Без коментарів. Що Зеленський може сказати про пресинг Трампа
Відразу три комітету Палати представників американського Конгресу - по розвідці, закордонних справах, нагляду та урядової реформи - починають розслідування у зв'язку з можливим наданням адміністрацією Дональда Трампа і його оточенням тиску на українську владу, зокрема на Володимира Зеленського, з метою домогтися сприяння і допомоги в боротьбі з опонентами на виборах президента США-2020. Про старт розслідування практично синхронно в понеділок, 9 вересня, повідомили представники цих комітетів.
Всі три очолюють представники Демократичної партії: Адам Шифф (розвідка), Елайджа Каммінгс (нагляд і реформа уряду) і Еліот Енгель (закордонні справи). В Білий дім і Державний департамент демократи вже направили листа з вимогою надати інформацію про можливий примус Києва Трампом і його адвокатом Рудольфом Джуліані до проведення розслідувань, які б завдали шкоди головному на сьогоднішній день кандидата демократів і супернику Трампа на виборах - екс-віце-президенту Джо Байдену.
Мова йде про вытащенном на світ вже екс-генпрокурором Юрієм Луценком і похованого за його попередника Віктора Шокине розслідування відносно сина колишнього віце-президента Хантера Байдена, який входив до ради директорів української компанії Burisma Holdings. Справа, як заявляв Луценко, так і зізнавався сам Джо Байден, було відправлено на запилену полку після того, як останній "жорстко" поспілкувався з Петром Порошенком. Так що в контексті започаткованого трьома комітетами розслідування виходить цікава ланцюжок: демократи намагаються підловити Трампа на пресинг української влади, який здійснюється ним не в останню чергу із-за того, що раніше тиск на неї, ймовірно, надавав високопоставлений демократ.
Втім, питання з Байденом - це одна складова, що цікавить демократів. Друга, природно, також стосується України, але, як повідомляє з посиланням на звернення до Білого дому журналіст Courthouse News Адам Класфельд, вже в частині спроб адміністрації Трампа змусити Київ провести розслідування щодо українських чиновників, які надали ключові відомості у справі екс-лобіста побіжного Віктора Януковича Пола Манафорта. У зверненні наголошується, що таким чином у Трампа домагалися дискредитації роботи спецпрокурора Роберта Мюллера над "російським справою".
І з приходом до влади Зеленського, виходячи з меседжу Демпартії, тиск на Київ не знизилася, але, як зазначив у Twitter Еліот Енгель, по мірі наближення виборів-2020 навіть посилилося. Що цілком може відповідати дійсності. Але цікаві тут і дії демократів в інформаційному просторі. Адже той же Класфельд, цитуючи звернення до адміністрації, пише: "Відкрита інформація вказує на те, що протягом майже двох років президент і його персональний адвокат Руді Джуліані, як видається, роблять дії за межами легітимних правоохоронних та дипломатичних каналів, щоб змусити уряд України вести два політично мотивованих розслідування, прикриваючись антикорупційною діяльністю".
Тобто виходить, що Джуліані і Трамп вели переговори з Києвом щонайменше два роки. І насилу віриться, що на Капітолійському пагорбі про це не знали. Так чому ж демократи активізувалися саме зараз? З тієї простої причини, що такі політичні кроки слід робити без поспіху і після належної медійної підготовки. Посіяла насіння 5 вересня газета The Washington Post, опублікувавши редакційну статтю про те, що Трамп і його оточення вимагають від українського керівництва втручання в американські вибори аналогічно тому, як це робилося в 2016 р. (нібито з допомогою злитої НАБУ через Сергія Лещенка "амбарной книгою" Партії регіонів), але тепер уже в інтересах нинішнього президента. І через чотири дні демократи оголошують про початок розслідування. Причому роблять це в день, коли стала відома офіційна дата довгоочікуваного візиту Зеленського в Вашингтон, - 23 вересня.
Витончено, що вже тут сказати. Фактично український президент приїжджає в Білий дім, де Трамп, виходячи з повідомлень ЗМІ, має намір обговорити з ним і "велику угоду", втілення якої в життя, судячи з усього, почалося з успішного звільнення українських в'язнів Кремля; і, звичайно ж, участь команди нового президента України в кампанії проти Байдена. В якості пряника (який, втім, легко трансформується в батіг) господар Овального кабінету, навіть прямо заявив про свою готовність приєднатися до "нормандскому формату".
І тут такий подарунок від демократів. Майбутні переговори вже затьмарені "розслідуванням трьох комітетів", адже тепер під час брифінгу для ЗМІ у ході зустрічі, безумовно, будуть задані незручні питання, а загальний інформаційний фон внесе дисонанс у заплановану Києвом і Вашингтоном порядку денного. Для легко виходить з себе Трампа і недосвідченого в багаторівневій американській політиці Зеленського їх зустріч стане серйозним викликом. До речі, не буде великим сюрпризом, якщо візит у підсумку відкладуть до тих пір, поки галас трохи не вляжеться, похована під вантажем процесуальної тяганини в ході розслідування.
Однак від планів домогтися продовження співпраці з Зеленським і новим генпрокурором Русланом Рябошапкой Білий дім відмовлятися навряд чи буде. Адміністрація Трампа просто переждет. А ось кому не позаздриш, так це президентові України. Спершу Зеленський зіткнувся з потужним опором Джуліані призначенням юриста Ігоря Коломойського Андрія Богдана головою Офісу президента, потім Вашингтон тривалий час жонглював його особистою зустріччю з Трампом, а в довершення була заморожена військово-технічна допомога Україні. Ще і Пентагон заради будівництва стіни на кордоні з Мексикою скоротив фінансування 40 європейських об'єктів оборонного типу. Під ніж пішли порт в Іспанії, склад для боєприпасів у Словаччині, об'єкт для тренування спецпідрозділів в Естонії, а також деякі проекти у Німеччині та Угорщині. Такі дії не можуть не занепокоїти Київ: не уріжуть і нам допомогу? І дуже характерно, що віце-президент США Майк Пенс під час візиту у Варшаву, говорячи про підтримку України, повідомив про "стурбованість" Трампа ситуацією з корупцією. Цю залишилася без пояснень репліку неважко витлумачити в контексті як раз замятого справи про "нетрудові доходи" Хантера Байдена. Прив'язка боротьби з корупцією до допомоги дуже схожа на елемент шантажу команди Зеленського.
Як підсумок, шостий президент України в черговий раз виявився розтягнутий у хворобливому шпагаті навіть не між республіканцями і демократами, а між особисто Дональдом Трампом і демократами. У поточній ситуації цілим і неушкодженим проскочити між двох вогнів не представляється можливим. Прийняти сторону 45-го президента США - значить посваритися остаточно із демократами; не зробити цього - побити горщики з самим Трампом, який, ймовірно, знову буде президентом і який домагається укладення "великої угоди" з Росією. Угода, швидше за все, і так буде укладено, однак від Трампа, від того, наскільки він буде задоволений або не задоволений співпрацею з українським колегою, залежить зміст угоди, прописані в ньому умови, вимоги, гарантії. Або ж Зеленського зовсім залишать наодинці з Путіним в умовах, коли Стара Європа вже готова "злити" Україну. Тому тепер Зеленському доведеться робити вибір, який, як видається, багато в чому буде зумовлений результатами дискусії всередині його команди.