Особиста чекова книжка Трампа. Як його фонд став загрозою кампанії 2020 року
У четвер, 14 червня, коли американський президент Дональд Трамп "відпросився з роботи, щоб відсвяткувати своє 72-річчя, в його рідних пенатах господареві Овального кабінету піднесли значний подарунок. Правда, йому Трамп не зрадів ні крапельки. А чому радіти-то, коли генпрокурор штату Нью-Йорка подає в суд і на президента, і на його трьох дітей, і на Trump Foundation у зв'язку з ймовірними порушеннями цим фондом податкового законодавства.
Барбара Андервуд довела до кінця справу, розпочату її попередником Еріком Шнайдерманом, відомим своїм критичним ставленням до нинішнього лідера демократичного світу. Шнайдермана 8 травня цього року "пішли" з посади після кількох звинувачень у сексуальних звинуваченнях, на що, до речі, не забув вказати і сам Трамп в Twitter. Правда, тепер його відставка виглядає дещо підозріло. Щоб не ходити навколо: дуже своєчасно прийшлася хвиля секс-скандалів, враховуючи, що і Трампу міцно дісталося на горіхи. А Шнайдерман аж надто глибоко зарився в розслідування після циклу публікацій про фінансової діяльності фонду журналіста The Washington Post Девіда Фарентхолда, отримав за свою роботу в 2017 році Пулітцерівську премію. Фарентхолд розкрив безліч зловживань та передачі коштів іншим благодійним організаціям, пов'язаним з Трампом. Президент США після виборів говорив, що ліквідує фонд, але зволікав з цим, ймовірно, сподіваючись, що справа замнеться після відходу Шнайдермана. Не так склалось, як гадалось. Пані Андервуд може і виглядала "безпечніше", бо не критикувала Трампа, як Шнайдерман, але виявилася не менш напористою і старанною. В результаті 21-місячне розслідування перейшло до стадії судових розглядів.
Trump Foundation був заснований нинішнім президентом в 1988 році. До складу ради директорів входять також діти Дональда. У 2017 році, потрапивши в Білий дім, Трамп пішов з поста президента фонду через три дні після інавгурації. Пішла і його дочка Іванка, трудоустроившаяся в Білому домі разом з чоловіком Джаредом Кушнером. Сини - Дональд-молодший і Ерік - залишилися в керівництві.
За 30 років своєї діяльності, як показали матеріали Фарентхолда та інших ЗМІ, а також розслідування прокуратури, Trump Foundation встиг добряче наслідити. І цей камінчик в черевику Трампа, який він не встиг витрусити, перетворився в валун відразу після того, як Сполучені Штати обрали 45-го президента. Як йдеться у позові Андервуд, виявлена "масштабна незаконна політична координація" між фондом і передвиборним штабом Трампа. При цьому приватний сімейний фонд не має права брати участь у політичному житті. Генпрокурор зазначає, що ресурси фонду використовувалися в особистих, ділових і політичних інтересах Дональда Трампа. Він в порушення закону, йдеться у позові, доручив своєму фонду надавати допомогу його президентської кампанії, використовуючи назва фонду і зібрані ним кошти.
Підозрілі транзакції
У позові, наприклад, згадується "незаконна транзакція" у розмірі $10 тис. в Unicorn children's Foundation (Дитячий фонд єдинорога) за 1,2-метровий портрет Трампа, куплений на аукціоні зі збору коштів в 2014 році. Портрет прикрасив стіну в гольф-клубі Trump's s National Doral в околицях Майамі. І це не перший такий портрет себе коханого. У листопаді 2007 року Фонд витратив $10 тис. на роботу художника Майкла Ісраеля на користь ще одного благодійної організації, а картина виявилася в іншому гольф-клубі - Trump Westchester в Нью-Йорку. Причому найбільшу ставку зробила Меланія Трамп, яка і попросила відправити 1,8-метровий портрет в клуб.
Експерти відзначали, що якщо картина демонструється в гольф-клубі, то це може бути порушенням податкового законодавства, що забороняє використання некомерційних фондів в цілях, не пов'язаних з благодійністю. У позові Андервуд же зазначається, що картини були лише одним прикладом з "щонайменше п'яти транзакцій по операціях з самим собою".
Ось ще кілька наведених прикладів. В 2007 році $100 тис. пішли благодійної організації для врегулювання юридичного спору навколо флагштока, встановленого в порушення місцевих законів під флоридської резиденції-клубі Трампа Мар-а-Лаго. Його висота становила 80 футів (близько 24 м) замість покладених 38 (11,5 м). Крім того, фонд направив $158 тис. на врегулювання претензій до одного з його гольф-клубів.
І прикладів різного роду порушень накопичилося чимало. В першу чергу, завдяки журналістським розслідуванням. Наприклад, The Village Voice в 2001 році писала, що Trump Foundation жертвував у 1995 і 1999 роках $50 тис. Національному музею католицького мистецтва та бібліотеки в Східному Гарлемі. Правда, коли журналісти навідалися в музей, виявилося, що об'єкт ніяк не пов'язаний ані з мистецтвом, ані з католицькою церквою. Voice, а потім і вся та ж WP припустили, що Трамп, ймовірно, надсилав кошти, щоб "подякувати" главу музею Едді Маллоя, який, за вдалим збігом обставин, очолював Раду по будівлям і будівництва Великого Нью-Йорка - рада профспілок, працівники одного з яких були зайняті в будівництві Трампа.
У 2013 році фонд нинішнього президента пожертвував $25 тис. на підтримку виборчої кампанії генерального прокурора штату Флорида Пем Бонді. Транзакція припала на період, коли Бонді, є членом Республіканської партії, розслідувала можливе шахрайство Trump University (заснований в 2004, припинив діяльність у 2010 році). Трамп організував збір коштів Мар-а-Лаго і після Бонді закрила справу, не висунувши звинувачень. Фонд Трампа в результаті відбувся штрафом в розмірі $2,5 тис., оскільки приватним благодійним фондам заборонено робити внески на політичні цілі. Правда через три роки згадуваний вище Шнайдерман знову витягнув на світло історію з "університетом", студенти якого платили $35 тис. на рік за можливість вивчати "секрети бізнесу". Згідно з позовом, університет не мав акредитації, а семінари проводилися для спонукання студентів витрачати ще і ще. У підсумку Трамп в листопаді 2016 року погодився виплатити $25 млн, щоб врегулювати судові претензії по ряду цивільних позовів.
В політичних цілях фонд використовувався і під час кампанії 2016 року, порушуючи норми, що забороняють благодійним організаціям брати участь у політичній діяльності. Кошти фонду, в підсумку перейшли під повний контроль штабу, використовувалися на передвиборних мітингах. У тому числі, коли Трамп вручав кому-небудь величезний чек на велику суму в якості пожертви. На чеку його фонду часто вказувалися гасло "Зробити Америку знову великої" і посилання на сайт кампанії.
Фонд Трампа був одним з візитних карток кампанії нинішнього президента - натяком на ріг достатку, яким махали перед носом у виборців. Причому часом доходило до абсурду. У країні з потужною розслідувальної журналістикою під час кампанії звучали хвалебні оди на адресу Трампа, який не афішував свої пожертви в Twin Tower Foundation (Фонд Веж-близнюків) відразу після трагедії 9/11. Однак і запису цього фонду, та форма 990 фонду для IRS показали, що ніяких пожертвувань не було.
"Містер Трамп керував Фондом за своєю примхою, а не в рамках законодавства", - констатує офіс Барбари Андервуд.Так, Trump Foundation регулярно ігнорував ті чи інші норми Служби внутрішніх доходів (IRS, податкова), а також законів штату Нью-Йорк. Наприклад, такий фонд повинен реєструватися в категорії 7A Charitable Organization, якщо має намір щорічно залучати додаткові кошти, що перевищують $25 тис. А суми були набагато більше. Але Фонд Трампа цього не зробив, оскільки таким чином довелося б публікувати щорічні звіти.
Експертів, між іншим, вкрай дивувало, що сімейний фонд фактично обходиться без коштів його власників. Trump Foundation більшою мірою "годувався" з рук тих чи інших "друзів". Наприклад, з 2004 по 2014 роки головними донорами були Вінс і Лінда МакМахон з промоушен-компанії World Wrestling Entertainment (WWE). Вони дали фонду $5 млн після того, як Трамп взяв участь у WrestleMania в 2007 і 2009 роках. Всі пам'ятають цей цирк?
Нинішній прокурор Нью-Йорка назвала фонд "особистої чековою книжкою". І ряд прикладів, зазначених вище, дають підставу вважати, що визначення Андервуд дуже влучне. Враховуючи, що, як повідомили в прокуратурі, фонд перебував у ручному управлінні, у нього ніколи не було персоналу, протоколу розподілу коштів, і навіть як такого ради директорів - він існував лише на папері і не збирався з 1999 року. Trump Foundation, відзначають в офісі прокурора, не проводив власні благодійні програми, а замість цього направляв гроші іншим організаціям, звільненим від сплати податків.
Реакція Трампа та наслідки для нього
А що ж президент США? Як Дональд Трамп реагує на позов і яка відродилася історію з його фондом? Звичайно ж, у властивій йому манері. У Twitter він написав, що "нечистоплотні нью-йоркські демократи ... роблять все, що можуть, щоб засудити мене за фонд, який зібрав $18,8 млн і віддав на благодійні цілі більше, ніж узяв - $19,2 млн".
При цьому не можна не звернути увагу, що сайт його Trump Organization після позову "зліг" через стрибок трафіку і на момент підготовки цього матеріалу залишався в тому ж положенні. Підчищають хвости або насправді не витримав напору ЗМІ - неясно.
Однак дуже показово. Оскільки позов поданий в дуже і дуже несприятливий період для адміністрації. По-перше, Білий дім втягнувся в торгову війну з ЄС, Канадою, Мексикою та "Великою сімкою". По-друге, спецпрокурор Роберт Мюллер веде розслідування про можливе втручання росіян у вибори і зв'язках з ними кампанії Трампа. Мюллер, як відомо, на цьому тижні ще і опублікував два документи, що свідчать про незаконну лобістської діяльності Пола Манафорта у США на користь Януковича і з залученням "групи Габсбургів".
До речі, цікаві подальші дії Мюллера у світлі позову Андервуд. Адже він також вивчає пожертвування Trump Foundation в розмірі $150 тис. (найбільше в 2015 році) від українського бізнесмена Віктора Пінчука, про що 9 квітня 2018 року писала The New York Times. Таку суму, згідно з наданим звітом Trump Organization, до фонду перерахували в обмін на 20-хвилинне відео-виступ під час конференції "Ялтинська Європейська Стратегія" (YES) у Києві. Так що якщо розслідування Мюллера і Андервуд будуть перегукуватися", можна очікувати нових проблем і для Трампа, і для українського мільярдера.
Білому дому доведеться витрачати ресурси для реакції на судовий розгляд за позовом Андервуд. Для президента США, його родини та команди розслідування прокуратури Нью-Йорка означає подальші іміджеві втрати. Як і для республіканців, яким потрібна перемога на проміжних виборах 6 листопада. Однак партія нині не може похвалитися залізобетонним позиціями. Останнім часом, за оцінками соціологів, у демократів є високий шанс покласти "слонів" на лопатки. Втрата ж більшості в Капітолії буде болючою і неймовірно серйозно послабить консерваторів. Що в свою чергу негативно позначиться на участь у майбутніх президентських виборах.
Суд, швидше за все, розтягнеться надовго. Цілком імовірно, що будь-який вердикт доведеться на кампанію 2020 року, а це вже загроза і безпосередньо Трампу, якщо він (а він швидше за все так і зробить) вирішить балотуватися на другий термін. Залишається сподіватися і активно розігрувати "дружбу" з Кім Чен Ином і вірити, що подальші переговори будуть наповнені конкретикою, а не деклараціями добрих намірів.