• USD 41.3
  • EUR 43
  • GBP 51.7
Спецпроєкти

Старий солдат. Чому департамент ветеранів у США недопрацьовує

При створенні Міністерства у справах ветеранів в Україні поспіх лише нашкодить, оскільки навіть у США, де подібне міністерство існує давно, у ветеранів маса проблем
Пацієнт Ветеранського госпіталю Хейлі (Тампа, Флорида) Піт Херрик розповідає про своє іракському досвіді. Фото: Melissa Padilla
Пацієнт Ветеранського госпіталю Хейлі (Тампа, Флорида) Піт Херрик розповідає про своє іракському досвіді. Фото: Melissa Padilla
Реклама на dsnews.ua

Глава пропрезидентської парламентської фракції Артур Герасимов на засіданні погоджувальної ради закликав Кабмін створити Міністерство у справах ветеранів "як можна швидше". І тим самим новий політичний сезон отримав нову (вибачте за тавтологію) тему для обговорення. Ну, як нову. Насправді ідея обговорюється давно і досить активно. Наприклад, президент після візиту у Вашингтон вирішив, що так, треба робити таке міністерство. А 26-28 червня Штати відвідували депутати профільного комітету ВР і ветерани. Їздили вони туди за досвідом та консультаціями в апараті безпосередньо департаменту у справах ветеранів.

В Україні існує безліч проблем з тим же медобслуговуванням. Чому, наприклад, вони повинні зі своєї кишені платити або шукати через волонтерів кошти на дорогі операції? Держава залучено, звичайно, але не з головою. Причому коштів на 300 тис. ветеранів АТО виділяється чимало. Але вони до бійців часто не доходять: спливають в ветеранські організації (їх в Україні близько 700), серед яких є ті, які не повинні отримувати ці гроші. У 2017 р. таким виділили 20 млн, залишивши без засобів організації атошников. І ще одна проблема — корупційні схеми з використанням грошей військових, виділених, наприклад, на житло.

Та й сама структура, що займається питаннями атошников, громіздка, оскільки складається з безлічі відомств і установ. Там теж осідають мільйони, виділені на безкоштовні ліки за рецептами, протезування, санаторно-курортне лікування, пільги на комуналку, проїзд, ремонт будинку, позачергове забезпечення житлом, машиною, медобслуговування, пенсії, забезпечення землею і т. д. Весь цей широкий спектр питань, пов'язаних з ветеранами, зачіпає неймовірні 22 відомства та установи, включаючи місцеві влади. Захиснику часом для вирішення одного пункту доводиться поспілкуватися з бюрократами кількох відомств. А найбільш проблемним питанням безумовно є забезпечення житлом позачергово людей, які потребують поліпшення житлових умов.

У ЗМІ вже з'являлися історії про те, як ветерана АТО позбавили квартири шахраї, поки він цих аферюг захищав на Донбасі, або просто по закінченні років та з-за відомого байдужості влади якась хрущовка з аварійного стану перейшла у непридатний для життя. Щоб знайти новий дах над головою для себе і сім'ї, воїну (а якщо на інвалідному кріслі або милицях?) доведеться обійти 11 (!) структур: орган місцевої влади, місцевий орган виконавчої влади, Мінсоцполітики, Міноборони, МВС, СБУ, Службу зовнішньої розвідки, ДСНС, Управління держохорони, Держслужби спецзв'язку і захисту інформації, Госспецтрансслужбу.

Так що є сенс у створенні єдиного відомства, яке зібрало б під одним дахом усі види допомоги. Однак важливо розуміти, що це далеко не панацея. Не вийде за помахом чарівної ручки над постановою Ради або Кабміну створити повноцінну систему підтримки українських захисників.

Українські політики, ветерани, волонтери та журналісти поглядають на США, сподіваючись на їх досвід у створенні свого департаменту. Дійсно, досвіду у них хоч відбавляй. Саме міністерство було створено ще в 30-х роках минулого століття і пройшло перевірку Другої світової та В'єтнамом. Складається воно з трьох служб, не потребують розшифровці: адміністрації з охорони здоров'я ветеранів, адміністрації по пільгах ветеранів та Національної адміністрації кладовищ.

Департамент у справах ветеранів володіє найбільшою в країні медичної структурою з більш ніж 1300 госпіталів, клінік і т. д., куди за допомогою звертаються понад 5,4 млн чоловік. Це друге за величиною федеральне міністерство після міноборони з чисельністю персоналу близько 340 тис. осіб і бюджетом до $200 млрд. У Сполучених Штатах, де щодня здійснюють самогубство 20 ветеранів, не скупляться на допомогу військовим.

Реклама на dsnews.ua

Виглядає багатообіцяюче, але не так все просто. Самі американці визнають, що система важка та сповнена помилок і прорахунків. І це майже за 90 років роботи. Ахіллесовою п'ятою є медобслуговування. Була впроваджена електронна система, що дозволяє ветерану віддалено отримувати послуги уряду, але вона потребує подальшого опрацювання і оновлення IT-можливостей на території США.

Або взяти терміни надання медичної допомоги ветерану. Маючи таку, здавалося б, велику мережу, якість медицини та оперативність все одно кульгають. Про що знає вся країна. Наприклад, всюдисущі творці "Сімпсонів" у сьомій серії 28-го сезону висміяли ставлення до ветеранів: мовляв, прийому у лікаря у ветеранському госпіталі (вельми пошарпанном) потрібно чекати "5 хвилин... і 23 роки", а якщо відмінити прийом "протягом 24 років — штраф". Кілька перебільшено, щоб загострити увагу, але справедливо.

31 травня 2014 р. Ерік Шинсекі подав у відставку з посади голови цього департаменту і публічно вибачився за серйозні недоліки в роботі. Звільнення стало наслідком появи доповіді, який розкрив правду про те, що відставні військові США не отримували доступного медичного обслуговування, оскільки їх не внесли в списки черговиків. Причому кілька десятків ветеранів померли, так і не дочекавшись допомоги.

Приміром, в медцентрі Фенікса урядовці фальсифікували запису, приховуючи реальний час очікування. Виявилося, що 1700 ветеранів чекали первинної медико-санітарної допомоги в середньому 115 днів. Тоді звинуватили у зловживаннях і безгосподарності співробітників відомства.

Після цього була створена VA Choice Program, щоб знизити час очікування, дозволяючи ветеранам звертатися за приватної допомогою. Однак у 2016 р. урядова комісія розкритикувала її за плутанину у вимогах і процесах для координації з приватними постачальниками медпослуг. Крім того, ветеран повинен чекати більше 30 днів або проживати понад 60 км від департаменту, щоб отримати приватну допомогу через цю систему. Тому була запропонована нова програма — VHA Care System, що полегшує доступ до медичної допомоги. Ветеранам вирішили дати можливість вибирати зі списку постачальників послуг, але як би з "роздільною здатністю" від основного лікаря.

Ймовірно, проблема виникла саме за всієї системи. Вона виявилася неповороткішим, ніж очікувалося, для начебто відмінних програм та електронних систем. Щоб обійти людський фактор, треба дуже багато попрацювати. До речі, з цієї ж причини 20 лютого 2017 р. стало відомо про розслідування в медцентрах департаменту. Федеральні власті вирішили з'ясувати, чому збільшилися обсяги крадіжок опіоїдів, були відсутні рецепти та співробітники без дозволу на те вживали відомчі препарати. Виявилося, що лікарі, медсестри та співробітники аптек у федеральних лікарнях привласнювали ліки для власного використання або продажу на вулиці. Деякі препарати, призначені для ветеранів, просто зникали. Вибіркові перевірки показали: чотири лікарні ігнорували щомісячний аудит та інші вимоги. Різні проблеми спостерігалися в 160 медцентрах і 1 тис. клінік з 2009 р.

Якщо таке відбувається в США, то чого можна очікувати в Україні? Особливо якщо все буде за традицією зроблено нахрапом і з мінімальною підготовкою, а потім і з результатами, не виправдовують очікувань. Як це сталося з Мининформполитики або МинВОТ. Потрібно розуміти, що хоч одне профільне відомство і виглядає привабливіше асорті з двох десятків, але і Міністерство у справах ветеранів футуристичним роботизованим офісом. Воно буде плодити управління і департаменти, а також відкривати філії на місцях. Та ж бюрократична вертикаль і горизонталь, яка при слабкому нагляд буде сжирать ресурси.

Говорячи про помилки, зазначимо досвід інших країн, який варто перейняти або врахувати в майбутньому. По-перше, для багатьох країн (США, Великобританії, Канади та ін.) загальною є проблема бездомних ветеранів. Британська Sunday Mirror в липні 2013 р. писала, що на вулицях королівства живуть до 9 тис. британських військових. Потрібно було щось терміново міняти. Забезпечити житлом всіх нелегко, але є ряд цікавих ініціатив. Про одного з них розповіла BBC в кінці серпня цього року: бездомні ветерани допомагають будувати свої власні будинки в Рексхеме в рамках масштабного проекту. Вони працюють з професійними будівельниками і підрядниками. Тобто в підсумку отримають не тільки нову квартиру, але і додатковий досвід. Раптом хтось потім подасться в будівництво.

А канадські волонтери з VETS Canada об'єдналися з Армією порятунку і орендували кілька квартир для ветеранів в Галіфаксі. Дрібнувато? А якщо в кожному місті України знайдуться люди та організації, за участю держави готові знімати квартири і, можливо, дати роботу для одного-двох-трьох бездомних ветеранів (якщо раптом такі будуть)? Це вже суттєво. Дах над головою, робота, соцвиплати та допомога психоаналітика допоможуть швидко поставити захисника на ноги.

До речі про соцвиплати. У канадців з цим виникла проблема. У 2006 р. вступив в силу новий закон, який замінив щомісячні виплати по інвалідності на одноразовий платіж до 276 тис. канадських доларів. Правозахисник Майкл Блейс в 2012 р. повідомив, що дана програма погіршує ситуацію: ветеран отримує величезні гроші на руки після серйозних випробувань у житті, перебуваючи не в змозі визначити, як жити далі. Тому багато хто починає пити або вживати наркотики, а це часто призводить до того, що бездомних стає більше. Варто думку Блейса взяти на замітку.

В цілому, Україні, щоб уникнути подібного, потрібна чітко пророблена архітектура нового органу влади з урахуванням помилок американських друзів, інших країн і "вилизаним" софтом. Благо ким-ким, а просунутими айтішниками Україна може похвалитися.

    Реклама на dsnews.ua