Рахунок диявола. Скількох мирних сирійців і іракців вбив Петагон

Найбільша небезпека інформації - це те, що вона може бути інструментом маніпуляції, навіть якщо містить виключно достовірні факти. Взяти, наприклад, новина, яка майже загубилася на тлі трампомахии останніх днів.

Центральне командування (Центком) Міністерства оборони США опублікувало двосторінковий доповідь, в якому навів за період - з листопада 2015-го по вересень 2016 року дані про жертви серед мирного населення внаслідок дій ВПС США в Сирії і Іраку.

Чи не найбільш популярною реакцією рунета на цю новину стало тріумфальне "Пентагон визнав(ся)", винесене в заголовки і коментарі. Україна в цьому плані, до речі, повела себе анітрохи не краще, - що свідчить, як мінімум, про непереборну популярності копипастерства серед працівників новинних стрічок. Західні ЗМІ обрали куди більш нейтральну модель подачі: в загальному випадку вона зводиться до констатації числа цивільних жертв або "в ході війни США проти Ісламської Держави", або "від американських ударів".

Маніпуляція тут очевидна: Пентагон ніхто не "колов", не ловив на гарячому, не припирав до стінки доказами. Для порівняння згадайте, як вели себе Міноборони РФ і офіційна Москва щоразу, коли ВКЗ викривали бомбардування цивільних об'єктів, будь то квартали Алеппо або конвой Червоного Півмісяця: "Ні, не ми. - Можливо, ми. - Малоймовірно, що ми. - Мабуть, ми. - Напевно, ми, але не спеціально. - Ми, але винні вони". Modus operandi Пентагону зовсім інший. Не тому, зрозуміло, що йому є діло до мирних жителів далеких країн, в яких Америка відстоює свої інтереси силою зброї.

На цей рахунок не треба будувати ілюзій - американський генералітет у цьому відношенні нагадує будь-який інший, в тому числі і російський. Відмінність полягає в тому, що громадянам Америки і її союзників, а особливо ворогам є до цього справа. А тому Пентагону доводиться берегти репутацію. Оскільки вона - невід'ємна складова іміджу та уряду США, і самих США, в тому числі в самих США. Ось такий виходить каламбур. Так що до витрат демократії окрім непередбачуваності результату виборів можна віднести ще й таке ось незручність.

І щоб це незручність не стало проблемою, горезвісної "американської вояччині" доводиться себе контролювати, періодично представляючи публіці результати цього контролю. Отже, за зазначений період, згідно зі звітом, авіаудари ВПС США в Сирії та Іраку стали причиною загибелі 64 і поранень вісьмох мирних жителів, які не брали участь у конфлікті, а загальне число безневинних жертв з 2014 року склало 119 37 чоловік убитими і пораненими.

Чи можна вірити цим Центкома? Навряд чи. Наведені цифри, швидше за все, відносяться до ситуацій, коли інше тлумачення цих жертв неможливе. Іншими словами, якщо не вдалося повісити ці смерті на когось ще. У доповіді, до речі, немає подробиць розслідувань. Але прес-служба МО США повідомила, що розглядалися 249 випадків загибелі цивільних в ході бойових дій проти ІГА, до яких імовірно були причетні американські ВПС - однак 179 з них були визнані такими, що не заслуговують довіри.

Так що ця статистика - теж свого роду маніпуляція, хоча б частково. На що, власне, і вказують різноманітні неурядові організації. Причому вони в силу тих чи інших причин - від політичної заангажованості до банальної неможливості їх активістів опинитися в правильному місці в потрібний час - також можуть оперувати хіба що оціночними даними.

Але їх оцінки, тим не менш, суттєво перевищують дані Центкома. Зокрема, правозахисна організація Amnesty International стверджує, що тільки у Сирії кількість загиблих за вказаний період дійшло, щонайменше, до трьох сотень, а якщо брати за точку відліку 2014 рік, то мова може йти, як мінімум, про 1,7 тис. (а то і 2,5 тис.) втрачених життів.

Що ж, припустимо - хоча АІ неодноразово звинувачували в упередженому ставленні до США. Який висновок з цього можна зробити? Для початку можна згадати знову ж оцінки, згідно з якими ледь не половина 23-мільйонного колись населення Сирії стала біженцями. На цьому тлі навіть прикидки "Амністії" виглядають як верх гуманізму, вже вибачте за цинізм.

Але це ще не все. У заяві Центкома йдеться, що командування "приймає всі можливі заходи для мінімізації таких випадків навіть на шкоду можливостей нанесення ударів по реальним цілям". Протягом багатьох років США й справді розвивають програму зниження жертв серед мирного населення під час конфліктів.

Втім, це можна було б вважати за стандартну відписку, якщо б не один нюанс. За десять місяців, станом на 2 листопада ВПС США завдали 12354 удару по ІГ. З них 6992 - в Іраку і 5362 - в Сирії. І не згадати про цьому - ще одна мила маніпуляція. Тому що в іншому разі довелося б визнати: при такій інтенсивності бойової роботи навіть тисяча випадкових жертв - прекрасний результат. Обумовлений, серед іншого, ефективної розвідкою і широким застосуванням високоточних боєприпасів і вогневих засобів.

До речі, Росія навряд чи в осяжному майбутньому почне хоча б балуватися публікацією подібних даних. Втім, воно і зрозуміло. При набагато більш низької інтенсивності роботи ВКЗ та обмеженості ресурсів росіяни обходяться куди більш дешевими боєприпасами невибіркового дії - на чому неодноразово траплялися. А що робити - склади повні підлягають утилізації осколково-фугасних і касетних бомб. Втім, це вже інша історія.