Ріші 5%. Чого чекати від найбагатшого в історії прем’єра Британії

Цього разу головним опонентом очільника заколоту проти Бориса Джонсона була амбітна Пенні Мордонт, ексміністерка торгової політики та перша жінка-міністр оборони Британії (теж вже "екс"), чиї власні позиції в партії значно посилилися останнім часом. Але недостатньо для того, щоб набрати необхідні 100 від 357 голосів членів парламенту від Консервативної партії для подальшої боротьби за крісло.

Сунак отримав перемогу автоматично, бо окрім нього ніхто не отримав ці 100 голосів. Точніше буде сказати, що була ще одна людина, яка набрала 102 голоси, але вона зняла свою кандидатуру.

І це Борис Джонсон – попередник Ліз Трасс, який після певних коливань пішов все ж з посади прем’єра саме внаслідок конфлікту з Сунаком, з яким ще рік тому був у вельми приязних відносинах.

Сунак тоді довго не чекав і одразу висунув свою кандидатуру, але програв Ліз Трасс з різницею у 20 тис. голосів членів партії.

Тому є пояснення, навіть декілька, але про це згодом. Бо спершу все ж варто зрозуміти, чому Борис Джонсон вирішив наразі не повертатися на Даунінг-стріт, 10.

Після скандальної відставки Трасс, яка була прем’єром півтора місяці, вся Велика Британія та навіть левова частина України із зрозумілих причин очікували на тріумфальне його повернення. Проте цього не сталося, хоча він і мав непогану підтримку в партії. Насправді, згідно з опитуваннями, він очолював список кандидатів на пост лідера партії та очільника уряду. Що було обумовлено передусім проектом бюджету кабінету Трасс, який розкритикували за непродуманість і незрозумілість в контексті виходу з економічної кризи.

І от тут мав з’явитися Борис Джонсон, протеже якого була пані Трасс. Це наштовхувало на гіпотезу щодо існування певної політичної комбінації, мета якої – поставити наступником(цею) людину, яка б спричинила ще більший скандал, аніж ковід-посиденьки Джонсона, і дозволила б цим йому виглядати рятівником британського суспільства.

Якщо це припущення, в тому числі "ДС", щодо "операції повернення" і було справедливим, то цього вже ми не дізнаємося саме через рішення Джонсона.

Але чому він вирішив так, як вирішив?

По-перше, його перевага у змаганнях за пост лідера із Сунаком під час голосування була б мінімальною. Тобто якби він у відсотковому співвідношення отримав би на 1-3% більше голосів, то перемогу можна було б вважати сумнівною з точки зору консолідованості партії та підтримки нею як його програм, так особисто Джонсона. Це, звісно, і про питання його легітимності в якості очільника уряду.

По-друге, маємо також поточне категоричне несприйняття Джонсона двома групами Торі – групами Мордонт і Сунака. Вони відмовилися з ним працювати в разі перемоги. Отже розкол в партії триває і, в принципі, посилюється.

Саме тому перемога на виборах лідера Торі для Бориса Джонсона не була б тріумфальним поверненням на міцні позиції. Вони були б вельми хиткі.

Скандальний аристократ

Якщо говорити як про подальші дії в якості прем’єра в контексті боротьби з економічною кризою, так і про електоральні перспективи, то ахіллесова п’ята Ріші Сунака – його статус. Якщо, звісно, не згадувати про те, що прем'єрство йому принесли голоси сотні друзів — адже навіть внутрішньопартійних виборів не проводилось. Це хоч і законно, але б'є по його легітимності в очах громадян.

Так от, Сунак — заможний. Дуже заможний. Його статки оцінюються у 200 млн фунтів стерлінгів, а його дружини – Акшаті Мурті, доньки індійського мільярдера, багатшої за британського монарха – 700 млн фунтів.

Коло його спілкування – виключно аристократи та банкіри.

І в цьому нічого немає поганого (якщо ви не більшовик). Але до його становища у суспільстві прикута зараз увага через пропоновані ним ідеї щодо виходу з кризи і економічна політика загалом.

Наприклад, він прагне "урізати" Універсальний кредит. Це урядова програма підтримки громадян з низькими або взагалі відсутніми доходами. Йдеться про виплати на житло, з безробіття, на працевлаштування, певні податкові пільги.

Окрім того, на противагу "лівішій" Ліз Трасс, Ріші Сунак пропонує навпаки підвищити податки для працюючих британців, оскільки вбачає в цьому один із засобів чимшвидшого виходу з кризи.

Водночас він проти збільшення субсидій задля компенсації витрат на електроенергію (що пропонувала Трасс) на тлі енергетичної кризи, спричиненої агресією Росії проти України та Європи.

І варто згадати, що в якості канцлера казначейства (міністра фінансів) він забезпечив скорочення податків для заможних британців з рідного для нього банківського сектору у розмірі 7,3 млрд фунтів. Словом, це прем'єр тих умовних 5% заможних і дуже заможних людей, які очікувано стануть іще заможнішими.

Був ще й скандал через те, що Сунак не стільки працював у фінансовому секторі США, скільки через те, що він мав грінкарту і одночасно 18 місяців займав посаду міністра фінансів. Тобто відповідав за фінансову політику Сполученого Королівства, водночас сплачував податки у Сполучених Штатах.

Ще один скандал було спричинено під час пандемії. Так, Ріші Сунак як міністр фінансів в цілому дуже навіть непогано відреагував на нові виклики для економіки і запустив програму підтримки малого бізнеса. Але, як виявили журналісти Times, цією програмою скористалися шахраї.

Малий бізнес мав право подати запит на отримання кредитів на суму до 50 тис. фунтів за фіксованою ставкою 2,5% і повернути кошти протягом шести років. Першій рік пандемії відсотки замість бізнесу виплачував уряд. Уразливим місцем були відсутність чіткого контролю над транзакціями, адже заявки подавали безліч британців, які під це швидко створювали компанії, а потім одразу переганяли кошти на інші рахунки. Власне шахраї завдяки цій схемі заробили близько 1,3 млрд фунтів. Це збитки скарбниці, яку тоді очолював Ріші Сунак. І зараз, коли розслідування ще триває, йому постійно про це нагадають.

Як і про його власну схему. На початку 2022 р. преса дізналася, що дружина Ріші Сунака не мала постійного місця проживання в Британії (але проживала), а тому не сплачувала податки. Йдеться про 20 млн зекономлених нею фунтів стерлінгів. Потім Мурті запевнила, що сплачуватиме податки, щоб її чоловікові дали спокій. Але, як то кажуть, осад залишився. Особливо, якщо врахувати пропозицію Сунака підвищити податки для робочого класу.

Непевне майбутнє

Ріші Сунак має образ типової людини, що народилася зі срібною ложкою у роті.

Він подарунок для опонентів Торі – Лейбористської партії, яка не втомлюється бити по всіх "соціально несправедливих" епізодах кар’єри та життя без п’яти хвилин прем’єра Британії.

Якщо він почне впроваджувати свої економічні прожекти, то тим самим посилить лейбористів, які знов вимагають дострокових виборів. З їх боку це розумно, оскільки рейтинг Торі рекордно низький – в районі 19%. І на дострокових виборах лейбористи просто знищать консерваторів.

Але з Сунаком рейтинг може знизитися ще більше, якщо він не знайде рішення для виходу з економічної кризи, яке б не було надто болючим для британців, в яких немає друзів серед аристократів.

Тож так чи інакше, але лейбористи у виграшному становищі – або у найближчі місяці, або в 2024 р. на чергових виборах

І це не дуже добра новина для Києва, оскільки "ліві", цілком імовірно, почнуть працювати на зменшення рівня участі Британії у питанні закінчення російської війни проти України.

З іншого боку, Сунак — теж не ідеальна кандидатура в цьому сенсі. Він підтримує Україну, але водночас каже про високі затрати від війни саме для Британії. І не забуваймо про те, що його тесть – батько індійського IT-сектора – Нараяна Мурті непогано заробляв в Росії через свою компанію Infosys, яка працювала в РФ до квітня поточного року. Тобто коли преса почала вивчати біографію доньки мільярдера, вони швиденько вирішили приєднатися до світового демаршу проти держави-агресора.

Звісно не факт, що Ріші Сунак розверне британську політику на 180 градусів і почне шукати діалогу з Москвою, бо в Британії, зокрема і серед Торі, є стійка підтримка України, але це можна припустити, наприклад, скорочення поставок до Києва саме військового призначення.

Хоча якщо у новому кабміні на свої посаді лишиться Бен Воллес, який показово відмовився змагатися за посаду лідера, надавши перевагу рідному міноборони, то він буде яким-неяким запобіжником стрімкого відкату української політики Лондону.