Тітонька Мей. З китайської допомогою Британія почала повертати титул світової імперії

Тереза Мей, глава уряду Великобританії, яка знаходиться в Brexit-стані, в період з 31 січня по 2 лютого поєднувала корисне з приємним в Китаї: укладала багатомільярдні угоди, зміцнювала міждержавні контакти і поринула у світ традицій та культури стародавньої країни на іншому краю континенту. Мей продовжила політику попереднього уряду її однопартійця Девіда Кемерона, який разом з екс-канцлером казначейства Джорджем Осборном в 2015 році запустили "золоту еру" співпраці з Піднебесної. Для спадкоємиці Кемерона, затято виступав проти Brexit, його британсько-китайське спадщину - один способів впоратися з процесом виходу королівства з ЄС, а точніше з прийдешніми зміни в економіці.

Як поживаєш, колишня колонія?

Літак пані Мей сів у китайському Ухани 31 січня. Разом з нею в Китай, який після опіумних війн в XIX столітті був де-факто колонією Європи, в першу чергу Британії, прибула свита чиновників, бізнесменів, представників торгових асоціацій університетів.

Вона зустрілася з головою КНР Сі Цзиньпинем. Виступаючи з промовою в Пекіні, Мей заявила наступне: "Я рада заявити, що ми готові розвивати наші зв'язки в межах золотої ери британсько-китайських відносин". І підкреслила, що Brexit "робить нас ще більш зацікавленими у зовнішніх зв'язках", а тому британці готові "розвивати глобальне партнерство" з Пекіном. Сі не залишився в боргу, зазначивши, що і Китай у свою чергу дуже і дуже цікавить співпраця з Сполученим Королівством, бо як Великобританія та інші європейські країни - золота жила для Китаю в контексті обміну фінансових ресурсів другої економіки світу на інновації та технології. Китай до речі дуже радо зустрічає посланців із Заходу - тепло і з прапорцями приветил американського президента Дональда Трампа, тепер ось Мей. Після приїзду Трампа правда сталося охолодження у відносинах, але британський прем'єр, як ключовий союзник США, може в перспективі підвищити їх підігріти.

В цілому, її візит був підкреслено теплим і оптимістичним. Що видно і з терміну перебування британської делегації в Китаї, і насиченої культурної програми, що включала відвідування музеїв, історичних пам'яток, чайної церемонії за участю дружини лідера КНР Пен Ліюань і дружина прем'єра Філіпа Мея в пекінської держрезиденції Дяоюйтай.

Під час поїздки Мей з нею навіть стався невеликий конфуз, коли дізналася, що її в Китаї іменують "Тітонькою Мей". І не тільки жителі КНР, але і державні ЗМІ - Xinhua і CCTV. Так, китайський інтерв'юер повідомив їй: "Багато китайці ласкаво кличуть вас по-китайськи Тітонька Мей. Ви член родини. Вам подобається?". Як пише Bloomberg, це прізвисько спантеличило, але вона все ж подякувала китайців: "О, спасибі, спасибі вам велике. Для мене це велика честь. Спасибі". Щоправда, зазначає агентство, тітоньками в Китаї кличуть літніх жінок, отже "Тітоньці Мей" в пору образитися, якщо б вона не була налаштована на конструктив.

Мей була дуже обережна, щоб не допустити обструкції настільки багатообіцяючих домовленостей. Наприклад, вона хоч і обіцяла перед поїздкою проговорити питання порушення прав людини в Китаї в світлі останніх затримань "неугодних" видавців у Гонконзі, але публічно в результаті цієї теми не стосувалася. Британська преса зазначає з посиланням на свої джерела, що про це Сі Мей і говорили по суті за закритими дверима. Та недовго. "Мовчання" британського прем'єра сподобалося китайцями. На це звернули увагу державні ЗМІ.

Фунт і юань

Китай в британському експорті поки не може похвалитися високими показниками - 3,1% в 2016 році проти 43% всього ЄС. Значить є до чого прагнути. До того ж, як повідомила сама Мей, обсяг торгівлі двох країн досяг рекордного рівня і перевищив £59 млрд, а експорт Великобританії в КНР виріс з 2010 року на 60%.

Зрушення в торгово-економічному напрямку насправді є, і чималі. "Золота ера", приміром, зумовила інвестування КНР в будівництво АЕС Hinkley C у Великобританії. У проекті зайняті китайська China General Nuclear Power Corp і британський підрозділ французької EDF. Також Лондон підписав угоду з Азіатським банком інфраструктурних інвестицій, і цікавиться китайським неоШелковым шляхом. Хоча Мей відповідний меморандум не візувала через деякі проблеми з прозорістю та міжнародними стандартами, але і не поховала такий формат співпраці. Тому можна очікувати консенсусу і виконання британських умов Пекіном.

Поїхала вона й делегати з Китаю не з порожніми руками. Британці та китайці в Будинку народних зібрань під "наглядом" Мей і прем'єра Лі Кецяна підписали пакет угод про співробітництво в галузі торгівлі, економіки і інвестицій, авіаперевезень, енергосекторі, культурно-гуманітарній сфері. Якщо в цифрах, то міністр міжнародної торгівлі Ліам Фокс і 50 голів великих компаній уклали угод на суму в £9,3 млрд ($17,4 млрд), що дозволило створити понад 2500 робочих місць у Великобританії. І через 2 роки очікується, що Китай стане найбільшим іноземним інвестором Британії.

Brexit

Став неологізмом Brexit веде до переформатування економіки Великобританії і певних втрат, які виглядають загрозливими. Та й, відверто кажучи, такими є.

Для початку згадаємо гострий для Лондона і Брюсселя питання виплати так званих "відступних". У першій половині грудні після переговорів Мей з главою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером стало відомо про затвердження, нехай і попередньо, суми в розмірі £35-39 млрд. Прем'єр назвала її "справедливою".

Крім "відступних" слід враховувати і те, яким чином британці покинуть блок - буде заключена торгова угода. Наприклад, 11 січня мер Лондона Садок Хан, посилаючись на замовлений їм аналіз, спрогнозував втрату майже 500 тис. робочих місць і £50 млрд протягом наступних 12 років, якщо Великобританія не погодиться на торговельну угоду з ЄС.

15 січня з'явився доповідь консалтингової компанії Oxford Economics, згідно з яким без цієї угоди втрати королівства до 2020 року загалом складуть £125 млрд. Правда, в британському think tank також підкреслили, що не тільки британцям доведеться страждати. Іншим 27 країнам-членам ЄС Brexit відгукнеться £99,5 млрд, в результаті втрати британського ринку.

Так, Великобританію чекають нелегкі часи. Це чудово розуміють в уряді. Тому, наприклад, не наважилися оприлюднити в 2016 році аналітичний прогноз казначейства про три шляхи виходу з Євросоюзу - Project by Fear the Leave. Документ був "злитий" в мережу буквально днями, якраз перед поїздкою Мей в Китай. 29 січня стану документа опублікувало видання BuzzFeed. Отже, три шляхи. Перший і самий "неприємний" - Brexit "без угод": це означає повернення до правил СОТ і, відповідно, зниження зростання економіки на 8% протягом наступних 15 років. Другий - ЗВТ з ЄС зберігається: 5-процентне скорочення економічного зростання за той же період. І третій, самий позитивний - Британія зберігає членство в Європейській економічній зоні: у довгостроковій перспективі зростання економіки знизиться лише на 2%.

Безумовно, вал прогнозів і оцінок втрат не дозволяє говорити про якусь константу. Але загальна тенденція в той же час стимулює кабінет Мей демонструвати креативність. Прем'єр, перебуваючи під мікроскопом і стикаючись з постійною критикою, не може собі дозволити манкірувати, поки "розправляється" з Brexit. Тому Лондон енергійно шукає альтернативу.

Brenter

Цією альтернативою є налагодження більш широкого партнерства з колишніми колоніями. Фактично Лондон намагається переосмислити імперський досвід. І ось британці оновлюють список грошових колоній, з якими будуть тісно працювати, щоб впоратися з Brexit. А в першу чергу це стосується стрімко розвивається Південно-Східної Азії. З Китаєм все вже зрозуміло, і він, до речі, закріпився у верхній частині списку.

Але 6-8 листопада 2016 року Тереза Мей відвідала іншу колишню колонію - Індію, де зустрілася з прем'єром Нарендрою Моді і рядом високопоставлених чиновників. Вона як і в Китаї підкреслила, що Британія, залишаючи Євросоюз, відкриває для себе світ можливостей. І ці можливості, як запевнила прем'єр, вона має намір реалізувати.

Індійський візит був її першою торгово-фінансової місією, яка привела до підписання бізнес-контрактів між британськими та індійськими компаніями на суму в £ 1,2 млрд. Відповідно сайту уряду Великобританії, вигідні угоди уклали компанії різних галузей - від фармацевтики і оцінки предметів старовини до технологій і авіабудування -Airbus, Dyson, Buffalo Grid, Westminster Healthcare, Gurr Johns, He-Man Dual, Pandrol Rahee Technologies Pvt Ltd, Kloudpad, Firstsource Solutions і т. д. Список британських та індійських компаній на справді значний. При цьому, свідчить доповідь Співдружності націй Brexit: Opportunities for India, Великобританія та Індія можуть сподіватися на то далекосяжне партнерство, яке призведе до збільшення британського експорту з £4,2 млрд до £6,3 млрд в рік, тобто на £2,1 млрд (на 33%).

Однак не однієї Азією живе Сполучене Королівство. Плани Даунінг-стріт куди більш всеосяжні. І в них відведено, ймовірно, ключове місце ще однієї колишньої колонії - Сполученими Штатами. Компенсувати Brexit у Лондоні мають намір за допомогою зони вільної торгівлі з Північної Америки. Як пише The Daily Telegraph, Британія розглядає можливість приєднання до Угоди про північноамериканську зону вільної торгівлі (NAFTA) у разі, якщо після виходу з ЄС торговельну угоду так і не буде укладено. Трамп уже дав "зелене світло", незважаючи на свої різкі випади на адресу NAFTA. Це ласий шматок для британців, адже сукупний ВВП США, Канади і Мексики становить £17,2 трлн і перевищує сукупний ВВП ЄС (£15,7). А загальна частка NAFTA з новим членом в світовому ВВП, пише британське видання, досягне 30%. Тільки вдумайтеся: третина всього ВВП світу доведеться на чотири країни.

Для економіки це буде величезним ривком вперед. Але і це не все, бо як Лондон має всі шанси зберегти статус фінансового хаба, тільки після виходу з Євросоюзу "пересяде" на потоки між Південно-Східною Азією та США, у яких немає зони вільної торгівлі. По суті, можна констатувати, що втрати від Brexit будуть компенсовані з лишком. Якщо уряд Мей впорається з викликами і йому дадуть закінчити розпочате, то геополітична карта зазнає масштабні зміни.