Структурований маячня. Сергій Лавров не витримав стресу
Оскільки всі міжнародне увага прикута до заяв і кроків вступаючого на посаду 45-го президента США, мало хто придивляється до дивних метаморфоз, що відбуваються з шефом дипломатії російського режиму Сергієм Лавровим.
Зрозуміло, до особливостей його поведінки, практично не відрізняється від норм, встановленим золотою молоддю епохи застою під час перебування в "капкраїнах", зокрема, до хамства, беспардонному брехні і виступів у явно нетверезому вигляді давно всі звикли. Врешті-решт, свою посаду цей пропалений кар'єрист (замолоду дійшов до того, щоб "перейти" з вірмен в росіяни, адже до цього не опустилася навіть шеф Russia Today Маргарита Симоньян) займає вже майже 13 років.
Але останнім часом Сергій Вікторович, здається, пустився у всі тяжкі - схоже, саме такий ефект справило на міністра вбивство російського посла в Туреччині Андрія Карлова, приводом для якого стали військові злочини Росії в Сирії. Втім, не можна виключати і дії психотропних препаратів, а то і попадання "русского Ріббентропа" в пастку стародавнього недуги російських дипломатичних представників - delirium tremens. Сімнадцятого січня і без того неважливо виглядає Лавров зважився провести першу в новому році прес-конференцію, з багатьох причин произведшую на спостерігачів вкрай неоднозначне враження.
Для початку Сергій Лавров, вторячи своєму патрону Володимиру Путіну, раптово оголосив, що загадкові вороги готові організувати Майдан і у Вашингтоні, лише б не допустити Трампа в Білий Дім, розповів про те, як американські дипломати снують по Росії зі шпигунськими функціями. Особливо розважило слухачів головне напрям, за яким морозної вночі крадуться по узбіччях так званих російських "доріг" агенти відомства Алена Даллеса. Виявилося, це той самий багатостраждальний Воронеж, на який ось вже третій рік сиплються віртуальні бомби Інтернет-дотепників. Хоча, справедливості заради, не секрет, що у прикордонній з Україною Воронезької області присутні масові свідоцтва російських військових злочинів проти України - та тільки хто ж пустить американців на військові бази ЗС РФ?
Питання так і зависло в повітрі, якби не специфічне стан російського міністра, довірливо розповів присутнім, що співробітники американського диппредставництва в переодетом вигляді направлялись для участі у протестах проти фальсифікації виборів до Держдуми в грудні 2011 року. Не можна не помітити, що це одкровення прозвучало досить красномовно на тлі розслідуваних вашингтонської поліцією випадків нападів на співробітників виборчого штабу Демократичної партії США, що здійснюються особами, цілком можливо є переодягненими співробітниками посольства РФ в американській столиці.
Слід зауважити, що якщо б Лавров обмежив свою усну творчість цією байкою, то привернув би до себе не більше уваги, ніж який-небудь твіт його непосидючій помічниці Марії Захарової, здатної брати участь у святочних істеріях без всякого маскараду. Але Сергія Вікторовича, що називається, понесло - забувши про офіційній риториці власного відомства, він вдарився в нісенітниці про київських путчистах і хунті, які, мовляв, "самі порушили Будапештський меморандум" і спокусилися на власну територіальну цілісність, організувавши гоніння" на "російських людей".
Необхідно підкреслити, що шизофазия (розірваність мислення, виражена структурованим маячнею) в пасажах Лаврова присутній лише на перший погляд. Справа в тому, що подібні визнання характерні для особи, яка вчинила тяжкі злочини у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, адже у свідомості вбивці відбувається підміна: жертва сама винна в події. То ж, зрозуміло, стосується і ґвалтівників - втім, кадрові рішення Лаврова в частині, скажімо, офіційного представника МЗС, свідчать про те, що сексуальний підтекст участі дипломата у злочинах путінської угруповання давно можна виключити.
Причому, схоже, пусковим гачком для нападу хвороби, яка починає обмежувати міністра в його професійній діяльності, стало не так вбивство Карлова, грає швидше фонову роль, як раптове потрапляння рівного Лаврову за статусом Олександра Бастрикіна в список Магнітського. Враховуючи поточні відносини Дональда Трампа з Конгресом і ЗМІ, витягти прокурора з цього кондуита буде вкрай непросто. А це означає, що під санкції можуть потрапити і сам Лавров, причому необов'язково з української приводу або причетності до злочинів на території РФ.
Так, наприклад, 16 січня у приміщенні МЗС Росії Лавров, в тому ж небанальне психологічному стані, чого не міг не вловити лояльнейший з фотографів, провів зустріч з представниками низки цікавих організацій. Це "Організація визволення Палестини" (ООП), "Рух за національне звільнення Палестини" (ФАТХ), "Ісламський рух опору" (ХАМАС), "Палестинський ісламський джихад", (ІД) "Народний Фронт звільнення Палестини" (НФОП), "Демократичний фронт звільнення Палестини" (ДФЗП), "Палестинська національна ініціатива", і "Комуністична партія Палестини". Ізраїль відносить до терористичних організацій ХАМАС, "Ісламський джихад", ДФЗП, НФВП, ПФНБ і бойові підрозділи ФАТХ. Ті ж організації (крім ДФЗП) визнають терористичними влади США і Європейський Союз. Однак, Росія жодну з цих організацій до терористичних не відносить, навіть незважаючи на те, що серед жертв терактів, скоєних бойовиками цих угруповань, були і російські громадяни. Формальний привід переговорів - чергові спроби створити в Палестині якесь уряд національної єдності.
Але справжній сенс наради, мабуть, полягав у обговоренні підготовки подальших терактів в країнах Близького Сходу і Європі, оскільки Лавров, звертаючись до цим клієнтським організаціям старої радянської розвідки, зробив акцент на тому, щоб "рішення втілювались у практичні справи". Що це за "практичні справи" - абсолютно зрозуміло з фотографій Лаврова з сербськими путчистами, яких згодом розшукують по всьому світу (в тому числі і власну, а також сусіднє чорногорське уряд). При цьому забавно, що якихось гучних заяв осуду з боку прем'єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху з приводу московського терористичного наради так і не прозвучало, що досить дивно в контексті його недавнього зовнішньополітичного спурту, спровокованого гучним голосуванням в ООН. Правда, тут як раз пояснення є - керівник ізраїльського уряду все глибше грузне в розслідуваннях, пов'язаних з тонкими матеріями можливих таємних угод з видавцями. Хоча, звичайно, важко повірити, щоб прем'єр Ізраїлю не знав про настільки багатому заході - просто, мабуть, не бажає ризикувати своїми особливими, нехай і досить дивними відносинами з Володимиром Путіним.
Та й раптом це взагалі самодіяльність Лаврова, від якого, судячи з усього, тепер усього можна чекати? Схоже, з'їжджає з рейок 67-річний вихованець східного відділення МДІМВ боїться тільки американських конгресменів та працівників міністерства фінансів США. А ну як на зустрічі зі своїм можливим майбутнім колегою Рексом Тиллерсоном Лавров раптом заговорить сингальською мовою, який, згідно з офіційними даними, зобов'язаний знати? До речі кажучи, на Шрі-Ланці, де говорять на цій мові, одна з сумних притч присвячена невоспитанному принцу Виджайе, для початку связавшемуся з п'яницями, а потім покатившемуся по похилій - Виджайя став ватажком грабіжників і терористів. Що, погодьтеся, символізує - втім, це "рух опору" Виджайи зрештою перебили переодягнені демниці...
Чи в Кремлі зроблені висновки з неадекватну поведінку міністра, зумів здивувати навіть бувалих журналістів? Адже людський фактор у зовнішній політиці не менш важливий, ніж в авіації - як кажуть, один невірний маневр - і світ вже ніколи не зможе насолодитися концертом в Алеппо. Думається, немає - пацієнти психіатричної лікарні, в яку давно перетворився Кремль, навряд чи здатні оцінити справжній стан один одного. А це - додаткова пробоїна в тому несамовито чадящем "Адмірала Кузнєцова", який являє собою російський державний апарат.
