючи завдану нею шкоду відносинам з союзниками. Його відхід, як зазначив колишній заступник генсека НАТО Олександр Вершбоу, — це "величезна втрата для адміністрації і НАТО". І, зауважимо, у тому числі для Брюсселя, де перебувають в стані постійного стресу через маневрів президента США.
Офіційною причиною відходу називається бажання Мітчелла більше часу проводити з дружиною і дітьми. Але це офіційно... Так, і, до речі, заява про відставку він подав шефу — Майку Помпео — ще 4 січня. Чому про це стало відомо тільки зараз? Чи Не тому, що звільнення настільки шанованого по обидві сторони Атлантики дипломата не в кращому світлі характеризує поточний стан адміністрації Трампа. Відставка стала, між іншим, як заявили BuzzFeed європейські дипломати, великим сюрпризом для них. Дізналися вони про це взагалі зі ЗМІ. Це є ще одним доказом які панують нині в команді Трампа плутанини і безладу, обумовлених рядом факторів. Один з них — шатдаун і зайшли в глухий кут переговори з демократами. Трамп левову частку своїх твітів присвячує саме цій темі, атакуючи з усіх боків лідера більшості в Палаті представників Ненсі Пелосі і демократів в цілому.
Та щоб цього Мюллера
Друге місце по частоті реагування — у розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, яке — сюрприз-сюрприз — цього тижня отримало нову динаміку. Почнемо хоча б з того, що у Мюллера вирішили уважніше поглянути на відносини штабу Трампа в 2016 р. з Національної стрілецької асоціації (NRA). Тією самою організацією, поруч з членом якої налагодила контакт російська "шпигунка" Марія Бутинах. Команда Мюллера явно отримала цінні відомості від Бутиной, визнала провину і здала всіх і вся. Звідси і відновилися допити одного з колишніх працівників штабу Сема Нунберга, якого вперше почали третирувати" з цього питання у лютому 2018 р.
Мюллер продовжує розмотувати клубок залучення Росії в американську політику. І, як повідомляє телеканал ABC, спецпрокурор намацав ще одну ниточку — це віце-президент інвестиційного відділу швейцарського банку UBS Роберт Форесман, п'ять років працював у Москві. Банкір після перемоги Трампа намагався потрапити в Білий дім, вихваляючись своїми зв'язками в керівництві РФ. До Трампу Форесману пробитися не вдалося, але він спілкувався з екс-радником з нацбезпеки Майклом Флінном, погорілим на контакти з росіянами. Банкір, виходячи з публікації ABC, може бути лобістом інтересів нафтового сектора Росії. Зокрема, міг бути знайомий з главою "Роснефти" Ігорем Сєчиним, а також Маттіасом Варнигой, пішов у грудні 2018 р. з поста голови ради директорів "Русала" Олега Дерипаски, який зміг днями виторгувати угоду з мінфіном США і врятувати частину бізнесу від санкцій.
І нарешті, ще одне цікаве подія, що стосується розслідування Мюллера і одного з вже старих персонажів всій цій історії з втручанням Росії. Мова про віце-президента Crocus Group, російському співакові Еміне Агаларове. Він скасував свій тур по США і Канаді, оскільки його адвокатам, за даними CNN, не вдалося домовитися з командою Мюллера про те, щоб їх клієнта не затримували для допиту. Адже Агаларов дуже цікавий спецпрокурору, оскільки, як відомо, брав участь в організації зустрічі Дональда Трампа-молодшого і російського адвоката Наталії Весельницкой з метою здобуття компромату на Хілларі Клінтон. А батько Еміна Араз Агаларов, очолює Crocus Group, допомагав Трампу (старшому) з проведенням конкурсу "Міс Всесвіт" у 2013 р. в Подмосквье і обговорював будівництво Trump Tower в Москві. А ця історія завдяки визнанням колишнього адвоката Трампа Майкла Коена не сходить з перших сторінок, оскільки, як виявилося, Коен вів переговори про будівництво під час передвиборної кампанії. Причому, писало напередодні BuzzFeed, президент США навіть змусив адвоката збрехати Конгресу на цей рахунок.
Нерви Трампа та НАТО
Чому існує зв'язок (а вона є) між відставкою Мітчелла і розслідуванням Мюллера? Тому, що в сукупності всі ці фактори розхитують і без того розхитані нерви господаря Овального кабінету. Адміністрація явно нестабільна, звідси хаос, плодящий ще більше хаосу. І, перебуваючи в оточенні ворогів, загнаний в кут своїм ультиматумом щодо стіни, Трамп може сподобиться на швидку перемогу на зовнішньополітичній арені. Росію не можна атакувати через розслідування. Іран? Іран не викликає такого ажіотажу. А наступна зустріч з Кім Чен Ином буде нескоро. Наприкінці лютому, якщо все складатиметься добре. Сенсація Трампу потрібна вже вчора. І такою може стати, наприклад, чергова атака на союзників по НАТО.
Вони стривожені, оскільки прихильники НАТО і дружби з Європою залишають американську адміністрацію. Не так давно з поста глави Пентагону пішов Джеймс Мэттис, а через два тижні вирішив попрощатися з Держдепартаментом і Уэсс Мітчелл. До того ж критичні випади президента США на адресу альянсу вже завдали йому (НАТО) серйозний збиток, оскільки союзники почали сумніватися, що Штати при Трампа прийдуть на допомогу в разі прямої агресії тієї ж Росії. Трамп вніс розлад в НАТО і тим самим допоміг Путіну. Так, після річного саміту американський лідер змінив гнів на милість. Однак лише публічно.
Тижнем раніше The New York Times, посилаючись на джерела в уряді, написала, що протягом минулого року незадоволений витратами союзників на оборону Трамп кілька разів обговорював з радниками вихід США з НАТО, що стало б кінцем для Організації Північноатлантичного договору. Пропозиція не викликала захоплення у його команди. Президента вмовили цього не робити, проте є ризик, що Трамп знову повернеться до своєї затії. По-перше, він відомий своєю прихильністю до виходу з міжнародних інститутів і домовленостей. Згадати хоча б Паризьке кліматичну угоду або Транстихоокеанское партнерство. По-друге, підлеглі Трампа, вже выучившие характер боса, всерйоз побоюються, що останні внутрішньополітичні фактори можуть повернути в риторику президента США ідею з виходом з альянсу. Тому-то, як пише NYT, високопоставлені чиновники з відомств, відповідальних за нацбезпеку, навіть доручили представникам США в НАТО укласти офіційну угоду щодо ряду напрямів і цілей організації, у тому числі протидія РФ, до старту наступного саміту, щоб перешкодити Трампу наламати дров.
Над цим працюють і в Конгресі. Знову-таки 22 січня Палата представників 357 голосами прийняла законопроект, що забороняє президенту використовувати засоби для виходу країни з НАТО. Це Трампа може і не зупинить, але створить йому серйозні проблеми. Враховуючи розкол, викликаний шатдауном. Отже, і в адміністрації, і в Конгресі допускають, що Трампу дійсно може прийти в голову заявити про вихід з НАТО. Адже це absolutely amazing ідея в даній ситуації, а зекономлені гроші можна пустити на будівництво стіни.
Імпульсивність Трампа, як висловився колишній держсекретар Рекс Тіллерсон в інтерв'ю CBS, продиктована тим, що президент належить більшою мірою на інстинкти, з одного боку, має позитивний ефект. Він полягає в тому, що властива Трампу несподіванка дозволяє йому домагатися свого і ламати закосневшую архітектуру дипломатії. Але, з іншого боку, часом інстинкти підводять, особливо коли все ж їх слід було б поєднувати з аналітичним підходом. У підсумку Трамп і опинився у власноруч створеної пастці. І до всього, ще одним недоліком є неможливість довгострокового прогнозування політики адміністрації.
