Слуги народу. Як в Боснії наркодилер і військовий злочинець депутатами стали

У Боснії і Герцеговині вибори проходять так само "весело", як в Україні, а іноді балканська виборча специфіка перевершує навіть українську за ступенем абсурдності.

Останні місцеві вибори БіГ стали чудовою ілюстрацією політичного сюрреалізму Балкан.

"У мене грам завжди був грамом"

Центральна виборча комісія БіГ затвердила остаточні результати місцевих виборів, що відбулися 15 листопада.

Згідно з даними ЦВК кандидат від партії "Народ і справедливість" Абдула Ілязович отримав місце в місцевій раді округу Брчко. 25-річний Ілязович став наймолодшим членом парламенту Брчко за всю історію. Однак не молодість зробила його знаменитим як у всій Боснії і на Балканах, а й далеко за їх межами.

Справа в тому, що Абдула Ілязович три роки тому був засуджений за збут марихуани. Однак, коли про цей факт стало відомо широкій громадськості, він заявив, що не хоче уникати свого минулого і "замітати" факти зі своєї біографії "під килим". "Те, що сталося, — результат моєї помилки трирічної давності. Моє резюме далеко від ідеалу. Я не кажу про себе, що у мене все добре. Але я хочу бути хорошим, і я хочу показати, що людина може приносити користь суспільству, коли вона оточує себе хорошими людьми і направляє свою енергію на соціальне благополуччя", — заявив колишній наркоторговець.

"Одна помилка, яку робить людина, не повинна бути перешкодою для того, щоб стати краще і бути корисним для оточуючих", — упевнений Ілязович. "Я знаю, що облажався, і мені не піти від цього. Просто щоб ви знали: у мене грам завжди був грамом. Чесність понад усе", — заявив він.

Після цієї заяви Ілязович знайшов популярність не тільки на Балканах, але і далеко за межами регіону, а його фраза "у мене грам завжди був грамом" стала справжнім мемом.

Цікаво, що під час виборчої кампанії Ілязович взяв участь в журналістському розслідуванні схем купівлі голосів.

Представившись партійними активістами, журналісти Центру журналістських розслідувань організували зустріч Ілязовича з "виборчими дилерами". Зустріч пройшла в кафе на заправній станції в Брчко після короткого обміну повідомленнями. Все виглядало як взаємовигідне співробітництво — Ілязович повинен був віддати 6500 КМ, конвертованих марок (3330 євро), і отримати натомість 130 голосів на виборах, "продавці" збиралися заплатити по 50 КМ (трохи більше 25 євро) за голос, а частину грошей залишити собі.

Але для одного боку "все пішло не так" — угода була таємно записана, а запис був переданий поліції і прокуратурі.

Зрозуміло, що Ілязович взяв участь в журналістському розслідуванні, щоб показати, що розкаявся, — ну і для власної реклами. Так чи інакше, його "чесність" і участь "в боротьбі з корупцією на виборах", врешті-решт, справили враження на виборців. У підсумку колишній наркодилер отримав 31,86% — 801 голос, обігнавши кандидата, який посів друге місце, на три голоси.

"Баба" — президент сепаратистської республіки

Екснаркодилер Ілязович — не єдиний специфічний обранець в місцевих органах влади Боснії і Герцеговини.

На виборах мера муніципалітету Великої Кладуші перемогу здобув Фікрет Абдич.

У червні нинішнього року його звинуватили у зловживанні службовим становищем і махінаціях з тендерами, деякий час він перебував за гратами, але до суду справа не дійшла. Але цей епізод не найцікавіший в його біографії.

Фікрет Абдич "Баба" під час війни в 1990-х був — ні багато ні мало — президентом одного з сепаратистських утворень на території Боснії і Герцеговині — т. зв. "Автономної області Західна Боснія". Невизнана держава на кордоні з Хорватією фактично була створена на базі приналежного Абдичу сільськогосподарського концерну Agrokomerc, який працював в районі Великої Кладуші з 1980-х років. Свого часу це було одне з найбільших підприємств Югославії, а Фікрет Абдич був легальним мільйонером.

"Автономна область Західна Боснія" була союзником "Республіки Сербської" в Боснії і Герцеговині та сепаратистської "Республіки Сербська Країна" в Хорватії. Існувала невизнана республіка з 1993 до 1995 р.

Після того, як війська під керівництвом Абдича зазнали поразки, він переховувався в Хорватії, де в 2002 р. був засуджений до 20 років позбавлення волі за військові злочини. Його звинуватили в причетності до вбивства в 1993-1994 рр. 121 мирного жителя і трьох військовополонених і пораненні понад 400 цивільних осіб у Великій Кладуші, сусідньому Бихачі і прилеглих районах. Зокрема, як повідомляється, в "Автономної області Західна Боснія" була створена мережа таборів, де утримували полонених боснійських солдатів. Всього через табори пройшло близько 5000 чоловік — в основному боснійців.

Перебуваючи в хорватській в'язниці, Фікрет Абдич домігся реєстрації своєї кандидатури на боснійських президентських виборах 2002 р. Але програв, набравши всього кілька відсотків голосів.

У 2012 р. Абдич достроково вийшов на свободу, а вже в 2016-му його обрали мером Великої Кладуші. Боснійський закон не забороняв йому балотуватися, оскільки він був засуджений в Хорватії.

Політика і/чи мораль

Є серед новообраних мерів і депутатів БіГ й інші цікаві особистості, які не дружать з законом.

Один з нових градоначальників засуджений судом першої інстанції до двох років позбавлення волі за зловживання службовим становищем та відмивання грошей. Оскільки вирок не вступив в силу, він мав повне право висувати свою кандидатуру на виборах.

Ще один мер перебуває під слідством за військові злочини. Інший засуджений за ДТП зі смертельним результатом.

Боснійський соціолог Есад Байтал вважає, що акцент в обговоренні даної проблеми повинен бути зроблений на тому, чому політичні партії вносять в списки кандидатів, які порушували закон. "Питання в тому, чому партія їх висуває", — говорить Байтал, вважаючи, що саме партії винні в появі політиків з сумнівною репутацією в бюлетенях. На його думку, повинна була б бути моральна відповідальність, але "політика в БіГ і мораль — це небо і земля", "або ви займаєтеся політикою, або ви моральна людина", констатує соціолог.

...Незрозуміло, правда, чому він упевнений, що таке може бути тільки в Боснії.