Меркель назавжди. Навіть якщо у канцлера буде прізвище Шульц
Перемога Ангели Меркель на телевізійних дебатах, напевно, збільшить відрив її партії на майбутніх парламентських виборах. Але особливо принципове вплив на курс Німеччини вона навряд чи матиме.
Згідно последебатным опитуваннями позиції чинного канцлера отримали схвалення 55% респондентів, а позиції лідера есдеків - її основного конкурента - Мартіна Шульца всього 35%. Але німецькі політики і експерти ці дебати назвали нудними з-за того, що і лідер християнських демократів, і лідер соціал-демократів дотримуються схожих позицій по більшості питань. Розходилися їх думки тоді, коли обговорювалися деталі. Особливо яскраво це проявилося під час обговорення питань подальшої побудови відносин з Туреччиною і "міграційного кризи".
Мартін Шульц заявив, що в разі обрання його канцлером, має намір проводити щодо Туреччини більш жорсткий курс і скасувати переговори про її вступ до ЄС. Виступав довгий час за членство Туреччини в Євросоюзі Шульц пояснив зміну позиції тим, що Анкара перейшла всі "червоні лінії", і у Німеччині не залишається іншого вибору. Ангела Меркель цілком погодилася з ним у питанні вступу Туреччини в ЄС. Однак вона заявила, що буде домагатися в цьому питанні вироблення консенсусної позиції всього Євросоюзу, всі члени якого повинні погодитися з необхідністю припинити переговори про інтеграцію Туреччини в євроструктури.
А от у питанні прийому біженців у 2015 р. Мартін Шульц розкритикував Ангелу Меркель саме за те, що Німеччина діяла значною мірою самостійно. А на його думку, потрібно було в рамках ЄС виробити спільну політику стосовно мігрантів і більш активно залучати сусідів до всіх заходів по вирішенню проблеми біженців. Тоді Німеччина б не зіткнулася з тим, що деякі європейські країни, наприклад, Угорщина, її в цьому питанні підвели, вважає Шульц. Меркель заявила, що в момент прийняття німецьким урядом рішення з вимушеним мігрантам - осінь 2015 р. - ситуація склалася "вкрай драматична". І Берлін відреагував на неї згідно з основним положенням своєї конституції, в якому йдеться, що гідність людини недоторканна. Слід зазначити, що навіть у цьому, можливо, найбільш болюче для себе питанні Ангела Меркель змогла обіграти Мартіна Шульца, хоч і не з таким відривом, як в загальному рахунку. Згідно з опитуваннями на її стороні виявилося 44% голосів опитаних, проти 39%, отриманих Мартіном Шульцом.
Точно так само тривале перебування у складі загальної "Великої коаліції" позначилося і на відсутність принципових розбіжностей між лідерами блоку "Християнсько-демократичний союзу/Християнсько-соціальний союз" та Соціал-демократичної партії Німеччини з багатьох інших принципових питань. Наприклад, Ангела Меркель заявила, що для неї іслам є частиною Німеччини, а Шульц, що він "може бути інтегрований в Німеччині". Але в питанні необхідності протидії допуску радикальних проповідників німецькі мечеті вони висловили повну згоду.
Обидва німецьких політика розкритикували Дональда Трампа. Чинний канцлер констатувала "серйозні розбіжності з американським президентом", наприклад у питаннях, пов'язаних із захистом клімату. Певна розбіжність з'явилося при обговоренні шляхів вирішення кризи навколо ракетно-ядерної програми Північної Кореї. Меркель заявила, що без Трампа вирішити дане питання нереально, але американському президентові слід більше покладатися на дипломатію, так як вихід з тупика може бути досягнуто виключно мирним шляхом. А Шульц назвав президента США не здатним врегулювати конфлікт навколо КНДР.
Серйозних розбіжностей між двома лідерами не виявлялося навіть в тих питаннях, де вони декларувалися одним з учасників дискусії. Як це вийшло у випадку з докором голови СДПН опонентці у зв'язку з наміром підвищити до 70 років пенсійний вік (нібито в ХДС йде внутрішньопартійне обговорення даного питання). Меркель спростувала це твердження, заявивши, що підвищення віку виходу на пенсію не планується (зараз він - 67 років).
Тому не дивно, що німецька преса назвала дебати "прісним пюре промов" і можливості серйозних змін в курсі Німеччини відкинула. Rheinische Post навіть пораділа з цього приводу: "Після теледуелі варто сказати: у Німеччині є два переконаних, керованих розумом демократа, які претендують на посаду глави уряду. На тлі популістів і автократів, які правлять в інших країнах, у нас не все так погано".
Багато звернули увагу на те, що на теледебатах не порушувалося українське питання, і деякі росіяни вже встигли порадіти, що він стає для Європи менш актуальним. Українські та європейські експерти схильні бачити причину того, що ніхто з модераторів дебатів не поставив його, в іншому: позиції канцлера і основного претендента на його місце також подібні, якщо не ідентичні. І другий варіант виглядає більш правдоподібним. Адже, по-перше, обидва політика нещодавно зробили заяви з приводу російської агресії в Україні. Так, Ангела Меркель в кінці серпня сказала, що наполягає на жорсткій лінії Берліна в економічному тиску на Кремль і зазначила, що ніяких поступок Путіну у зв'язку з кримською анексією не буде. А Мартін Шульц звинуватив РФ в "грубе порушення міжнародного права в Україні і шляхом анексії Криму" за день-два до теледебатів. Багато експерти також не схильні підозрювати в ньому зайвої прихильності до Росії ще й тому, що багато санкції проти Кремля Європарламент приймав саме під керівництвом Шульца.
По-друге, побічно тема російської агресії в Україні все ж була порушена під час обговорення можливого входження колишнього німецького канцлера Герхарда Шредера в раду директорів російського концерну "Роснефть". І тут обидва політика також виявилися однодумцями, засудивши подібні наміри свого колишнього колеги. Ангела Меркель, наприклад, назвала ці наміри екс-канцлера підривають "санкції, які ввів Європейський Союз". А Мартін Шульц заявив про свій намір відмовити Герхарда Шредера від прийняття пропозиції з Москви. З цього випливає, що зміни політики Німеччини по відношенню до російської агресії в Україні в разі малоймовірною перемоги очолюваної Шульцом СДПН на виборах (нещодавно вони програли меркелевским ХДС/ХСС у традиційно їх підтримує землі Північний Рейн - Вестфалія), ні в разі їх входження у "Широку коаліцію" не прогнозується.
