Македонська пастка. Як Ціпрас розплачується за шашні з Путіним
Основні "просоюзные" видання Європи, абстрактні перипетіями навколо Брекзита, а також американськими справами, практично проігнорували новий раунд грецьких протестів, на цей раз пов'язаних з македонським питанням.
Ймовірно, до масових побоищам в Афінах з будь-якого приводу вже всі звикли, але в даному випадку є ряд нюансів.
По-перше, здається, замість лівого домінування в Греції може початися правий перехрест (до речі, серія дострокових виборів вже показала, що вплив ультраправих поступово зростає), оскільки якась перспектива падіння уряду Ціпраса все-таки є.
По-друге, в тіні публічної політики явно змагаються зарубіжні впливу - з одного боку, Греція побила горшки з Росією із-за грубого тиску і шпигунства останньої, з іншого - Москва не залишає надій повернути собі цей плацдарм.
А по-третє, у разі появи в Греції правого уряду, воно може примкнути до Варшави і Риму, які обережно промацують можливості створення нової осі в ЄС.
Майже відбувся компроміс
Насамперед, зазначимо, що ще 2 листопада уряд Македонії затвердив проект поправок до конституції, якими передбачається зміна назви країни. Текст цих поправок був узгоджений з Грецією. Далі, 11 січня парламент Македонії (вірніше, колишньої Югославської Республіки Македонія - назва, під яким держава входить до ООН, англійська абревіатура FYRM) прийняв поправки, які дозволяють провести перейменування країни в Північну Македонію. При цьому 81 депутат із 120 (при мінімально необхідних 80) македонського парламенту проголосував за цю зміну. Іншими словами, комбінація далася македонцям політично вкрай непросто.
Заключним кроком на шляху реалізації угоди має стати його схвалення грецьким парламентом. Тепер, щоб угода Зорана Заева і Алексіса Ціпраса набуло чинності, його повинні ратифікувати щонайменше 151 з 300 законодавців в Афінах (тобто проста більшість).
Примітно, що в той же час прокуратура міста Скоп'є почала попереднє слідство проти глави Македонії Джорге Іванова через його відмови підписати закон про мови і договір з Грецією про зміну назви країни. Показово, що одночасно македонські влади переслідують втік до Угорщини екс-прем'єра Бориса Груевского, звинуваченого в корупції.
Ці сюжети роблять позиції македонського керівництва у тилу кілька хиткими, але тепер такими можуть стати і з позиції грецького уряду. Так що, мабуть, модерація з боку Брюсселя, а також Далекого Заходу в особі Лондона і Вашингтона необхідна. Але сьогодні їм явно не до Афін та Скоп'є.
Так чи інакше, ця непроста комбінація дозволяє припинити суперечку з Грецією, який триває з 1991 р., оскільки Греція має однойменну провінцію, яка в античні часи стала колискою імперії Олександра Македонського. Проте навіть таке рішення політично чутливе. Не дивно, що Росія знову спробувала вставити свій кіготь в ситуацію. МЗС РФ вибухнув коментарем, що, мовляв, "рішення уряду Македонії про перейменування країни - не відображення волі народу". Афіни на це відреагували різко і в жорсткій формі - в черговий раз попросили не втручатися у внутрішні справи Еллади.
А 13 січня через суперечку про назву пішов у відставку... вже міністр оборони Греції Панос Камменос. Він також заявив, що його права популістська партія "Незалежні греки" виходить зі складу коаліційного уряду. І тут дивина - що ж це він раніше не виходив? Адже процес вирішення спору просувався вже другий рік. І наскільки незалежні "Незалежні греки" в умовах, коли основна партія коаліції, лівий альянс СІРІЗА посварилася з Москвою, яка тепер в Європі ультраправих?
До речі, 18 січня спікер грецького парламенту Нікос Вутсис заявив, що грецькі депутати проведуть голосування щодо перейменування Македонії до кінця наступного тижня. І знову запалали фаєри.
Майже зірвався компроміс
Незабаром після того, як стало відомо про відставку Камменоса, Ціпрас начебто (офіційної заяви про це не було) поставив перед головою парламенту Нікосос Вуцисом питання про довіру уряду. Схоже, це питання буде вирішуватися одночасно з голосуванням про перейменування, хоча це настільки ж ризиковано, наскільки і спроби Мей у Великобританії протягнути через парламент свою, відверто кажучи, дивну угоду з ЄС. Так що, ймовірно, два грізних голосування уряд зможе розвести.
Не минуло й тижня після відставки міністра оборони, як під час масових, і, як зазвичай це буває у Греції, агресивних протестів в Афінах постраждали 25 поліцейських. Якась група протестувальників (нібито анархісти) кидала в поліцію різні предмети і димові шашки. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ проти демонстрантів, щоб змусити піти групу демонстрантів з мармурових сходів, що веде від пам'ятника Невідомому солдату до входу в парламент. Анархісти стали кидати банки з фарбою, палиці, каміння і димові шашки в поліцейських, прикрывавшихся пластиковими щитами.
Потім в іншого в'їзду на територію парламенту анархісти (?) намагалися зламати металеву огорожу, кидали в поліцейських пляшки із запальною сумішшю і шматки мармуру. У відповідь поліція знову застосувала сльозогінний газ, хмари якого поширилися над площею і фактично змусили людей почати згортати мітинг.
В лікарню доставили чотирьох мітингувальників, які постраждали від сльозогінного газу, побитого фотокора і ще одного чоловіка з ножовим пораненням.
Поліція поки не пов'язує цей випадок з проведенням мітингу, але від цього віє чимось знайомим: провокацією з метою посіяти хаос і розлютити обидві сторони до крайності. Так що ультраліві та ультраправі видання стали щосили розписувати злодійства кривавого режиму, а кому це на руку - давно зрозуміло.
Оцінки кількості демонстрантів різняться. За офіційними даними, в мітингу взяли участь 100 тис. чоловік, які приїхали з різних районів Греції. За даними опозиції, протестуючих було не менше 200 тис., які приїхали на трьох тисячах міжміських автобусах в Афіни з північних і центральних районів Греції.
Правда десь посередині, як і те, що, на відміну від Парижа, для Афін різноманітні погроми - звичайна справа. У розумінні виспівували патріотичні пісні незадоволених громадян Македонія - це тільки Греція, і якщо влада поступилися сусідам, погодившись, що вони нехай і "Північна", але все ж Македонія, але не грецька Македонія, це страшне зрада. І як-то це попахує ідеологічним розворотом, біда тільки, що вже сильно вправо. Правда, вважається, що за протестом не стоїть жодна помітна політична сила - як, до речі, по суті, і у Франції, і демонстранти самі створили оргкомітет, кинувшись на витрати. Взагалі-то, з урахуванням трьох тисяч автобусів у збіднілій Греції, повірити в це складно, але партійних прапорів начебто й справді не було.
Прямих доказів проти Росії поки немає - але із зовнішніх гравців в блокуванні інтеграції маленької Македонії в НАТО і ЄС може бути зацікавлена тільки Москва. Саме це - продовження зовнішньополітичної блокади країни - і станеться, якщо голосування в грецькому парламенті провалиться, а уряд Ціпраса піде у відставку. Як і - опосередковано - цей новий бедлам може бути і проявом помста Кремля за роль, яку зіграв грецький світ як такий в отриманні української церквою автокефалії. Разом з тим роль РФ все-таки не варто переоцінювати - бита кризами Європа продовжує хворіти "образою почуттів віруючих", незалежно від предмета їх вірувань. Будь це "змова еліт", "острівний суверенітет" або навіть Іскандер Дворогий, тобто, звичайно, Олександр Македонський.
