Майже конфедерат. Чому Верховний Суд дозволив Трампу балотуватися

Сьогодні у Сполучених Штатах супервівторок – так називають день у лютому або на початку березня, коли найбільша кількість штатів проводить праймеріз кандидатів від Республіканської та Демократичної партій. Цього року, як і в 2020, у супервівторок голосуватимуть 15 штатів.

Однак найімовірніший номінант в кандидати на посаду президента від Республіканської партії – Дональд Трамп – вже святкує "перемогу", як він радісно повідомив в Truth Social.

Ні, вибори він ще не виграв. Власне, і номінацію від партії ще не здобув, але має неабиякі шанси перемогти на виборах, зокрема, і завдяки вердикту Верховного Суду США у справі за позовом Трампа до Норми Андерсон. Це республіканка і колишня членкиня Конгресу штату Колорадо, яка на прохання організації Citizens for Responsibility and Ethics, або ж CREW (Громадяни за відповідальність та етику) разом з іншими консерваторами, які вкрай критично ставилися до подій 6 січня 2021 р., долучилася до судового процесу у Верховному суді Колорадо про заборону Трампу брати участь у праймеріз у штаті.

Власне, "завербовані" CREW республіканці в своєму позові послалися на 14-поправку до конституції США, а саме до третього пункту, який містить норму про заборону обіймати державні посади особам, причетним до заколоту або повстання проти федерального уряду.

Верховний Суд штату Колорадо прийняв аргументи адвокатів цих шести представників виборців і 19 грудня 2023 р. постановив: через штурм Капітолію, а саме причетність Трампа до цієї події, він має бути виключений зі списків кандидатів на праймеріз від РП. Згодом суд штату Мен (теж у грудні) і суд штату Іллінойс (28 лютого 2024 р.) ухвалили аналогічні рішення щодо Трампа.

Звісно ж, республіканці подали апеляцію до Верховного Суду США, який зрештою 4 березня оприлюднив своє рішення на 20 сторінках, згідно з яким, якщо коротко, Трамп може брати участь у праймеріз.

"Конфедератська" поправка

А тепер розгляньмо вердикт більш детально.

У 1862 р., під час Громадянської війни, Конгрес США ухвалив Закон про конфіскацію (The Confiscation Act), одна з норм якого визначила участь у повстанні як федеральний злочин, що карався позбавленням права обіймати посади в США.

За шість років, 1868 р., вже після війни, в США було прийнято запропоновану Конгресом 14-поправку до основного закону, яка посилила федеральну владу і певним чином зменшила автономність штатів.

Безпосередньо ж 3-й пункт цієї поправки, нагадали у Верховному Суді, мав на меті позбавити конфедератів, колишніх повстанців, які порушили свою присягу захищати конституцію, можливості знов отримати владу в країні.

Але є одне важливе але, що стосується ні тільки 3-го пункту, але й п’ятого.

Так у Верховному Суді зазначили, що штати можуть ухвалювати рішення щодо позбавлення "повстанців" права обіймати посади, але посади в штатах, а не на федеральному рівні, оскільки до федерального уряду їх обирають за волею всієї країни. Тобто окремий штат не може впливати й коригувати діяльність федеральної влади США.

Єдиним органом, який дійсно має повноваження ухвалювати відповідні рішення чи процедуру ухвалення таких рішень, зазначених у 14-ій поправці, згідно з п'ятим пунктом цієї поправки, є тільки Конгрес Сполучених Штатів.

Хоча Верховний Суд водночас також визнав, що штати можуть впливати на перебіг виборів президента чи конгресменів, згідно із законодавством про вибори, і виборці як організатори цих виборів. Втім, судді все ж вважають, що підстав для застосування 3-го пункту поправки немає жодних. Штати можуть регулювати процес виборів, але, на думку Суду, не можуть примушувати Конгрес розглядати рішення щодо, скажімо так, "повстанців", адже це призвело б до "розбалансування федеральної влади".

Всі питання до Конгресу

Якщо узагальнити, Верховний Суд у справі "Трамп проти Андерсон" по суті переклав на Конгрес відповідальність за допущення чи недопущення Трампа до праймеріз.

Та чи ухвалить Конгрес таке рішення? Чи взагалі його розглядатиме?

Враховуючи той факт, що контроль над нижньою палатою – Палатою представників — мають республіканці, то вочевидь цього не станеться.

З іншого боку, най Верховний Суд США і не визнав Трампа, так би мовити, "конфедератом" по суті, проте своїм вердиктом вже прописав його в законодавчій і судовій історії як заколотника.

По-друге, 14-та поправка вже майже 160 років захищає США від небезпеки сепаратизму, обмежуючи так сильні суб’єкти як штати у можливості впливати на федеральну владу, чи чинити на неї тиск.

Є резон припустити, що якби у справі Трампа було протилежне рішення, то в Штатах було б створено прецедент, що у перспективі міг бути використаний проти федеральної влади. Зокрема, проти її представників з лав Демпартії. Тому рішення Суду, якщо дивитися на нього крізь призму поточних виборів, зараз має більше медійно-електоральний ефект, який консолідує прихильників Байдена і Трампа і водночас ще більше поляризує американське суспільство.