Домріялись. Чим обернеться штурм офісу партії Саакашвілі в Грузії

Вчора рано-вранці спецназ взяв штурмом тбіліський офіс опозиційної партії "Єдиний національний рух" (ЄНР) Міхеїла Саакашвілі, затримавши лідера партії Ніку Мелію і ще два десятки людей.

Причиною для таких радикальних дій влади, монополію на яку зберігає "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі, стало рішення столичного суду у справі про "Гаврилову ніч".

Таку назву отримали масові протести в Тбілісі, які пройшли 20 червня 2019 р. у зв'язку з візитом до Грузії комуніста-депутата Держдуми РФ Сергія Гаврилова для участі в 26-й сесії Міжпарламентської асамблеї православ'я, заради якої, до слова, в столицю Грузії прибув і український прокремлівський депутат-олігарх Вадим Новинський.

Особливо опозицію тоді обурив той факт, що Гаврилов сів у крісло спікера парламенту.

Під час протестів були затримані близько 20 осіб (однак, тренд). А Мелію, який очолив партію вже потім, підозрюють в організації і керівництві "груповим насильством". Провина його не доведена, тому запобіжним заходом було обрано заставу, яку Мелія вносити відмовився.

І ось 17 лютого Тбіліський міськсуд за клопотанням генпрокуратури змінив запобіжний захід на арешт на час слідства. МВС може затримати Мелію, але раптово весь замок на якийсь час руйнується завдяки, здавалося б, вірному "мрійнику" — прем'єр-міністру Георгію Гахарії.

Голова уряду відкрито виступає проти затримання Мелії, яке назвав кроком до "поляризації і протистояння". У партії з ним не погодилися, тому Гахарія 18 лютого подав у відставку.

"Мрія" почала шукати рішення. Ним стало оперативне призначення 22 лютого прем'єром більш лояльного міністра оборони Іраклія Гарібашвілі, який охрестив Мелію "криміналом" і оголосив про те, що рішення суду буде виконане.

Що, власне, і сталося у вівторок. О 7:30 до будівлі офісу ЄНР, біля якого завчасно перекрили дороги, під'їхали спецназ і патрульні з драбинами, по яких частина з них піднялася на дах.

Здебільшого присутні в офісі політики і журналісти не пручалися. Але без сутичок не обійшлося. Спецназ застосовував сльозогінний газ і затримав 21 людину. 17 людей постраждали і отримали медичну допомогу.

Тим часом з десяток бійців спецназу дісталися до кабінету Мелії на третьому поверсі, вибили двері і затримали політика, який уже доставлений до пенітенціарної установи №12 в Руставі.

Одними людьми правоохоронці не обмежилися. Журналісти каналу "Мтаварі" повідомили, що силовики також вилучили сервери і жорсткі диски, можливо, не маючи відповідного дозволу суду.

Пізніше цю інформацію підтвердило МВС Грузії, підкресливши, що сервери забрали в рамках розслідування.

Реакція опозиції

Ніка Мелія до затримання встиг розповсюдити заяву, назвавши штурм "початком великої перемоги".

"Це не вони зайшли до будівлі, а це уряд виходить зі свого неформального правління. Жодного громадянина Грузії не повинні затримувати через Гаврилова... Так закінчуються режими. Вони не зможуть зберегти владу, використовуючи спецназ проти громадян", — сказав він.

Засновник ЄНР Міхеїл Саакашвілі незабаром теж опублікував свій коментар в Facebook, в якому засудив арешт лідера опозиційної партії і закликав до боротьби з Іванішвілі.

Солідарні і представники інших опозиційних партій.

Глава "Європейської Грузії" Гігі Угулава вважає, що вчора, 23 лютого, в день радянської армії "ми прокинулися в Радянській Грузії", додавши, що вчора ж Іванішвілі "поставив на собі крапку".

Із закликом припинити правління олігарха виступив і лідер "Лело для Грузії" Мамука Хазарадзе.

Зараз опозиційні сили готують акції протесту під будівлею урядової канцелярії, куди, до речі, вже спішно пригнали щонайменше один автобус зі спецназом.

Захід на вухах

На штурм офісу ЄНР і затримання членів партії, включаючи її лідера, на Заході відреагували дуже бурхливо. Особливо дії силовиків зачепили американських чиновників і дипломатів.

Наприклад, за словами голови комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхельсона, "штурм офісу опозиції і затримання лідерів опозиції несумісні з тими устремліннями, які, як каже уряд, є у Грузії".

Глава МЗС Латвії Едгар Рінкевичс і його литовський колега Габріелюс Ландсбергіс закликали грузинську владу до стриманості.

Тим часом голова комітету із закордонних справ в Сеймі Литви Зігімантас Павільоніс заявив, що грузинські правоохоронці "застосовують газ і насильство, як одного разу Путін". "Режим Іванішвілі повинен заплатити за це!" — підкреслив литовський депутат.

Ще більш жорстко на те, що відбувається в Тбілісі, відреагував посол Великобританії в Грузії Марк Клейтон, який просто "шокований тим, що відбувається в штабі ЄНР".

З США тим часом уже надійшов ряд сигналів, на які "Мрії" варто було б звернути увагу. Ще вранці член Палати представників від Республіканської партії Адам Кінзінгер натякнув, що грузинським властям слід притримати коней, адже в Конгрес саме надійшов Акт про підтримку Грузії і його прийняття цілком може і не бути.

Посольство США і Держдеп, у свою чергу, підкреслили, що штурм офісу ЄНР і затримання Мелії суперечать "євроатлантичній інтеграції і зміцненню демократії" в Грузії.

"Сьогодні Грузія відступила на своєму шляху євроатлантичної інтеграції та зміцнення демократії", — йдеться в повідомленні дипмісії.

Розкритикували "Мрію" і в НАТО: спецпредставник генсека Альянсу по Кавказу і Центральній Азії Джеймс Аппатурай порадив Тбілісі дотримуватися "євроатлантичних демократичних стандартів".

Тим часом в Штатах, за даними журналістки Елісо Кіладзе, вже розглядають варіант з введенням санкцій щодо влади Грузії.

"Я отримала інформацію з США: посла Бакрадзе викликали до Держдепартаменту вранці. Санкції торкнуться високопоставлених державних чиновників (Гарібашвілі (прем'єра), Гомелаурі (глави МВС), Залкаліані (глави МЗС), Лілуашвілі (глави Служби безпеки), Чубінідзе (начальника Служби держохорони), Шотадзе (генпрокурора) ", — пише Кіладзе в Facebook.

Поки що важко сказати, чи правильні відомості Кіладзе. Можливо, Вашингтон і не побажає так одразу форсувати події і ризикувати відносинами з важливим союзником на Чорному морі.

З іншого боку, ще після того, як Тбіліський міськсуд тільки постановив затримати Мелію, Держдепартамент давав зрозуміти, що переслідування лідера опозиційної партії поставить під сумнів євроатлантичні устремління Тбілісі.

МВС Грузії у відповідь на критику з США і ЄС тоді повідомило про те, що вони відклали виконання рішення суду. Але, як бачимо, ненадовго.

Виходить, що влада або проігнорувала натяки з США, або ж вирішила, що обурення партнерів не буде надто сильним або довгограючим.

І "Мрія" прорахувалася. Намагаючись хоч якось збити хвилю обурення і критики, в партії влади вирішили використати випробувану технологію "Жертви не вони, а ми" і заявили про масовану кібератаку на свої і урядові веб-ресурси.

Звичайно ж, відповідальність одразу поклали на ЄНР і закликали правоохоронців розпочати розслідування.

З гнучкістю колоди

Ось, власне, така хронологія вчорашніх подій в столиці Грузії, які, очевидно, будуть лише прологом до більш глобальних потрясінь.

Які, втім, були неминучі після проведених восени парламентських виборів.

Вибори ці опозиція — блок з декількох партій, включаючи ЄНР, — програла "Мрії" з невеликим, але достатнім для формування правлячою партією більшості розривом.

Надії змінити нарешті парламентську картинку зазнали краху. Тому опозиційні партії спробували розіграти карту "вкрадених виборів". Не вийшло. Цілком можливо, що фальсифікації, про які заявляли опозиціонери, були. Але не в таких масштабах, щоб вимагати нових виборів. Та й міжнародні спостерігачі підтвердили легітимність виборів.

Опозиція пішла іншим шляхом і заявила, що результати виборів не визнає і буде бойкотувати парламент, попередньо зливши другий тур виборів.

США і Євросоюз рекомендували їй, навпаки, брати участь в роботі парламенту і прямо впливати на законодавчі процеси. Опозиція до поради не прислухалася, але щось змінити також не вдалося, оскільки "Мрія" ходила в парламент і без представників від опозиції.

Також партія влади достеменно зробила висновки з тодішньої реакції США і Європи і вирішила, що цілком може дозволити собі тепер притиснути провідну опозиційну партію, обезголовивши її.

І помилилася, адже переслідування Мелії спровокувало розкол всередині партії (Гахарія пішов з поста прем'єра).

По-друге, що значно важливіше: проти влади Грузії ополчилися західні партнери.

По суті, "Грузинська мрія" Іванішвілі зробила ту саму помилку, що і опозиція під час виборів, — продовжила гнути свою лінію, коли слід було б проявити гнучкість.

Причому привід, якщо на секунду забути про політичну доцільність, у неї менш благородний: тоді опозиція стала в позу через фальсифікації, а "Мрія" зациклилася на Мелії через протести, викликані приїздом депутата з країни, яка в 2008 р. вторглася на територію Грузії і окупувала п'яту частину її територій.

Якщо "Мрія" не зупиниться зараз і доведе справу Мелії до тюремного терміну, то це буде вже не політична боротьба. Далі — або масові репресії, або нові протести і переформатування всієї структури влади.

У разі репресій Сполучені Штати дійсно можуть ввести санкції, а також звести до мінімуму співробітництво з Грузією, в рамках НАТО в тому числі.

Це не на руку ні самій Грузії, ні Україні в контексті чорноморського партнерства обох країн. Крім того, не можна не помітити, що події в Грузії — це чіткий приклад для української влади. Приклад того, як буде реагувати Захід на можливі переслідування опозиції. Національної, зрозуміло: російські проксі тут не беруться до уваги.