Ленін без трусів. Які ризики виникають через повернення Навального

Російський політик Олексій Навальний, якого називають лідером опозиції, після отруєння "Новачком" і лікування в Німеччині 13 січня оголосив про своє повернення на батьківщину 17 січня. Обіцянку він виконав. Щоб зустріти лідера російської опозиції з належною помпою, зібралися не тільки журналісти і прихильники, а й співробітники правоохоронних органів, зігнали до аеропорту автозаки.

До речі, про аеропорт. Спочатку літак, на якому летів Навальний, повинен був сісти у Внуково, але в підсумку його відправили в Шереметьєво, де правоохоронці благополучно затримали політика і доставили в поліцію міста Химки.

Шоу вийшло першокласним. Мабуть, як і планував Навальний. На його повернення (і в Росію, і в катівні) звернули увагу за кордоном.

В ЄС негайно ж почали вимагати від Кремля відпустити Навального. З такими заявами виступили верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель і президент Європейської ради Шарль Мішель. У Вашингтоні були дещо стриманіше. Причому обидві сторони — і адміністрація Дональда Трампа і команда Джо Байдена. Позицію США з цього питання озвучили держсекретар Майк Помпео і майбутній радник з питань нацбезпеки Байдена Джейк Салліван, які затримання Навального розцінили як прояв слабкості Володимира Путіна: мовляв, упевнений в собі лідер так би не вчинив і не позбавляв би співгромадян права політичного вибору.

До слова, тієї ж думки, що Помпео і Салліван, дотримується і ненависна Трампу The New York Times: Путін боїться, а невдоволення владою в Росії зростає.

Ще одне видання — британська The Independent — в свою чергу порівнює Навального з Леніним, Нельсоном Манделлою і навіть Христом (прихильників, мовляв, у росіянина теж немало). Тут важливо нагадати, що газета свого часу належала колишньому співробітникові Першого головного управління КДБ СРСР Олександру Лебедєву, який разом з сином Євгеном в 1987 р. перебрався в Лондон. Згодом Євген Лебедєв отримав від батька медіахолдинг, а від королеви Єлизавети II 19 листопада 2020 року з подачі прем'єра Бориса Джонсона — довічне перство.

Тепер газета барона Хемптонського і Сибірського (це не стьоб), як бачимо, активно просуває в Великобританії образ революціонера Навального. Не гірше, ніж був Ленін за масштабом і наслідками його діяльності для Росії.

Росіянам і Заходу пропонують нового Леніна

Що ж. У Ульянова в біографії були сторінки про різні фінансові махінації. Є вони і у Навального.

Саме справу "Ів Роше" — справу про нібито крадіжку братами Олексієм і Олегом Навальний 26,8 млн рублів у цій компанії — сьогодні використовують російська влада, точніше, її частина стосовно політика. Опозиціонера в 2014 р. засудили до 3,5 року позбавлення волі умовно і 5 років випробувального терміну, і 30 грудня він повинен був з'явитися у ФСВП, але не з'явився, оскільки вирішив затриматися в Німеччині. Тепер ФСВП за порушення умов правил умовного засудження вимагає для Навального 3,5 р. реального терміну в колонії.

Паралельно кейс Навального відпрацьовує і Слідчий комітет РФ, який в грудні повідомив про порушення справи про шахрайство. На думку Слідкома, той витрачав на себе гроші, отримані від донорів на свої організації.

Якщо раптово ці справи не спрацюють, то в медійному просторі через експертів-юристів зацікавлені особи (про них трохи нижче) вже "обкатали" тему з державною зрадою Навального в зв'язку з його виступом на засіданні комітету Європарламенту із закордонних справ, де він розповідав, кого з російського керівництва слід підвести під санкції.

До слова, Леніна через його відношення до Першої світової війні як імперіалістичної (а ратував він за те, щоб вона стала громадянської) сучасні російські історики теж державним зрадником називали.

Вежі креняться

Навальному весь час щось в правоохоронних органах "шили". Його постійно затримували, але він, в принципі, завжди виходив сухим з води. До інциденту з "Новачком" Навальний був зрозумілим, зручним і комфортним для Кремля опозиціонером.

Він претендував на роль лідера всієї опозиції, але їм не був. Після отруєння Навальний виявився набагато ближче до звання лідера. Звідси і жорстка реакція Кремля, що діє через ФСБ. Чому ФСБ?

Почнемо з того, що ФСВП (Федеральна служба виконання покарань) очолює нині Олександр Калашников — виходець з управління "М" ФСБ, яке займається контррозвідкою і протидіє корупції в силових і судових органах. Сторожа сторожів, взагалі. У Калашникова, як писали раніше російські ЗМІ, збереглися зв'язку і з ФСБ, і зі Следкомом РФ.

Тобто зараз ми бачимо, що три відомства — ФСБ, слідком і ФСВП діють у зв'язці, щоб "потопити" Навального.

На протилежному боці знаходяться, власне, ті, хто допоміг Bellingcat і болгарському журналісту Христо Гроздеву вивести ФСБ на чисту воду в справі отруєння Навального. Так, розслідувачі набили руку на викритті російської агентури і злочинів Кремля, але далеко не всю інформацію можна вивудити з соцмереж. Отже міг бути хтось, кому вигідно було "прославити" ФСБ так само, як раніше прославилося ГРУ, коли її співробітників викрили в отруєнні "Новачком" Скрипалів в Британії і болгарського бізнесмена Омеляна Гебрева.

Це цілком може бути ще один "спецслужбіст" — Сергій Наришкін, голова Служби зовнішньої розвідки РФ, який, на відміну від Путіна чи Шойгу, не настільки токсичний. І для Заходу, і для росіян.

ФСБ ж, переборщивши з отруєнням Навального, не має іншого сценарію для нього, як закрити на деякий час де-небудь.

Сам політик міг би стати реальним новим лідером опозиції, а в майбутньому, можливо, і Росії, якби не злощасні труси, вимазані "Новачком". Тепер на вершину гори йому шлях замовлений. Він став зручним інструментом в боротьбі між спецслужбами РФ і "вежами Кремля" за ресурси, що залишилися і засоби, а також за перспективу виходу з ізоляції, куди російські еліти загнав ФСБшний режим Путіна. "Баштами", які розраховують побачити кінець ізоляції і просто ведуть боротьбу за владу, демонізуючи при цьому опору Путіна ФСБ, і Шойгу — Міноборони.

Між іншим, на наступний день після того, як Навального затримали в Шереметьєво, Гроздєв анонсував публікацію нового матеріалу — "бомби", як він висловився, — про співробітників Федеральної службою безпеки, які були свого роду "ескадроном смерті" і ліквідували неугодних.

Примітно і те, що саме повернення Навального і нова "бомба" трапилися під інавгурацію Байдена. Явно з тією метою, щоб його опозиційна боротьба з "Центром" виглядала ще більш опозиційною.

Ну, і щоб надати букету самої інавгурації російських ноток, перенести акцент на двосторонні відносини і створити відчуття можливих прийдешніх змін в кращу сторону, коли вдасться потіснити Шойгу і Путіна.