Лукашенко згадав, як просив Путіна "не мочити" бунтівника Пригожина
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що переконав главу РФ Володимира Путіна жорстко не розправлятися із заколотом ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина
Про це Лукашенко сказав 27 червня під час вручення генеральських погонів у Палаці незалежності, передає "ДС" із посиланням на відео його виступу, яке опублікувала пресслужба.
За словами Лукашенка, рішення "розповісти щось на цю тему (але не все)", він ухвалив напередодні вранці. Підштовхнули його до цього нібито публікації в російських ЗМІ, де "ура-патріоти почали вити і кричати, засуджувати Путіна, вимагати від нього не припиняти кримінальні справи, ловити, мочити, саджати".
Самопроголошений президент РБ виклав свою версію хронології подій 23-24 червня.
"Отже, п'ятниця. Ви знаєте, у нас такий день був щасливий, ми всі готувалися відсвяткувати день випускників. Певна річ, і я був зайнятий цими питаннями. Та й якось, відверто скажу… Отримуючи рідкісну інформацію про те, що відбувається в Росії, у Ростові, на півдні, я якось і уваги особливо не звертав. Війна йде, мало що там відбувається.
Але до ранку суботи з 8 години ранку мені вже надходить тривожна інформація про ситуацію в Росії. Дехто мені там підказує, що пишуть у цих Telegram-каналах, месенджерах… Через ФСБ і наш Комітет держбезпеки, генерала Тертеля мені доповідають: Президент Путін хоче зв'язатися. Будь ласка. Домовилися о пів на десяту, що ми переговоримо в будь-який зручний для нього час. Коли о 10 він виступив, о 10.10 зателефонував і докладно поінформував мене про ситуацію, яка відбувається в Росії.
Поставив (Путіну) кілька запитань, зокрема і про протидію цьому, і зрозумів, що ситуація складна. Не буду конкретизувати цю частину розмови.
Найнебезпечніше, як я зрозумів, — це не в тому, яка вона була, ситуація, а як вона могла розвиватися і її наслідки. Це було найнебезпечніше. Я також зрозумів: ухвалено жорстоке рішення (воно і прозвучало підтекстом у виступі Путіна) — мочити. Я запропонував Путіну не поспішати. Давай, кажу, поговоримо з Пригожиним, із командирами його. На що він мені сказав: "Слухай, Саша, марно. Він навіть слухавки не бере, ні з ким розмовляти не хоче".
Я запитую: "Де він?" — "У Ростові". Я кажу: "Добре. Поганий мир кращий за будь-яку війну. Не поспішай. Я спробую з ним зв'язатися". Він укотре каже: "Це марно". Я кажу: "Добре, почекай". Десь ми розмовляли, напевно, з півгодини. Розмовляли перший раунд хвилин 30 матюками. Винятково. Матюків (я потім уже проаналізував) було в 10 разів більше, ніж нормальної лексики. Він, звичайно, вибачився і почав мені матюками розповідати. Потім він мене поінформував, що на фронті. Пам'ятаю його слова: "Ти знаєш, а на фронті, як не дивно, краще, ніж будь-коли було". Я кажу: "Ось бачиш, не все так сумно".
Об 11 годині… Треба було ще ці телефони знайти… Кажу: "Як із ним зв'язатися? Дай телефон". Він каже: "Найімовірніше, у ФСБ є телефон". Ми уточнили. Встановили до середини дня цілих три канали, за якими ми можемо розмовляти з Ростовом", — зазначив Лукашенко.
Лукашенко також повідомив, що Пригожин одразу погодився поговорити з ним по телефону і під час розмови "у Євгена [була] повна ейфорія".