Гра Зеегофера. Як нелегали з Білорусі змушують німців відгородитися від Польщі

Міграційна криза, яку Москва і Мінськ влаштували Балтійським країнам, досягла серця Європи — Німеччини — і відновила гострі політичні дискусії, тотожні тим, що точилися у 2015 р., але вже з акцентом, що зміщено на пандемію.

Використавши у якості аргументу високий рівень захворюваності в країнах, звідки прибувають мігранти, очільник федеральной профспілки поліцейських Німеччини Гайко Теггац написав лист на ім'я міністра внутрішніх справ Горста Зеегофера із закликом тимчасово ввести прикордонний контроль між ФРН і Польщею.

У листі, опублікованому Bild 18 жовтня, Теггац лякає не стільки міністра (він у курсі), як німців в цілому, з огляду на те, як широко висвітлено лист у пресі, "колапсом" на кордоні, де вже кілька місяців майже "вибухонебезпечно" зростає кількість нелегальних мігрантів, яких затримують при спробах дістатися країни з Польщі. І кількість мігрантів, які незаконно потрапили до ФРН, з серпня сягнула 4,3 тис. осіб.

Формально поліція має залишатися поза політикою задля уникнення ситуацій, в яких політичні інтереси дестабілізують безпосередньо правоохоронні органи, не даючи їм виконувати свої обов'язки у повному обсязі; не кажучи вже про те, що подібні ситуації надають тому чи іншому політику потужний важіль тиску.

Однак, як бачимо, поліція Німеччини раптово вирішила знехтувати державною доцільністю і в політику все ж втрутилася.

Для цього в якості прикриття і було використано профспілку. Так, Теггац — ветеран поліції із 31-річним стажем, але він також і лідер профспілки, тобто організації, яка виступає мостом між правоохоронним органом і політичним керівництвом. Отже, профспілка, залишаючись поліцейською, може сказати те, чого не може представник уряду — наприклад, міністр внутрішніх справ.

Формально Теггац артикулює і підсилює суспільний запит, чого Зеегофер не має права ігнорувати. Він і не став, бо неймовірно оперативно відреагував на лист. Як пише Sueddeutsche Zeitung з посиланням на речника МВС, Зеегофер має намір на засіданні уряду обговорити кризу на кордоні і запропонувати заходи щодо її подолання.

Міністр явно врахував помилки, яких припустився під час міграційної кризи 2015-2016 рр., коли він публічно пішов проти союзного ХДС і особисто канцлера Ангели Меркель, жорстко критикуючи її за міграційну політику і вимагаючи більш рішучих заходів щодо стримування хвилі нелегалів.

Німеччина, безумовно, — країна демократична, а Меркель — не авторитарний правитель, тому урядовець мав право на вираження своєї думки. Але Зеегофер не просто її висловлював, а погрожував порушити директиви Меркель.

Це, в свою чергу, розбалансувало уряд і спровокувало серйозний політичний конфлікт, ускладнивши відносини між ХДС і ХСС — що згодом стало однією з причин падіння популярності блоку і програшу на недавніх виборах.

Так що тепер на амбразуру відправився Теггац, а Зеегофер, "лише підхопив тему", яка зараз дуже активно набирає політичні бали.

Момент обрано не просто так, адже зараз у Німеччині після доленосних виборів до Бундестагу тривають коаліційні перемовини. І, судячи з усього, їх учасники схиляються до створення коаліції "світлофор" (Соціал-демократична партія, Вільна демократична партія, "Зелені"). Тобто ХДС і ХСС, вірогідно, все ж підуть в опозицію.

Втручання Зеегофера в політику і актуалізація питання нелегальної міграції говорить про бажання розіграти власну партію.

Як і шість років тому, він може ще більше послабити ксенофобів з АдН, і першим осідлати тему міграційної кризи, що стоїть на порозі не просто ЄС, але і самої Німеччини. І поки триває коаліціада, Зеегофер цілком може спробувати подібно лицарю в сяючих обладунках вийти з готовим рішенням.

Правда, що цікаво, далеко не всі у профспілці підтримують заклик Теггаца.

Керівник одного з районних відділень профспілки Андреас Росскопф згоден, що реагувати потрібно, але не посиленням прикордонного контролю, оскільки нинішня ситуація не тотожня тій, що виникла в 2015 р.

Гіпотетично, таку позицію проти Зеегофера можуть використовувати його опоненти під час майбутніх політичних баталій. І все ж він має непогані шанси набрати вагу на загальнонаціональній політичній арені, зміцнившись в якості лідера ХДС/ХСС замість відверто слабкого Арміна Лашета, якого блок обрав кандидатом на пост канцлера, незважаючи на те, що Зеегофер має більший авторитет.

Окрім того, чинний міністр внутрішніх справ ФРН може впливати, ймовірно і після формування коаліції (чого б ні) також на білоруську і європейську політику Берліна.

Цікавий пасаж Теггаца про те, що міграційна криза стала відповіддю режиму Олександра Лукашенка на посилення санкційної політики ЄС, і Європа, мовляв, не має лізти в такі "ігри".

Що він має на увазі? Пошук іншого шляху розв'язання кризи і зміни політики ЄС щодо Лукашенка? Якщо так, то за допомогою примирення з Мінськом, а значить і з Росією (пам'ятаємо про те, до речі, що Зеегхофер свого часу із задоволенням відвідував Москву); або ж навпаки — Зеегофер через Теггаца підштовхує Берлін до більш жорстких заходів?

І потім, нехай формально мова і йде про потік мігрантів з Білорусі, але відносини між Берліном і Варшавою аж ніяк не безхмарні. Швидше навпаки: правляча в Польщі партія "Право і Справедливість" давно поставила собі за мету заперечити лідерство Німеччини в Європейському Союзі.

Тому посилення прикордонного контролю безумовно вплине на відносини двох країн. Не виключено, що Зеегофер, визнавши можливим варіант виходу з ЄС Польщі, намагається заздалегідь підготуватися до напливу звідти поляків на випадок, якщо Шенген для них закриється.

Звісно і ПіС також не зможе проігнорувати такі дискусії у Німеччині і втратити можливості ще раз вдарити по Берліну, тим самим підтверджуючи своє реноме як в ЄС, так і в очах польського виборця на тлі зростання популярності "Громадянської платформи" Дональда Туска.

По суті, ми вже зараз можемо бачити зародження нового конфлікту між Берліном і Варшавою.

І якщо Зеегоферу вдасться актуалізувати тему нелегальної міграції як загрози, то це потенційно може відбитися і на Україні. Досить згадати, що згідно з повідомленнями низки ЗМІ, Берлін, стурбований порушеннями з боку мігрантів з України, Молдови, Грузії та ще кількох країн, пропонує розглянути призупинення безвіза для "країн-порушників". Поки Єврокомісія відкидає такий сценарій, але історію не завершено.