Місцевий Зе й комбінація Радева. Як проросійський президент Болгарії переміг на парламентських виборах

Остаточний підрахунок голосів покінчив з головною інтригою останніх днів: яка політична сила посяде перше місце на дострокових парламентських виборах в Болгарії – "важковаговики" з ГЄРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії), які донедавна правили країною, чи "новачки" з партії "Є такий народ" шоумена Славі Тріфонова. Перемогли "новачки".

Проте поки що це перше місце не дає нічого, крім морального задоволення. До парламенту потрапили ті ж шість партій, що й у квітні: "Є такий народ" (24,08%), коаліція ГЄРБ-СДС (23,51%), коаліція Болгарська соціалістична партія (БСП) для Болгарії (13,39%), коаліція "Демократична Болгарія – об'єднання" (12,64%), партія турецької меншини "Рух за права та свободи" (10,71%) та коаліція "Вставай! Мафію геть!" (5,01%). За межами парламенту вдруге поспіль залишилися різноманітні націоналістичні партії, які ще недавно відігравали важливу роль у політичних розкладах.

Очевидно, що трійця так званих "протестних" партій ("Є такий народ", "Демократична Болгарія – Об'єднання" та "Вставай! Мафію геть!", які виникли на хвилі антикорупційних протестів влітку-восени 2019 р.) змогла покращити свої результати порівняно з квітневими виборами, але їм однаково бракує мандатів для формування уряду. Гіпотетично можна було б позичити голосів у "традиційних" партій, але подібний хід за нинішніх обставин навряд чи можливий.

Тут варто нагадати, як і чому "протестні" партії зуміли досягти успіху. ГЄРБ на чолі з Бойко Борисовим перебуває при владі в Болгарії з 2009 року. Після парламентських виборів 2017 року Борисов знову лишився прем'єром на чолі коаліційного уряду ГЄРБ та блоку націоналістичних партій "Об'єднані патріоти". Внаслідок виключення партії "Атака" коаліція фактично втратила більшість, але втримувала владу завдяки ситуативній підтримці інших партій, зокрема Руху за права та свободи.

На тлі невдоволення корумпованістю політичної системи й почали з'являтися політичні рухи, які виступали за радикальні зміни. Серед них і популістська партія "Є такий народ", зобов'язана своєю назвою однойменному альбому Славі Тріфонова та групи "Ку-ку бенд".

Треба сказати кілька слів і про РПС, яка є одним з вагомих чинників політичного життя Болгарії. Завдяки стабільному електорату – турецькій меншині, вона гарантовано потрапляє до парламенту, через що стає формальним чи неформальним учасником коаліції, отримуючи за це відповідні преференції. Лідери РПС – Ахмед Доган та Делян Пеєвські неодноразово ставали об'єктами критики у зв'язку з причетністю до різних корупційних схем. Крім того, Делян Пеєвські є медіамагнатом, який, за даними організації "Репортери без кордонів", контролює до 80% болгарських медіа.

У липні 2020 року в Болгарії розпочалися масові протести з вимогами відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора Івана Гешева. Поштовх до акцій протесту дала спроба одного з лідерів "Демократичної Болгарії" Христо Іванова дістатися до громадського пляжу, розташованого біля резиденції почесного лідера РПС Ахмеда Догана, зупинена представниками Національної служби охорони.

Стихійні демонстрації переросли в багатоденні акції, які відбувалися як в столиці, так і у великих містах Болгарії. Акції тривали до листопада, і часом перетікали у зіткнення протестувальників із поліцією. Свою підтримку їм висловив президент Болгарії Румен Радев. Попри те, що уряд Борисова не склав повноваження, прем'єр-міністр був змушений піти на певні поступки: були відправлені у відставку три міністри, яких вважали найтісніше пов'язаними із Доганом та Пеєвські, заморожено низку тендерів, які давали прибуток компаніям, афільованим з Доганом. .

Хоча акції протесту не досягли мети, вони сприяли консолідації позапарламентських політичних сил та падінню популярності правлячої партії.

На виборах 4 квітня цього року формально переміг ГЄРБ, тоді як партія Тріфонова посіла друге місце. Але жодній з політичних сил не вистачило мандатів, аби сформувати уряд.

11 травня президент Болгарії Румен Радев розпустив парламент, призначив дострокові вибори та тимчасовий уряд, що мав керувати країною на період, який до них лишився. Керівником тимчасового уряду був призначений секретар президента з питань безпеки та оборони Стефан Янев. Протягом двох місяців його роботи члени уряду виявили численні зловживання в міністерствах та державних установах, що спричинило відставки кількох керівників – ставлеників Борисова.

Додали жару й Сполучені Штати, які у червні 2021 р. на основі "закону Магнитського" запровадили санкції проти кількох високопоставлених чиновників та бізнесменів. Опинився під санкціями й Делян Пеєвські. Він разом з колишнім керівником болграрської спецслужби Желязковим був звинувачений у створенні корупційної схеми незаконного отримування болгарського громадянства.

На цьому тлі й відбулися дострокові вибори до 46-х Народних зборів Болгарії, що принесли перемогу партії Славі Тріфонова. Ще не дочекавшись результатів, шоумен заявив, що не створюватиме коаліції й готовий отримати мандат на формування уряду. Він навіть запропонував посади декому з міністрів тимчасового уряду, але ті відмовилися. Тріфонов лишився вірним традиціям шоу, його заява пролунала не в стінах парламенту, а з екрану одного з телеканалів та у Facebook.

Пріоритети "Є такий народ" також цілком вписувалися в канву популістської партії: будівництво дитячих садочків та нової дитячої лікарні, закупівля гелікоптерів для медичних рятувальників та одного мільйона (!) ноутбуків для учнів. Серед "серйозних" намірів – перехід на мажоритарну систему виборів.

Втім, і ГЄРБ, і БСП наголосили, що не підтримуватимуть уряд Тріфонова. У самих "старих" партій також не дуже багато шансів на формування уряду одноосібно чи в коаліції. Тому виникає загроза ще одних дострокових виборів.

У виграші може опинитися президент Румен Радев, який і без того скористався ситуацією, щоб за допомогою тимчасового уряду завдати удару Борисову.

Якщо дійде до нових дострокових парламентських виборів, Радев знову має призначити тимчасовий уряд. А восени 2021 р. в Болгарії відбудуться ще й президентські вибори. Між тим, Радев уже може претендувати на роль фаворита перегонів. З одного боку, діяльність тимчасового уряду, який приділяє значну увагу викриттю корупційних схем режиму Борисова, сприятиме формуванню образа Радева як борця з корупцією. З іншого, чинний президент вже залучився підтримкою Славі Тріфонова і деяких дрібних "протестних" партій.

Варто нагадати, що Радев у 2016 році був висунутий кандидатом від лівих сил, зокрема, від Болгарської соціалістичної партії, і під час передвиборної кампанії зробив заяву, у якій ставив під сумнів українську приналежність Криму. Весь час свого президентства демонстрував свою лояльність до Росії. Тож зміцнення на антикорупційній хвилі позицій схильного до Москви президента, м'яко кажучи, не зовсім на користь Україні.