Кістка в горлі. Путін радить Трампу "іранський сценарій" для КНДР
Комітет начальників штабів Південної Кореї заявив про запуск в ніч на середу (вечір у Києві, день у Штатах) Пхеньяном нової балістичної ракети. Інформацію оперативно підтвердили в Токіо і Вашингтоні. Південнокорейське агентство Yonhap поінформувало, що ракета, випущена з прилеглої до столиці КНДР провінції Пхенан-Намдо, пролетіла 960 км, досягнувши висоти 4,5 тис. км. Схожі дані озвучили в японському оборонному відомстві, повідомивши, що МБР впала в 250 км від північної префектури Аоморі, тобто в межах виключної економічної зони Японії.
Також міністр оборони Японії Ицунори Онодэру зазначив, що наказу збити північнокорейську ракету не надходило, оскільки вона не могла впасти на територію країни або в територіальних водах. Хоча насправді японцям просто нічим було б це робити. Прем'єр-міністр Сіндзо Абе, в свою чергу, вимагає проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН. "Необхідно, щоб міжнародне співтовариство повністю дотримувався санкцій щодо Північної Кореї", — підкреслив він.
Штати під прицілом
Токіо схвильований не просто так. Новим випробуванням північнокорейської МБР вкрай стурбовані і в Вашингтоні. Так, глава Пентагону Джеймс Мэттис звернув увагу на висоту польоту. "Північна Корея приблизно дві години тому запустила міжконтинентальну балістичну ракету. На цей раз вона летіла вище, ніж у всіх попередніх запусків... В цілому я хочу сказати, що Північна Корея продовжує робити спроби створити зброю, яка загрожує миру в регіоні і в усьому світі, зокрема Сполученим Штатам", — заявив він.
Американський міністр оборони абсолютно прав, що тепер ракети КНДР нехай і мають проблеми з двигунами повернення в атмосферу, але вже сформувалися в якості повноцінної загрози для США. Як пише для Union of Concerned Scientists фізик Девід Райт, якби Пхеньян запустив МБР не в тестовому режимі, а за нормальної бойової траєкторії, то ракета могла б уразити ціль в будь-якій точці континентальної частини Сполучених Штатів і навіть деяких островів Карибського моря — пролетіти 13 тис. км. Тепер КНДР представляє ще більшу загрозу, нарощуючи темп підготовки ракети з ядерною боєголовкою.
З повідомлення Центрального телеграфного агентства Кореї (ЦТАК) стало відомо, що, по-перше, запущена у вівторок ракета — це "Хвасон-15", здатна нести ядерну боєголовку. По-друге, державні ЗМІ КНДР підтвердили, що "Хвасон-15" може вразити всю материкову Америку. По-третє, підкреслили, що наказ віддавав особисто Кім Чен Ин (а хто ще, власне?). І по-четверте, Пхеньян заявив, що країна "реалізувала велику історичну задачу, завершивши створення державних ядерних сил". Ядерна загроза окреслена. Сам пуск можна сприймати як відповідь на внесення Північної Кореї Штатами в списку країн — спонсорів тероризму, а також на військові навчання і нарощування присутності американських ВМС у регіоні. У КНДР при цьому називають себе "відповідальною ядерною державою" і "миролюбною державою", що в сукупності з винятково показовим тестуванням "Хвасон-15" допускає пропозицію Захід сісти за стіл переговорів з метою ослаблення/скасування санкцій. Що влаштувало б і Москву, хоча перманентна загроза з боку Північної Кореї навіть більш вигідна росіянам.
Російський фактор
В черговий раз проглядається певна синхронність у діях між росіянами і КНДР. Буквально напередодні, 27 листопада, заступник голови МЗС РФ Ігор Моргулов на полях Азійській конференції дискусійного клубу "Валдай" в Сеулі заявив, що Москва запропонувала Вашингтону дорожню карту щодо КНДР, одним з пунктів якої є прямий діалог. З подачі Моргулова, Росія взагалі нібито стримує Північну Корею, але США "намагаються дестабілізувати ситуацію, влаштовуючи навчання з Південною Кореєю". Тому, як стверджує заступник Лаврова, "існує апокаліптичний варіант розвитку подій в цьому регіоні". "Дуже сподіваюся, що вистачить здорового глузду у регіонального співтовариства, щоб цей негативний сценарій не реалізувався", — додав він.
Як тільки Москва озвучила свій песимістичний прогноз, Кім зайнявся його реалізацією. Чого в Росії явно чекали, оскільки дуже швидко після запуску МБР з'явилися розгорнуті, прописані коментарі балакучих голів з Росії. Відомий перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клинцевич зазначив, що пуск — спроба простежити реакцію Вашингтона, у якого, як сподівається російський сенатор, "достатньо мудрості, щоб утриматися від якихось дій". "Світ сьогодні досить крихкий, щоб випробовувати його на міцність. Росія готова дати різку відсіч по всіх лініях, у тому числі через інститути ООН, будь-яким спробам ускладнити ситуацію в світі, від кого б вони не виходили. Делегація російського парламенту, що знаходиться зараз в КНДР, ще раз це підтвердила", — сказав Клинцевич.
В унісон з сенатором заспівав і Казбек Тайсаєв, голова делегація Держдуми по лінії "групи Дружби" з парламентом КНДР: "Варто визнати, що і Вашингтон і Сеул неодноразово провокували керівництво Північної Кореї як своєю риторикою, так і проведенням військових навчань у безпосередній близькості від кордонів КНДР". "Росія не може залишатися осторонь, так як все це відбувається поблизу наших кордонів", — додав Тайсаєв. Очевидно, що Росія буде знову виводити тему з КНДР на перший план і триматися в стороні не планує, оскільки фактично зайняла місце арбітра. Китай посунули. І зі сторони Москви слід очікувати масштабної медійної кампанії, в якій, звичайно ж, знайдеться місце історії з двигунами "Південмашу" в північнокорейської ракети. Тим більше, що факт наявності: Пхеньян дійсно зробив технічний прорив і ймовірність того, що це сталося без допомоги ззовні, зникаюче мала. Росія є найбільш імовірним джерелом як технологій, так і готових конструкцій, але Москва все ще намагається перевести стрілки.
Дилема
Вашингтон ігнорувати загрозу не може. Дональд Трамп у вівторок скликав прес-конференцію з парторганизатором республіканців, сенатором Мітчем Макконнелл і спікером Палати представників Підлогою Районом, щоб поговорити про податки. Але також з серйозним обличчям коментував дії Пхеньяну. "Цей ракетний запуск не змінить нашого підходу до проблеми КНДР. Ми подбаємо про це, з цією ситуацією ми впораємося", — заявив президент США.
Питання в тому, як у Білому домі і Пентагоні будуть справлятися з цією ситуацією. Поки бачаться два варіанти відповідних дій, причому обидва погані. Перший: аналогічна іранської політика Сполучених Штатів. Тобто санкції, помірне політичний тиск, але без ескалації, продаж Південної Кореї атомних підводних човнів, зміцнення ракетного щита Аляски і Каліфорнії. І прямі переговори. Проблема, однак, у тому, що після таких яскравих і жорстких демаршів Трампа подібне відступ в очах його електорату буде виглядати капітуляцією, а в очах іноземних гравців — проявом слабкості нинішньої адміністрації США з усіма витікаючими наслідками: розгойдуванням союзницьких відносин з друзями і більш нахабним поведінкою недругів. В цих умовах потрібен рішучий позитивний сигнал, і початок війни таким безумовно не є.
Між тим другий варіант — саме силовий.
З військовою операцією все складно однозначно. Є ряд проблем. По-перше, це Росія і Китай. Обидві країни мають спільні кордони в КНДР і інтереси на півострові. Піднебесна стала на бік Заходу, підключається до санкцій. А ось РФ вже словами Клинцевича і Тайсаева дала зрозуміти, що буде протидіяти будь-яким спробам покарати Пхеньян. Така позиція створює складності для моделювання ситуацій, в тому числі опрацювання технічної сторони операції. Як і пробіли в знаннях про внутрішньополітичну та соціальної ситуації в самій закритій країні світу. Дефіцит інформації заважає і планів замаху на Кіма, причому не стільки власне їм, скільки прогнозування подальшого розвитку ситуації. Що станеться, якщо Кіма не стане, передбачити неможливо.
Ті, хто біжить з Північної Кореї, не самі надійні джерела інформації. Як в силу малої поінформованості, так і в силу схильності до экстраполяциям. Біженець у силу ряду причин не може надати об'єктивну оцінку. Так, незадоволених в КНДР може бути дуже навіть немало. Але який це відсоток, скільки людей готові відкрито підтримати реконструкцію держави після усунення Кіма, хто заляканий і буде відсиджуватися в своїх комірках, невідомо. Отже, у Вашингтоні багатьох військових, чиновників, аналітиків чекають безсонні ночі, щоб зрозуміти, як краще відреагувати на нову провокацію Північної Кореї, ну, і Кремля.
