За конкістадорів відповісте. Чому венесуельці допомогли Москві кошмарити Іспанію
Віце-президент Венесуели Тайрек Ель-Айссами на конференції правлячої Об'єднаної соцпартії заявив про амбіції нинішнього лідера Ніколаса Мадуро переобратися на другий термін в 2018 р. "У нас буде, за велінням Бога і бажанням людей, переобрання нашого брата Ніколаса Мадуро в якості президента республіки", — сказав Ель-Айссами. Він оголосив про наміри Мадуро, незважаючи на найгостріші політичний, економічний і, як наслідок, соціальний кризи, в трясовину яких все більше затягує Венесуели.
Примітно, що фактичне висунення чинного президента відбулося на тлі повідомлення про причетність прихильників Мадуро до сепаратистських процесів в Іспанії. 28 листопада на сторінках американської The Daily Beast з'явилася публікація іспанського журналіста Итсу Діаса про роль кремлівських ботів в спробах окремих політсил домогтися незалежності Каталонії. І в цьому ольгинским тролям і кремлівським пропагандистським ЗМІ допомагали венесуельські "колеги". З посиланням на доповідь запрошеного дослідника Хав'єра Лесаки Діас повідомляє, що лише 3% з 5 млн повідомлень про Каталонії в соцмережах були написані не користувачами російських і венесуельських киберсетей. При цьому 32% вивчених повідомлень, пише іспанська публіцист, припадають на облікові записи, пов'язані з режимом Мадуро. "30% зародилися на анонімних акаунтів, присвячених виключно контенту російських державних ЗМІ RT і Sputnik, 25% виходили від ботів і 10% надходили з офіційних аккаунтів двох згаданих російських ЗМІ", — йдеться в матеріалі. Діас багато уваги приділяє розбору вкидань з боку російських ЗМІ, але, так як втручання Москви у внутрішні процеси Іспанії неодноразово описувалося в яскравих фарбах, варто пильніше поглянути саме на пособництво Каракаса.
Історичні образи
Чому у Мадуро вирішили нашкодити іспанській короні? Тут бачаться щонайменше дві причини. Одна з них безпосередньо стосується загальної історії. У 1499 р. до берегів Південної Америки прибув конкістадор Алонсо де Охеда, відкрив для Старого Світу серед інших узбережжі сучасної Венесуели. Таку назву за віддалену схожість з Венецією села на палях корінного населення на озері Маракайбо краю дав уроджений Альбериго Веспуччі, більш відомий як Амеріго Веспуччі. Спочатку Венесуелою був лише одне місто, а після назва перейшла на всю країну. Іспанці ж заснували своє перше поселення на континенті у 1520 р. саме у Венесуелі. Ніж колонізація супроводжувалася іспанцями Латинської Америки, знає будь-який школяр: захоплення земель, етнічні чистки, із-за чого, а також з-за привезених з Європи хвороб місцеве населення тануло і все глибше йшло в ліси. У той же час іспанці змішувалися з тубільцями. І поступово живуть в регіоні прийшли до необхідності відокремитися від Іспанії. Війна за незалежність почалася ще в XIX ст., та лідером її став Симон Болівар — кумир Чавеса і Мадуро.
Останній же, очевидно, санкціонував десант місцевих ботів в Каталонії, щоб насолити колишньої метрополії. Що цікаво, в предках самого Мадуро ходять і африканці, і корінні жителі, і іспанці. Він також заявляє, що бабуся і дідусь по батьківській лінії були сефардами — це представники субэтнической групи євреїв, які мігрували в межах Римської імперії на Піренейський півострів. Загалом, можна сказати, що коріння Мадуро в Іспанії, але це його не збентежило ні крапельки.
В "атаці" Каракаса на Мадрид бачиться елемент міфологічної свідомості. Пам'ять про звірства конкістадорів жива, хоча, здавалося б, яке відношення до них має нинішня Іспанія? Воно, міфологічна свідомість, не має строків давності. Може лише тьмяніти під впливом державної політики і аналогічно знову спалахує, коли це потрібно тим або іншим особам. Таким чином, міфологічна свідомість була, залишається і буде в найближчому майбутньому важливою складовою політичних ігор та ідеології. Прекрасний приклад — нинішнє історичне протистояння між Україною і Польщею Качиньського. У випадку з Венесуелою, перебільшуючи, можна назвати дії режиму помстою за колонізацію. Однак не тільки вона загітувала Каракас підіграти Москві. Більшою мірою ключову роль тут відіграє саме економічна ситуація у Венесуелі.
Чотирьохтисячна інфляція
Венесуела галопом мчить до гуманітарної кризи. З початку цього року національна валюта — болівар — втратила 96% вартості. За словами професора Університету Джона Хопкінса та спеціаліста за гіперінфляції Стіва Ханке, інфляція вже досягла близько 4115%. А венесуельська аналітична компанія Ecoanalitica і зовсім оцінила інфляцію в жовтні приблизно в 1430% в річному вираженні. Те, що відбувається в економіці професор охрестив "спіраллю смерті".
Підкосила економіку дешева нафта і недолугість місцевих соціалістів, які топчуться на найбільших у світі розвіданих родовищах нафти. Режим витрачав гроші на підкуп виборців соцпрограммами і не замислювався прикрити тили — вкласти кошти в інші галузі, в тому числі альтернативну енергетику. Чим зараз має намір активно зайнятися кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман Аль Сауд. Ціни на нафту впали, і Венесуелу підкосило.
У підсумку Каракас назбирав майже $150 млрд боргів. Головними кредиторами є Китай і Росія — $28 млрд і $8 млрд відповідно. Остання більш ніж зацікавлена в тому, щоб міцно закріпитися у багатому на нафту регіоні, не покритому арктичними льодами. До того ж берега США так близько... Мадуро ж в обмін на кредити здає національне добро — вуглеводні. Наприклад, 4 жовтня президент приїжджав до Путіна просити про відстрочку держборгу, пообіцявши ще нафти.
У середині листопада Ель-Айссами запросив іноземних кредиторів зустрітися і поспілкуватися на предмет реструктуризації боргу, що вкрай потрібно Венесуелі, на бік якої рейтингові агентства поставили тавро "переддефолтний стан". 15 листопада в Москву прибули міністри фінансів країни Симон Серпа і сільського господарства Уильмар Кастро Сотельдо. За даними AFP, сторони підписали угоду про реструктуризацію боргу в розмірі $3 млрд, які росіяни Каракасу дали на закупівлю російського ж зброї. Коротко згоду Москви на прохання Мадуро можна охарактеризувати як знущальні "заслужив" і "куди ти дінешся".
Заручник Кремля
Участь мадуровских ботів в інформаційній війні в Іспанії, з одного боку, дозволяє трохи підзаробити. З іншого — президент Венесуели в безвихідному становищі. Він віддає ресурси російським компаніям, щоб утриматися на плаву. І залежить від російських кредитів і політичної підтримки Москви, оскільки Штати послаблювати тиск не збираються — на початку листопада Дональд Трамп дав добро на санкції стосовно дев'яти осіб з оточення Мадуро.
Венесуельська влада не може сказати "ні" росіянам. До того ж Мадуро може вважати, що поки він залишається корисним, послужливим, за спиною його буде стояти Кремль. Звідси заяву Ель-Айссами. Якщо дивитися на ситуацію у Венесуелі під таким кутом, то слова віце-президента про переобрання перестають здаватися бравадою і популізмом. Росіянам ще по силам допомогти Мадуро зберегти президентство. Після чого Венесуели буде чекати нова революція, ймовірно, навіть куди більш потужна. А укупі зі слабким розумінням, як правильно втілювати в життя економічну політику, перспективи країни виглядають досить похмуро. А де хаос, там і Москва з кабальними кредитами. Однак Мадуро це не турбує. Головне, що Кремль заступається за своїх "легітимних".
